Експерт
Мар'яна КавинВласниця проєкту Податковий блог Мар’яни Кавин, практикуюча бухгалтерка і незалежна податкова консультантка CAP, СІРА, АССА DipIFR, IFA внутрішній аудит
☝️ Отримайте доступ до відео, документів, AI-Консультанта та інших корисних сервісів.
Увійти або зареєструватися
ПДВ
23.09.2026
Три дати одного продажу: коли дата доходу і ПДВ не збігаються
Відвантаження, перехід права власності та отримання товару можуть припасти на різні дати й навіть різні місяці. Розберемо на конкретному прикладі, коли за таких обставин продавець визнає дохід, коли виникає ПДВ-зобов’язання, а покупець отримує право на податковий кредит. Покажемо бухгалтерські проведення, тимчасові ПДВ-субрахунки та типові помилки, які можуть обернутися донарахуваннями і штрафами
- На яку дату визнавати дохід у продавця
- Що показати в бухобліку продавця
- Які тимчасові ПДВ-субрахунки використовують в обліку
- Коли виникає право на податковий кредит у покупця
- Як показати оприбуткування товару у бухобліку покупця
- Чому зобов’язання у продавця – в січні, а кредит у покупця – у лютому
- ПДВ: податкове зобов’язання у продавця
- ПДВ: податковий кредит у покупця
- Яких помилок найчастіше припускаються продавець та покупець
- Наслідки для бухобліку
- Коли податкова може виявити помилки
- Висновки
Розглянемо ситуацію, коли для однієї господарської операції діють різні правила: для визнання доходу від реалізації – одні, для визначення дати виникнення ПДВ-зобов’язання – інші, а для права покупця на податковий кредит – ще інші.
Тобто маємо одне відвантаження, але одразу три різні дати. Через це дохід, ПДВ-зобов’язання та податковий кредит можуть потрапити в різні звітні періоди. Чому так відбувається? І де саме тут бухгалтер може припуститися помилки?
Проаналізуємо, як і в якому періоді у продавця та покупця відображати бухгалтерські операції: дохід від реалізації, ПДВ-зобов’язання, податковий кредит та оприбуткування товару.
А головне – розберемося, чому ці операції не обов’язково відображають в одному періоді та яке обґрунтування цьому дає Податковий кодекс України (далі – ПКУ).
Почнемо з розгляду конкретної ситуації.
Відвантаження у січні, отримання у лютому
Маємо два підприємства: одне продає товар, друге його купує.
Продавець відвантажив товар зі свого складу 30 січня. За договором доставку до покупця він здійснює власним коштом.
До покупця товар фактично прибув 1 лютого. Це підтверджує товарно-транспортна накладна.
При цьому сторони домовилися, що право власності на товар переходить до покупця в момент його вручення на складі покупця – тобто 1 лютого. Попередньої оплати за товар не було.
Тепер подивимося на цю операцію з погляду ПДВ. Обидва підприємства є платниками ПДВ, а отже, потрібно визначити дату виникнення податкового зобов’язання (далі – ПЗ) у продавця та дату, коли покупець матиме право на податковий кредит (далі – ПК).
Для продавця першою подією буде відвантаження товару – 30 січня. Саме ця дата є підставою для визначення дати виникнення ПДВ-зобов’язання. Тому податкову накладну продавець складає 30 січня – у день відвантаження товару.
А ось із бухгалтерським обліком ситуація дещо інша. Щоб визначити, коли продавець має відобразити дохід від реалізації, а покупець – оприбуткувати товар на баланс, потрібно подивитися на умови договору. Адже саме за договором сторони визначили момент переходу права власності. У нашому випадку це 1 лютого, коли товар був вручений покупцю на його складі.
Отже, вже на цьому прикладі бачимо три ключові дати, які не збігаються:
Ключова пастка! Для ПДВ у продавця значення має дата відвантаження, а не дата переходу права власності. Тому податкове зобов’язання виникає раніше, ніж дохід у бухобліку
Прокоментуємо наведену ситуацію.
На яку дату визнавати дохід у продавця
Дохід у продавця буде відображено у лютому, адже саме відвантаження товару зі складу 30 січня ще не означає, що товар перестав належати продавцю. Поки товар перебуває в дорозі, право власності на нього залишається за продавцем.
