Закон України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №1105) визначає, що працівник має право отримати за основним місцем роботи або місцем роботи за сумісництвом допомогу:
- з тимчасової непрацездатності;
- догляду за хворою дитиною;
- по вагітності та пологах.
З 04.04.2025, тобто з моменту, коли Закон України від 18.12.2024 №4158-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування», яким внесено зміни до Закону №1105, набере законної сили, сумісники, які здійснюють догляд за хворою дитиною чи ідуть у відпустку по вагітності та пологах, матимуть право на часткову оплату їх лікарняних за рахунок роботодавця.
Згідно з пунктом 30 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266 (далі – Порядок № 1266), коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, на умовах цивільно-правового договору, провадить підприємницьку або іншу діяльність, пов’язану з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності, роботодавці обчислюють середню заробітну плату (суму заробітної плати) окремо за основним місцем роботи, за сумісництвом та за місцем (місцями) провадження іншого виду (видів) діяльності.
Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.
Види розрахункових періодів визначають пункти 25, 26, 27, 28, 29 Порядку №1266. Ці норми зазначають, що той чи інший розрахунковий період слід застосовувати з урахуванням періоду перебування працівника (сумісника) у трудових відносинах з роботодавцем. Тобто якщо працівник, який оформлений сумісником, перебуває у трудових відносинах із роботодавцем:
- більше року, розрахунковий період для обчислення лікарняного становить 12 календарних місяців;
- менше року, середньоденний для обчислення лікарняного розраховується за повні календарні місяці з 1 по 1 число, що передують місяцю, у якому настав страховий випадок;
- не відпрацював повного місяця, середньоденний слід обчислювати за період з дати укладення трудових відносин до дати настання страхового випадку. А у випадках, коли в розрахунковому періоді сумісник не мав заробітку, середньоденний слід обчислювати із посадового окладу, а саме оклад потрібно поділити на середньо місячну кількість календарних днів (30,44).
Під час обчислення виплати за лікарняним суміснику визначати розрахунковий період, і як наслідок середньоденний заробіток, потрібно виключно за період його роботи за сумісництвом.
Механізм обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах визначає Порядок №1266.
Обчислення страхової виплати суміснику практично не відрізняється від обчислення лікарняного основного працівника: суму фактичного заробітку за відповідний розрахунковий період потрібно розділити на кількість календарних днів такого розрахункового періоду, з яких заздалегідь виключили дні не відпрацьовані з поважних причин.
Після таких обчислень отримаємо середньоденний заробіток для лікарняних по тимчасовій непрацездатності, у тому числі по догляду, які потрібно помножити на відповідний відсоток розміру страхового стажу, а лікарняний по вагітності та пологах помножити на 100 % незалежно від розміру страхового стажу працівника. У результаті вийде середньоденний заробіток за один день, який потрібно помножити на кількість календарних днів лікарняного.
Коли оплачується лікарняний, який є продовженням попереднього, середньоденний обчислюється тільки один раз на початку страхового випадку.
Джерело: ПФУ