Платник податків перебуває на спрощеній системі оподаткування третьої групи, має договір про надання послуг. Також має КВЕД 52.29 – надання експедиторських послуг.
Платник запитав у податківців:
- чи може платник податків надавати послуги з експедирування за договором про надання послуг згідно договору у якому зазначено, що платник податків має право надавати послуги не лише власним транспортом а й транспортом залучених третіх осіб;
- чи враховуватиметься в дохід платника податку тільки різниця між отриманими коштами від замовника організації перевезення за договором про надання послуг та перерахованими коштами третім особам, які безпосередньо здійснили організацію перевезення вантажу;
- який перелік документів повинен бути, щоб у контролюючого органу не виникало сумнівів у тому, що саме ця послуга експедирування надана за цим договором і доходом є лише різниця між отриманими коштами від замовника організації перевезення та перерахованими засобами третім особам, які безпосередньо здійснили організацію перевезення вантажу?
Податківці проаналізували законодавство щодо регулювання відносин з надання послуг та транспортного експедирування, зокрема норми глав 63, 65 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), ст. 316 Господарського кодексу України, Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність».
Відповідно до ст. 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 929 ЦКУ визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Таким чином, договір надання послуг та договір транспортного експедирування є окремими видами договорів.
Також податківці проаналізували приписи пунктів 291.4, 292.1, 292.4, 292.13 та ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Вказали, що облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
При цьому, облік доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді у зошиті, журналі тощо), в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо) чи через електронний кабінет) не скасовують обов'язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ПКУ, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з пп. 20.1.6 ПКУ.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ПКУ).
На підставі наведеного податківці повідомили платника:
отже, оскільки Вами укладено договір про надання послуг, відповідно до якого Ви зобов’язуєтесь на свій ризик і за власний рахунок за завданням замовника здійснити організацію перевезення та/або перевезення вантажу автомобільним транспортом, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити надані послуги, то зазначений договір не може вважатися договором транспортного експедирування, а отже дохід, отриманий за таким договором у повній сумі включається до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.