Тому дохід від реалізації виникає вже на дату переходу права власності, коли до покупця переходять відповідні ризики та вигоди від володіння товаром. Саме такий підхід передбачає п. 8 НП(С)БО 15 «Дохід»:
Дохід (виручка) від реалізації продукції(товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:
- покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
- підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
- сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
- є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
Як бачимо, тут важливе саме слово «всіх». Тобто недостатньо виконання одного чи двох критеріїв – для визнання доходу мають бути виконані всі чотири.
Перший критерій – покупцеві передані ризики та вигоди, пов’язані з правом власності на товар.
Другий – продавець більше не здійснює управління та контроль за реалізованим товаром.
Третій – суму доходу можна достовірно визначити.
Четвертий – є впевненість, що операція принесе підприємству економічні вигоди, а пов’язані з нею витрати можна достовірно визначити.
Отже, НП(С)БО 15 не дозволяє визнавати дохід раніше, ніж виконані всі чотири критерії.
У наведеній ситуації 30 січня товар справді відвантажений зі складу продавця. Це підтверджують накладна та товарно-транспортна накладна. Але цього недостатньо для визнання доходу.
На 30 січня ризики та вигоди, пов’язані з правом власності, ще не передані покупцеві. Товар перебуває в дорозі, а відповідно до умов договору право власності переходить лише в момент його вручення на складі покупця – 1 лютого. Тобто 30 січня товар, який перебуває в дорозі, усе ще є товаром продавця, а не покупця. Тому доходу від реалізації в січні ще немає.
Ситуація була б іншою, якби сторони передбачили в договорі інший момент переходу права власності. Наприклад, покупець забирає товар зі складу продавця 30 січня, і з цього моменту товар, а разом із ним ризики та вигоди, переходять до покупця. Тоді саме 30 січня могли б збігтися одразу три події: відвантаження товару, визнання доходу та виникнення ПДВ-зобов’язання.
Тому ключовим у цій ситуації є не сам факт фізичного відвантаження товару, а момент передачі покупцеві ризиків і вигід, пов’язаних із правом власності.
Отже, 30 січня право власності ще залишається у продавця, ризики та вигоди покупцеві не передані, а отже, дохід від реалізації не виникає. Товар поки що лише перебуває в дорозі (див. Рис. 1).
Рис. 1
А ось із ПДВ ситуація інша. У січні у продавця виникає податкове зобов’язання з ПДВ, оскільки першою подією в цій операції є відвантаження товару.
Те, що право власності переходить лише у лютому, для визначення дати виникнення ПДВ-зобов’язання значення не має. Відповідно до п. 187.1 ПКУ у такій ситуації важливо, коли розпочалося фактичне переміщення товару.
Податківці неодноразово роз’яснювали: для цілей ПДВ датою постачання є дата, на яку припадає початок фізичного переміщення товару від продавця до покупця. Підтвердити цей момент може накладна, ТТН, а також інші супровідні документи – залежно від того, як організований документообіг у кожної зі сторін.
Отже, в одній і тій самій операції виникають дві різні дати: 30 січня – дата початку переміщення товару та виникнення ПДВ-зобов’язання, а 1 лютого – дата переходу права власності та визнання доходу.
Що показати в бухобліку продавця
Тепер подивимося, як ця ситуація виглядає в бухгалтерських проведеннях і що саме означає «товар у дорозі».
30.01 – відвантаження товару (без доходу)
30 січня продавець відвантажує товар зі свого складу. Але доходу від реалізації цього дня ще немає, адже право власності на товар переходить до покупця лише 1 лютого.
Тому продавець в обліку товар не списує остаточно. Він просто переміщує його з одного субрахунку на інший – із субрахунку 281 «Товари на складі» на субрахунок 287 «Товари в дорозі».
Проведення буде таким:
Дт 287 – Кт 281 – 70 000 грн.
Тут 70 000 грн – умовна собівартість відвантаженого товару.
Тобто товар уже фізично залишив склад продавця, але в бухгалтерському обліку він ще залишається активом продавця. Просто тепер його обліковують не як товар на складі, а як товар у дорозі.
А от для ПДВ дата 30 січня має зовсім інше значення. Оскільки саме цього дня розпочалося фізичне переміщення товару, для продавця це перша подія, яка спричиняє виникнення податкового зобов’язання з ПДВ.
Вартість товару за договором становить 120 000 грн, у т. ч. 20 000 грн ПДВ.
