Безкоштовний вебінар: ПДВ - спрощення, річна інвентаризація, бронювання під загрозою & Держбюджет 2027: до чого готуватися бізнесу

Аморальний проступок і звільнення викладача: Верховний Суд залишив рішення на користь працівниці

Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу Херсонської державної морської академії у спорі про звільнення доцентки за аморальний проступок. Суд наголосив, що для застосування п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України роботодавець має довести не лише факт проступку, а й його несумісність із продовженням роботи, пов’язаної з виховними функціями

1

9

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Обставини справи


Доцентку Херсонської державної морської академії звільнили за пунктом 3 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) – за вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням роботи.


Підставою стали:


  1. скарги курсантів щодо використання викладачкою російської мови під час освітнього процесу;
  2. рапорт декана;
  3. матеріали внутрішньої комісії.


Академія вважала, що така поведінка порушувала вимоги мовного законодавства та була несумісною з виконанням виховних функцій.


Проте суди не погодилися із законністю звільнення.


Що пояснив Верховний Суд?


Верховний Суд (далі – ВС) у постанові від 07.10.2026 у справі №766/2505/23 звернув увагу на кілька принципових моментів.


  1. Використання державної мови – професійний обов’язок.
  2. Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані застосовувати державну мову під час виконання службових обов’язків.

Однак наявність такого обов’язку ще не означає, що будь-яке його порушення автоматично дає роботодавцю право звільнити працівника за аморальний проступок.

Для звільнення недостатньо самого факту неналежної поведінки.


Пункт 3 частини першої статті 41 КЗпП передбачає дві обов’язкові умови:


  1. аморальний проступок має бути підтверджений належними доказами;
  2. цей проступок повинен бути несумісним із продовженням роботи, пов’язаної з виконанням виховних функцій.

Якщо хоча б одна з цих умов не доведена, застосування такої підстави для звільнення є неправомірним.

Скарги працівників або студентів потрібно перевіряти, а не просто долучати до наказу.


У цій справі заяви курсантів містили недостатньо конкретних відомостей:


  1. у них не завжди зазначалися дати;
  2. обставини та деталі відповідних подій.


Частина заяв була викладена узагальненими формулюваннями.


Академія також не довела систематичності порушень, свідомого ігнорування попереджень та втрати викладачкою авторитету, необхідного для виконання виховної функції.Саме тому зібрані матеріали не стали достатньою підставою для звільнення за обраною нормою КЗпП.


Чому важливо оцінювати всі обставини?


ВС не виключив, що свідоме, систематичне й демонстративне використання російської мови всупереч законодавчим вимогам за певних обставин може бути кваліфіковане як аморальний проступок.


Але вирішальне значення мають конкретні факти, характер поведінки, її систематичність, реакція працівника на зауваження та те, чи справді ця поведінка унеможливлює подальше належне виконання трудових обов’язків.


Тобто роботодавець має довести не лише сам факт порушення, а й те, чому воно несумісне з продовженням відповідної роботи.


Які наслідки для роботодавця?


ВС залишив касаційну скаргу академії без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.


На користь викладачки було стягнуто 556 191,02 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У поновленні на роботі раніше відмовили через закінчення строку трудового договору.


Отже, спроба обґрунтувати звільнення без достатньої доказової бази обернулася для роботодавця значними фінансовими наслідками.


Що варто врахувати роботодавцям?


Перш ніж видавати наказ про звільнення за аморальний проступок, необхідно:


  1. зафіксувати конкретні обставини порушення;
  2. перевірити достовірність повідомлень і зібрати належні докази;
  3. з’ясувати характер та систематичність поведінки працівника;
  4. оцінити, чи справді встановлені обставини несумісні з продовженням роботи;
  5. належно обґрунтувати обрану законом підставу звільнення.


Порушення трудового обов’язку ≠ автоматична підстава для звільнення за аморальний проступок.


ВС фактично нагадав роботодавцям:

пункт 3 частини першої статті 41 КЗпП – це не універсальний інструмент для звільнення працівника за поведінку, яку роботодавець вважає неприйнятною.

Щоб таке звільнення було законним, роботодавець повинен довести не лише сам факт проступку, а й те, що за конкретних обставин він несумісний із подальшим виконанням роботи, пов’язаної з виховними функціями.


Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради


Читайте більше:


Звільнення за допис у Facebook: Верховний Суд пояснив, що має довести роботодавець

Немає лікарняного – не означає прогул: Верховний Суд про звільнення під час лікування

Затримка розрахунку після звільнення: який суд розглядатиме позов колишнього керівника

Замість 4-го присвоїли 11-й ранг: Верховний Суд домігся перерахунку зарплати посадовиці

Дублікат трудової книжки та диплома підтвердив стаж: суд скасував відмову ПФУ в призначенні пенсії

Катерина Чучаліна

Експерт

Катерина Чучаліна

Податковий експерт, адвокат, консультант у спорах з держорганами

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
1

9

2

6

1

2

1

9

1

7

1

8

6

9816

5

11

1

8

1

11

1

9

1

9

1

9

1

12

1

10

3

47

8

11130

3

127

4

576

3

79