Мінфін підготував проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2026 – 2030 роки та затвердження операційного плану заходів з її реалізації».
Ця Стратегія є керівним програмним документом в системі управління державними фінансами. Вона охоплює всі сфери управління публічними фінансами і визначає вектори їх подальшого реформування, зокрема, в контексті приведення національного законодавства до вимог та кращих практик ЄС.
Що передбачає Стратегія
- Удосконалення процесів обліку державних активів та забезпечення їх цифровізації;
- Впровадження реформи корпоративного управління суб’єктів господарювання державного сектору економіки відповідно до стандартів ОЕСР та ЄС
- Автоматизація процесів казначейського обслуговування бюджетних коштів та подання звітності;
- Оптимізація структури територіальних органів Казначейства.
- Удосконалення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі;
- Забезпечення підвищення якості фінансової звітності та створення передумов для запровадження звітності із сталого розвитку в державному секторі.
- Забезпечення формування показників статистики державних фінансів (GFS) та процедури надмірного дефіциту (EDP) відповідно до вимог права ЄС.
- Посилення внутрішнього контролю;
- Забезпечення підвищення якості, ефективності та спроможності внутрішнього аудиту;
- Підтримка розвитку системи державного внутрішнього фінансового контролю;
- Удосконалення нормативних та методологічних документів з питань діяльності Держаудитслужби.
- Створення нормативно-правової бази щодо функціонування національної системи захисту фінансових інтересів ЄС в Україні;
- Розбудова інституційного потенціалу Держаудитслужби для захисту фінансових інтересів ЄС в Україні.
Ключові аспекти на які варто звернути увагу бухгалтеру
1. Оновлення стандартів бухобліку державного сектору та їх наближення до IPSAS
Документ прямо наголошує на продовженні гармонізації НП(С)БОДС з міжнародними стандартами IPSAS – уже 70% стандартів оновлено, і процес триває.
Що це означає для бухгалтера:
- будуть оновлюватися НП(С)БОДС → потрібно відстежувати зміни щороку;
- вестиметься робота над Стратегією модернізації бухобліку до 2030 року → нові вимоги з’являтимуться системно, а не разово.
2. Підвищення вимог до якості фінансової звітності
У документі наголошено, що дані фінансової звітності мають бути:
- достовірні;
- повні;
- порівнянні з показниками інших країн.
Для бухгалтера це означає:
- посилення уваги до правильності класифікацій активів / зобов’язань;
- зростання вимог до внутрішнього контролю;
- звітність стає важливим інструментом управлінських рішень, а не формальністю.
3. Професійні стандарти бухгалтера та головного бухгалтера – обов’язкова рамка компетентностей
У документі прямо зазначено: запроваджено професійні стандарти для бухгалтера бюджетної установи та головного бухгалтера, які містять вимоги до навичок і компетенцій.
Практичний висновок:
- перевірити відповідність посадових інструкцій стандартам;
- підготовка до перевірок та атестацій може стати регулярною;
- зростає відповідальність бухгалтера як суб’єкта бюджетного процесу.
4. Запровадження звітності зі сталого розвитку в державному секторі
Для бухгалтера:
- невдовзі можуть з’явитися нові нефінансові форми звітності;
- потрібно буде працювати з показниками сталого розвитку (екологія, соціальні індикатори).
5. Зміни у взаємодії з Казначейством та тотальна цифровізація
Документ передбачає максимальне підключення до системи «Клієнт казначейства – Казначейство» і переведення всіх операцій у електронну форму до 2030 р.
Бухгалтеру потрібно:
- повністю перейти на електронне казначейське обслуговування;
- враховувати обмеження / вимоги нових цифрових сервісів;
- очікувати розширення можливостей системи (можливо, автоматизація частини операцій).
6. Зміни у сфері публічних закупівель – важливі для бухгалтерів, які погоджують договори та проводять платежі
Для бухгалтера це означає:
- майбутнє оновлення вимог до договорів (умови зміни, розірвання, виключення);
- підвищення контролю Держаудитслужби – збільшиться кількість перевірок і моніторингів;
- ризик-орієнтований підхід до контролю закупівель;
- електронні договори про закупівлі стануть обов’язковими – автоматичне формування і підписання в системі.
7. Посилення фінансового контролю (Держаудитслужба)
Стратегія закладає:
- посилення інспектувань та моніторингу закупівель;
- розмежування аудиту та інспектування;
- нові механізми взаємодії з правоохоронними органами.
Вплив на бухгалтера:
- збільшення кількості перевірок;
- жорсткіша відповідальність за недоліки у веденні обліку та закупівлях;
- важливість документального підтвердження кожної операції.
Джерело: Мінфін
Коментарів поки немає
Почніть розмову…