Але виникає запитання: якщо доходу ще немає, товар ще не списаний, а рахунок 361 «Розрахунки з покупцями» ще не задіяний, де в обліку показати ПДВ-зобов’язання?
Для цього використовують тимчасові субрахунки 6431 і 6432.
На дату відвантаження виникає ПДВ-зобов’язання:
Дт 6431 – Кт 6432 – 20 000 грн.
Далі, коли 30 січня складають та реєструють податкову накладну, суму ПДВ-зобов’язання переносять на рахунок розрахунків із бюджетом:
Дт 6432 – Кт 641 – 20 000 грн.
У результаті субрахунок 6432 закривають, а суму на 6431 залишають у дебеті до моменту, коли відбудеться сама реалізація в бухгалтерському обліку.
Тут важливо не заплутатися: ПДВ уже виник, а доходу ще немає. Це нормально, адже для ПДВ і для бухгалтерського обліку діють різні правила визначення дати операції.
Отже, станом на 30 січня картина така:
- товар фізично залишив склад, але ще належить продавцю – Дт 287 – Кт 281 – 70 000 грн;
- виникло ПДВ-зобов’язання – 20 000 грн;
- податкова накладна складена та зареєстрована датою 30 січня;
- доходу від реалізації ще немає (див. Рис. 2).
Рис. 2
Саме тому на Рис. 2 зазначено: «30.01 – відвантаження (без доходу)».
А вже 1 лютого, коли товар прибуває до покупця і до нього за договором переходить право власності, продавець може списати товар із 287-го субрахунку, визнати дохід від реалізації та завершити цю операцію в бухгалтерському обліку.
Далі – подивімося, що відбувається в лютому.
01.02 – перехід права власності на товар (дохід)
Нарешті товар реалізований у бухгалтерському обліку: право власності перейшло до покупця, а отже, виконані критерії визнання доходу – ризики та вигоди передані покупцю.
Тому 1 лютого продавець відображає дохід:
Дт 361 – Кт 702 – 120 000 грн.
Одночасно списує з 702-го раніше нарахований ПДВ – 20 000 грн, закриваючи субрахунок 6431:
Дт 702 – Кт 6431 – 20 000 грн.
Тобто, як видно на Рис. 3, 6431 у лютому закривають.
Рис. 3
Далі потрібно відобразити собівартість реалізованого товару:
Дт 902 – Кт 287 – 70 000 грн.
І тут працює важливе правило: у місяці, коли визнають дохід від реалізації, у цьому ж місяці визнають і собівартість товару, пов’язану з цим доходом.
А що відбувалося з товаром до цього?
У січні він ще перебував у дорозі, тому на кінець січня його обліковували на субрахунку 287 «Товари в дорозі».
А тепер уявімо, що ситуація припадає на кінець року: товар відвантажили 31 грудня, а покупець отримав його вже 1 січня. І тут виникає важливе питання: що показувати в балансі на 31 грудня?
У такому випадку товар станом на 31.12 ще буде на балансі продавця – саме на субрахунку 287 «Товари в дорозі», адже право власності перейде до покупця лише 1 січня.
Які тимчасові ПДВ-субрахунки використовують в обліку
Для довідки наведемо тимчасові ПДВ-субрахунки, про деякі з них ми згадували вище, та їх призначення – так буде простіше звірити їх із проведеннями в обліку:
Субрахунок | Призначення |
6431 | Податкові зобов’язання (тимчасовий, сальдо тільки дебетове) – коли ПЗ виникає раніше за дохід |
6432 | Податкові зобов’язання (сальдо тільки кредитове) |
6441 | Податковий кредит (тимчасовий, сальдо тільки кредитове) – за першою подією «оплата» |
6442 | Податковий кредит (сальдо тільки дебетове) – за першою подією «отримання» |
6412 | Розрахунки з бюджетом з ПДВ (після реєстрації ПН) |
Такий поділ допомагає відстежити різницю між моментом виникнення ПДВ та моментом визнання доходу або витрат у бухгалтерському обліку.
Зверніть увагу! Субрахунок 6432 може мати сальдо лише кредитове, а 6442 – лише дебетове
Коли виникає право на податковий кредит у покупця
У покупця право на податковий кредит виникає не раніше лютого – тобто не раніше дати фактичного отримання товару.
Це випливає з п. 198.2 ПКУ. Саме ця норма визначає момент, з якого покупець може відображати податковий кредит. Податківці також неодноразово надавали відповідні роз’яснення з цього питання.
