Верховний Суд (далі – ВС) вказав на таке:
камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових.
Відповідно до пункту 50.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Зазначена норма зобов`язує платника податку надіслати до органу ДПС (одне з двох):
- уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації;
- виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.
Пунктом 50.2 ПКУ визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Тобто, цією нормою обмежено право на подачу уточнюючих розрахунків до поданих раніше податкових декларацій:
лише під час проведення документальних планових та позапланових перевірок, як наслідок, у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ).
Підсумовуючи наведене, ВС дійшов висновку про те, що:
після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки до податкової звітності, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку у разі його подання.
Наведене узгоджується також із змістом п. 50.3 ПКУ, відповідно до якого орган ДПС має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період у разі неподання останнім уточнюючого розрахунку до податкової декларації протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства.
Джерело: постанова ВС від 10.01.2024 у справі №805/3164/17-а
Матеріали на тему:
Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду за квітень 2025 року