На практиці така ситуація з ПДВ виникає досить часто. Наприклад, продавець відвантажує товар наприкінці одного місяця, а покупець отримує його вже на початку наступного. У результаті відвантаження припадає на один звітний період, а отримання – на інший.
Важливо розмежовувати дві події: коли товар вибув від продавця і коли він фактично прибув до покупця.
Тому в наведеному прикладі 30 січня у продавця виникає ПДВ-зобов’язання, а 1 лютого покупець отримує товар і набуває право на податковий кредит. При цьому така ситуація не прив’язана саме до січня та лютого. Те саме може відбутися на стику будь-яких двох звітних періодів – наприклад, у березні та квітні чи листопаді та грудні.
Нижче наведемо витяги з відповідних норм ПКУ, щоб було чітко видно, на чому ґрунтуються ці висновки і чому одна операція може мати різні дати для ПДВ та бухгалтерського обліку.
Як показати оприбуткування товару у бухобліку покупця
А що відбувається в обліку покупця?
01.02 – отримання й оприбуткування товару
30 січня товар лише вирушив від продавця. Поки він у дорозі, право власності на нього залишається у продавця. Тому для покупця це ще не його товар і підстав для оприбуткування немає.
Лише 1 лютого, коли товар фактично отримано та до покупця переходять ризики й вигоди, пов’язані з ним, виникають підстави відобразити його в обліку.
Тут важливий момент: дата накладної – 30 січня – не означає, що товар потрібно оприбуткувати саме цією датою. У цьому випадку дата документа та дата визнання товару в обліку не збігаються.
Оприбуткування відбувається 1 лютого – за датою фактичного отримання та переходу ризиків і вигод.
Бухгалтерські записи виглядатимуть так:
Дт 281 – Кт 631 – 100 000 грн – оприбутковано товар без ПДВ.
Одночасно покупець відображає суму податкового кредиту:
Дт 6442 – Кт 631 – 20 000 грн.
Після того як зареєстровану податкову накладну можна включити до податкового кредиту, суму з тимчасового рахунку переносять на субрахунок 6412:
Дт 6412 – Кт 6442 – 20 000 грн.
Див. Рис. 4:
Рис. 4
Тобто на 30 січня у покупця ще немає проведень: товар не отримано, право власності не перейшло, а отже, підстав для його оприбуткування немає.
Увага! Право на ПК – не раніше лютого. Хоча ПН складено січнем (30.01), покупець не може заявити кредит раніше дати отримання товару.
1 лютого покупець уже визнає товар в обліку, а сума ПДВ спочатку потрапляє на тимчасовий субрахунок 6442. Після появи права на податковий кредит і за наявності зареєстрованої ПН цю суму переносять на 6412.
Тому в кінцевому результаті 6442 закривають – це і є його роль як тимчасового субрахунку.
Чому зобов’язання у продавця – в січні, а кредит у покупця – у лютому
Тепер варто розібратися, чому у продавця податкове зобов’язання виникає в січні, а у покупця право на податковий кредит – лише в лютому.
На перший погляд така ситуація може викликати внутрішній спротив:
Як так? Якщо у продавця вже є податкове зобов’язання в січні, то в іншої сторони має бути право на податковий кредит теж у січні. Інакше де ж баланс?
Логічно це справді виглядає дивно. Але у ПДВ працює не людська логіка, а фіскальна, і вона випливає з норм ПКУ. І саме вони визначають дату виникнення зобов’язання у продавця та дату, з якої покупець може сформувати податковий кредит.
ПДВ: податкове зобов’язання у продавця
Для продавця ключовим є п. 187.1 ПКУ:
187.1. Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
<…>
б) дата відвантаження товарів…
Отже, правило просте: податкове зобов’язання виникає за першою подією.
Оплату в цьому прикладі можна залишити осторонь. Залишається інша подія – відвантаження товару:
Оплати не було → перша подія – відвантаження 30.01
А коли відбулося відвантаження? 30 січня. Саме тому 30.01 у продавця виникає податкове зобов’язання, податкову накладну він складає датою 30.01 і вона потрапляє до декларації з ПДВ за січень – попри те, що дохід у бухобліку буде визнано лише в лютому.
Тобто для ПДВ важливим є не момент, коли товар фізично опинився на складі покупця, а момент початку його фізичного переміщення, якщо саме це є першою подією за правилами п. 187.1 ПКУ. Податкова неодноразово посилається на цей пункт в ІПК та ЗІР, зокрема щодо ситуацій, коли товар відвантажено в один день, а фактично доставлено покупцю пізніше.
ПДВ: податковий кредит у покупця
Для покупця ключовим є п. 198.2 ПКУ, який визначає дату віднесення сум ПДВ до податкового кредиту:
198.2. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
<…>
дата отримання платником податку товарів/послуг.
У цьому випадку оплату не враховуємо, оскільки її не було. Тому орієнтиром залишається дата отримання товару:
Оплати не було → перша подія – отримання товару 01.02
Товар покупець отримує 1 лютого. Отже, право на податковий кредит виникає не раніше лютого і, звичайно, за умови наявності зареєстрованої податкової накладної. Хоча ПН складено січнем (30.01), покупець не може заявити кредит раніше дати отримання товару.
Саме на слові «отримання» завжди апелює податкова.
Скільки таких випадків було? Дати щоразу були різні, але ситуації із донарахуванням ПДВ приблизно такі:
Податкову накладну склали 30 січня. Тому цілком логічно, що бухгалтер, який веде ПДВ, бачить цю дату і включає суму до податкового кредиту саме за січень, навіть не замислюючись. Але правило про те, що податковий кредит можна відобразити не раніше дати отримання товару, може бути просто невідомим бухгалтеру з ПДВ. Особливо якщо він відповідає лише за свою ділянку обліку.
Інформація про те, коли саме покупець отримав товар і коли перейшло право власності, може бути в іншого бухгалтера – того, хто працює з первинними документами.
Те саме стосується бухгалтера, який займається доходами або оприбуткуванням товарів. Він може орієнтуватися на дату накладної й не знати, що за умовами договору право власності та ризики переходять до покупця в інший момент.
Чи може така ситуація виникнути на практиці? Безумовно. І, найімовірніше, саме так вона й виникає. І тут проблема може бути не лише в ПДВ.
Яких помилок найчастіше припускаються продавець та покупець
Розглянемо ситуацію на прикладі товару вартістю 120 000 грн, у тому числі 20 000 грн ПДВ.
В обох сторін за договором постачання можливі різні помилки.
ПДВ-наслідки
Можлива помилка продавця – податкову накладну складено не датою відвантаження, а датою визнання доходу. Наприклад, товар відвантажено 30 січня, але дохід у бухгалтерському обліку визнано 1 лютого – і податкову накладну також виписано лютим. Тоді виникає заниження ПДВ-зобов’язання за січень, адже за правилами ПДВ зобов’язання мало виникнути ще 30 січня – за датою відвантаження (див. Рис. 5).
Рис. 5
Але в описаній ситуації, найімовірніше, продавець усе ж правильно випише податкову накладну 30 січня. Тоді з ПДВ у продавця все гаразд.
Помилка виникає вже на стороні покупця.
Покупець бачить ПН від 30 січня та включає її до податкового кредиту січня. Але товар отримано лише 1 лютого. Отже, податковий кредит заявлено раніше, ніж виникло право на нього.
Якщо через це зменшено суму ПДВ, що підлягає сплаті за січень, податкова під час перевірки може донарахувати відповідну суму та застосувати штраф.
Штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН
А тепер уявімо, що помилку виявлено вже під час перевірки, коли строк реєстрації податкової накладної пропущено.
Наприклад, податкову накладну зареєстровано із затримкою від 31 до 60 календарних днів (див. Рис. 6).
Рис. 6
У такому разі штраф за несвоєчасну реєстрацію становитиме 10% суми ПДВ, зазначеної в податковій накладній (див. розрахунок на Рис. 7).
Рис. 7
Звісно, конкретний розмір штрафу залежить від тривалості прострочення, тому замість 31–60 днів може бути інший строк і, відповідно, інша ставка штрафу.
Але в описаній ситуації може виникнути ще серйозніша проблема. Якщо податкову накладну складено не тією датою, наприклад не датою відвантаження, а вже наступним місяцем, це означає, що на дату першої події належної податкової накладної фактично не було.
Тобто проблема вже не лише в тому, що ПН зареєстровано із запізненням. Вона складена на іншу дату, ніж передбачено правилами. У такому випадку податкова може розцінювати ситуацію як несвоєчасне складання та реєстрацію податкової накладної, а також як заниження податкових зобов’язань за відповідний період.
Тому помилка з датою ПН може мати для продавця значно серйозніші наслідки, ніж просто штраф за прострочення реєстрації.
Тобто одна й та сама операція потенційно може створити проблеми обом сторонам, але з різних причин:
- у продавця – якщо ПДВ-зобов’язання визначено не тією датою;
- у покупця – якщо податковий кредит відображено раніше дати отримання товару.
Наслідки для бухобліку
У розглянутому вище прикладі – 30 січня відвантаження, 1 лютого перехід права власності.
Якщо продавець помилково визнав дохід уже 30 січня, виникає проблема саме в бухгалтерському обліку. ПДВ при цьому може бути відображений правильно: зобов’язання виникло 30 січня за датою відвантаження. А от дохід січня буде завищено, а дохід лютого – відповідно, занижено.
Схожа ситуація і з витратами. Якщо покупець оприбуткував товар 30 січня замість 1 лютого, то в січні можуть бути передчасно відображені не лише запаси, а й пов’язані з ними витрати.
Тобто першопричина часто – саме в бухгалтерському обліку: операцію прив’язують до дати накладної, хоча за умовами договору право власності, ризики та вигоди переходять пізніше.
А вже далі ця помилка «тягне» за собою податкові наслідки.
Коли податкова може виявити помилки
Зазвичай таку ситуацію виявляють не онлайн (дистанційно), а під час документальної перевірки.
Податківці можуть звернути увагу на значні за сумою відвантаження, особливо ті, що припадають на останні дні місяця.
Наприклад, товар відвантажено 30 або 31 січня, а за документами право власності переходить уже в лютому. Тоді перевіряють, чи не був податковий кредит у покупця включений до січневої декларації.
Для цього можуть аналізувати договір, транспортні та інші первинні документи, з яких видно, коли саме товар отримали і коли перейшли право власності та ризики.
Якщо документи підтверджують, що отримання відбулося в лютому, то й податковий кредит у покупця – не раніше лютого.
І ось тут стає зрозуміло, звідки взагалі береться вся ця історія. Ноги ростуть із бухгалтерського обліку.
Спочатку виникає помилка в даті визнання доходу або оприбуткування товару: операцію відображають за датою накладної, хоча за суттю операції право власності та ризики переходять в інший момент.
А вже далі за цією помилкою може «потягнутися» і ПДВ.
Тому головний висновок такий: дата доходу та дата ПДВ – це різні події і вони не обов’язково мають збігатися. ПДВ живе за правилом першої події (відвантаження/оплата), а дохід – за переходом права власності. Сплутати їх означає поставити зобов’язання не в той період і отримати штраф.
Для кожної операції потрібно окремо визначити, яка подія є підставою для бухгалтерського обліку, а яка – для ПДВ.
Висновки
- Дата доходу ≠ дата ПДВ. ПДВ визнають за першою подією (відвантаження або оплата), а дохід – за переходом права власності. Це різні періоди.
- У цьому кейсі: податкове зобов’язання у продавця – січень (відвантаження 30.01), дохід – лютий (01.02), податковий кредит у покупця – лютий.
- Помилка «скласти ПН лютим» → прострочення реєстрації, штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН, пеня та перенесення ПЗ у січень. Дзеркальний ризик – завищений ПК у покупця.
- Тимчасовий субрахунок 6431 – «місточок»: дає нарахувати ПЗ раніше за дохід і коректно закрити його під час визнання доходу.
Читайте більше:
ПДВ: ставки, строки сплати, адміністрування та відшкодування
Період для включення ПДВ до податкового кредиту та списання до витрат
ПДВ-кейси: компенсуючі зобов’язання, послуги нерезидента і податковий кредит за розблокованою ПН
Податкова декларація з ПДВ із додатками: інструкція заповнення
Реєстрація ПН та РК: строки, штрафи
Продаж товарів: бухгалтерські проведення
Придбання товарів: бухгалтерські проведення
Довідники у поміч:
Строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування
Штрафи за несвоєчасну реєстрацію / нереєстрацію податкових накладних і розрахунків коригування
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
Цільове фінансування
23.09.2026
Державна підтримка аквакультури: заявки приймають до 1 листопада 2026 року
Юридичні особи та ФОП, для яких аквакультура є основним видом діяльності, можуть подати через Державний аграрний реєстр заявку на державну фінансову підтримку до 1 листопада 2026 року. Розмір компенсації становить 30% витрат для виробників на деокупованих і постраждалих від бойових дій територіях та 20% – для господарств в інших регіонах України
ПДВ
23.09.2026
Які операції з оборонними товарами звільняються від ПДВ в 2026 році: роз’яснення ДПС
ДПС роз’яснила, у яких випадках операції з ввезення оборонних товарів та їх першого постачання в Україні звільняються від ПДВ. Звільнення, зокрема, залежить від мети використання товарів, замовника або кінцевого отримувача, а для товарів походженням із держави-агресора чи окупованих територій воно не застосовується
Працевлаштування, переведення
23.09.2026
7 змін при прийнятті на роботу: що пропонує новий Трудовий кодекс №16010
Урядовий проєкт Трудового кодексу №16010 пропонує змінити порядок оформлення працівників: передбачити письмовий трудовий договір для всіх, можливість його електронного підписання та нові правила перевірки кандидатів. Також проєкт визначає додаткові вимоги до змісту договору, підтвердження повідомлення ДПС про прийняття на роботу та інформування працівника про умови праці
Військовий облік
23.09.2026
Військовий облік працівників: кого обліковувати, коли повідомляти ТЦК і за що штрафують
Роботодавці мають вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів і своєчасно оновлювати їхні дані. Розбираємо, кого потрібно обліковувати, у які строки повідомляти ТЦК та СП, які документи мають бути на підприємстві та яка відповідальність передбачена за порушення
Політика, економіка
23.09.2026
До 31 грудня 2026 року: для ветеранських спортивних заходів погодили виняток із конкурентних закупівель
Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку погодив тимчасовий виняток із конкурентних процедур закупівель для послуг, необхідних для всеукраїнських та міжнародних спортивних заходів і змагань зі спорту ветеранів війни. Очікувана вартість таких закупівель у межах одного заходу не може перевищувати еквівалент 30 тис. євро без ПДВ, а дія винятку передбачена до 31 грудня 2026 року
Військовий облік
23.09.2026
Зміна відповідальної особи за військовий облік на підприємстві
Ведення військового обліку є обов’язковою вимогою для підприємств, установ та організацій, незалежно від їх форми власності. Відповідно до Порядку №1487, ці обов’язки покладаються на працівників служби персоналу або осіб, що ведуть облік працівників. У випадках зміни відповідальної особи за військовий облік, необхідно дотримуватись чітко визначеного порядку дій. У статті ми розповімо, як правильно організувати цей процес та які документи оформити, а також наведемо зразки цих документів
Пенсія, соцпільги
23.09.2026
Доплата за понаднормовий стаж у 2026 році: скільки додадуть до пенсії за кожен рік
У 2026 році за кожен повний рік понаднормового страхового стажу до пенсії можуть додавати 25,95 грн, оскільки прожитковий мінімум для непрацездатних становить 2595 грн. У ПФУ пояснили, від якої тривалості стажу рахують «зайві» роки, а також як визначають доплату для працюючих пенсіонерів
Е-сервіс
23.09.2026
Помилка «Відсутня позначка часу» при накладенні КЕП: що радить ДПС
Якщо при накладенні КЕП на електронний документ у програмі «ІІТ Користувач ЦСК-1» виникає помилка «Відсутня позначка часу», користувач може самостійно змінити налаштування програми. ДПС пояснила, як увімкнути отримання позначки часу та обрати актуальний сертифікат TSP-сервера
Політика, економіка
23.09.2026
Мікробізнес хочуть повністю звільнити від оподаткування: що планує Мінфін
В Україні планують виокремити мікробізнес в окрему категорію та повністю звільнити його від оподаткування. У Мінфіні також хочуть відокремити справді малий бізнес від великих компаній, які використовують спрощену систему для ухилення від оподаткування
Заробітна плата
23.09.2026
Резерв на премії працівникам: умови створення, розрахунок та облік
Чи потрібно підприємству створювати резерв на виплату річних премій працівникам? Розбираємо, коли премія визнається зобов’язанням, від чого залежить створення забезпечення та як розрахувати суму резерву. Пояснюємо правила бухобліку, використання субрахунку 477 та документальне оформлення операцій
Працевлаштування, переведення
23.09.2026
Працевлаштування ВПО: кадрові алгоритми, військовий облік та компенсація за Порядком №331
Працевлаштування внутрішньо переміщених осіб (ВПО) є критично важливим як для інтеграції людей на новому місці, так і для підтримки економіки. Український бізнес, який наймає ВПО, може розраховувати на фінансову підтримку від держави та податкові пільги. У статті розберемо детальні кадрові алгоритми оформлення й військового обліку ВПО, а також порядок отримання державної компенсації за Порядком №331
Відпустка, відпускні
23.09.2026
Відпустка до 3 років: чи можна вийти на повний робочий день і не втратити допомогу
Працівниця може перервати відпустку для догляду за дитиною до 3 років і вийти на роботу як на повний, так і на неповний робочий день – для цього вона подає відповідну заяву роботодавцю. При цьому вихід на роботу не позбавляє права на допомогу при народженні дитини
ПДВ
22.09.2026
ПП перетворюється на ТОВ: що буде з реєстрацією платника ПДВ, – покроковий чек-ліст від ДПС
Перетворення приватного підприємства на ТОВ не означає автоматичного анулювання його реєстрації платником ПДВ. Правонаступник має пройти перереєстрацію за формою №1-ПДВ, при цьому дата реєстрації та індивідуальний податковий номер не змінюються. Також у разі дотримання процедури перереєстрації не виникає обов’язку нараховувати ПДВ за правилами п. 184.7 ПКУ, а електронний рахунок і показники СЕА ПДВ продовжують діяти. Окремі правила передбачені для перенесення від’ємного значення ПДВ до правонаступника через додаток Д2 до декларації
Пільги
22.09.2026
Податкова знижка за навчання: чи можна включити квитанцію про оплату мамою, якщо договір на батька
Батько подає деку на податкову знижку. Які документи потрібно додати до декларації? Чи можна додати квитанцію про сплату за навчання мамою? Усі квитанції про оплату (їх 7 шт.) є на батька, у 2025 році одна на маму, а договір підписаний з батьком
Готівкові кошти, розрахунки
22.09.2026
Готівкові розрахунки: на які операції не поширюються обмеження у 50 тис. грн
Положення НБУ №148 встановлює граничні суми розрахунків готівкою, однак передбачає низку винятків. Обмеження не поширюються, зокрема, на розрахунки суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами, добровільні пожертвування і благодійну допомогу, використання готівки на відрядження та виплати, пов’язані з оплатою праці. Окремий виняток передбачений для готівкових коштів із фондів, створених на виконання законодавства про НАБУ, БЕБ та ДБР
Готівкові кошти, розрахунки
22.09.2026
Доходи ФОП на банківський рахунок і NovaPay: чи потрібно сумувати надходження
ФОП має два рахунки: один у банку, другий – у NovaPay для отримання післяплати. Чи вважаються кошти, що надходять на обидва рахунки, доходом ФОП та чи потрібно сумувати ці надходження при заповненні декларації платника єдиного податку?
Інше
22.09.2026
Як інвестору працювати в Україні: ДПС представила практичний податковий довідник
Державна податкова служба представила «Податковий довідник інвестора» – практичний гайд для українських та іноземних інвесторів, які працюють або планують працювати в Україні. У ньому зібрано інформацію про ключові податки, реєстрацію та взяття на облік, подання звітності, цифрові сервіси ДПС, податкові пільги та міжнародні угоди. Окремі розділи присвячені податковим перевіркам, відшкодуванню ПДВ, врегулюванню податкового боргу та захисту прав платників. Довідник також містить практичний FAQ із відповідями на поширені запитання інвесторів
Лікарняні та декретні
22.09.2026
Лікарняні, декретні, страхові виплати: ПФУ готує новий порядок
Лікарняні, декретні та інші страхові виплати можуть чекати на новий порядок. Пенсійний фонд підготував проєкт постанови, яким пропонує затвердити Порядок призначення та здійснення страхових виплат для окремих категорій застрахованих осіб. Важливо вже зараз розібратися: кого саме стосуватиметься новий порядок, у яких випадках виплати призначатиме Пенсійний фонд, які документи знадобляться та що зміниться для роботодавця, якщо підприємство ліквідовується або працівник втрачає можливість отримати виплату у звичайному порядку. Розбираємо проєкт нового Порядку та дивимося, що він змінює для бухгалтера, роботодавця і застрахованої особи
