
Кадрова робота
09.09.2026
ВС розмежував строки для оскарження призупинення та стягнення середнього заробітку
Верховний Суд уточнив правила оскарження призупинення трудового договору в умовах воєнного стану та розмежував строки для різних вимог працівника. Сам факт війни не є достатньою підставою для призупинення – має існувати одночасна неможливість роботодавця надати роботу і працівника її виконувати. Водночас пропуск тримісячного строку для оскарження наказу може позбавити працівника можливості домогтися визнання призупинення незаконним. Суд також звернув увагу, що вимога про середній заробіток за час вимушеного прогулу не охоплюється цим тримісячним строком, хоча її задоволення залежить від встановлення незаконності призупинення

Чи достатньо роботодавцю послатися на війну, щоб призупинити трудовий договір? Коли працівник може оскаржити таке рішення? І чи можна вимагати середній заробіток за період незаконного призупинення?
На ці питання звернув увагу Верховний Суд у постанові від 19.08.2026 у справі №755/4131/24.
Чому варто звернути увагу на цю справу
Ця справа цікава тим, що суд розмежував строк для оскарження наказу про призупинення трудового договору та строк для вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Що сталося у справі
Працівниця з 2017 року працювала у КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр». У серпні 2022 року підприємство видало наказ №78, яким призупинило дію її трудового договору на вересень 2022 року. Надалі аналогічні накази видавалися щомісяця: 28 вересня 2022 року, 26 жовтня 2022 року, 29 листопада 2022 року, 29 грудня 2022 року та 30 січня 2023 року.
Підставою роботодавець зазначав неможливість забезпечити працівників роботою у зв'язку зі збройною агресією проти України. Заробітна плата за цей період працівниці не нараховувалася. Працівниця вважала призупинення незаконним і звернулася до суду.
Чи достатньо самого факту війни для призупинення трудового договору?
Ні. Це один із принципових моментів, який випливає з правової позиції Верховного Суду.
Суд послався на висновок Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.05.2025 у справі №758/4178/22:
сама по собі військова агресія проти України не є безумовною підставою для призупинення трудового договору. Необхідно, щоб існували обставини, які одночасно виключають: можливість роботодавця надати працівнику роботу;і можливість працівника виконувати свою роботу. Саме одночасність цих обставин має принципове значення.
Тому формула:«В Україні війна – отже, трудовий договір можна призупинити» – є неправильною.
А якщо працівник міг працювати дистанційно
У цій справі суди встановили, що працівниця раніше тривалий час виконувала свої службові обов'язки дистанційно, була забезпечена корпоративним ноутбуком та електронною поштою.
Крім того, підприємство:
- продовжувало здійснювати основний вид діяльності;
- не зупинило робочий процес;
- частині працівників виплачувало заробітну плату;
- здійснювало преміювання;
- вносило зміни до штатного розпису.
Тобто питання полягало не просто в тому, чи була війна, а в тому, чи існувала саме в конкретних трудових відносинах неможливість продовження роботи
Чому ж працівниця програла спір щодо наказів
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що оспорювані накази не відповідали вимогам ст. 13 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та об'єктивним обставинам справи, але працівниця звернулася до суду із запізненням:
працівник може звернутися до суду з трудовим спором у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, якщо законом не встановлено інше (ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України, далі – КЗпП).
У цій справі накази були видані у 2022 – 2023 роках, а позов подано 1 березня 2024 року.
Однак існувала важлива обставина – карантин COVID-19:
карантин продовжував строки за ст. 233 КЗпП. На той час діяло спеціальне положення глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП: що під час дії карантину строки, визначені ст. 233 КЗпП, продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин в Україні був скасований з 30 червня 2023 року.
Тому Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду, що тримісячний строк почав обчислюватися з 1 липня 2023 року. Відповідно, строк звернення до суду завершився 1 жовтня 2023 року. Позов було подано лише 1 березня 2024 року, отже, строк був пропущений.
«Мені не надали повний текст наказу» – чи рятує це від пропуску строку
Працівниця посилалася на те, що роботодавець не ознайомив її належним чином із повними текстами наказів.
Проте Верховний Суд не прийняв цей аргумент як підставу для поновлення строку.
Суди встановили, що витяги з оспорюваних наказів надсилалися працівниці на електронну адресу. Більше того, існувала ще одна важлива обставина: 20 листопада 2022 року працівниця сама звернулася до Державної служби України з питань праці щодо наказів №78, №95 та №113.
Це, на думку Верховного Суду, додатково підтверджувало її обізнаність про призупинення трудового договору та порушення своїх прав.
Уточнення щодо середнього заробітку
Апеляційний суд, відмовляючи у позові, виходив із пропуску строку не лише щодо вимоги про скасування наказів, а й щодо вимоги про стягнення середнього заробітку. І саме в цій частині Верховний Суд із таким підходом не погодився.
ВС зазначив, що вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не охоплюється тримісячним строком, передбаченим ч. 1 ст. 233 КЗпП.
Чому середній заробіток – це не те саме, що виплата за затримку розрахунку
Верховний Суд звернув увагу на різну правову природу цих виплат:
Середній заробіток за час вимушеного прогулу це виплата, передбачена ч. 2 ст. 235 КЗпП, яка пов'язана з незаконним позбавленням працівника можливості працювати.
Середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні це вже інший вид відповідальності роботодавця, передбачений ст. 117 КЗпП.
Тому не можна автоматично застосовувати до цих двох виплат однакові правила щодо строків звернення до суду.
Оскільки вимоги про визнання незаконними та скасування наказів у цій справі не були задоволені через пропуск строку звернення до суду, не було правової підстави для стягнення середнього заробітку як наслідку незаконного призупинення
Постанова містить два різні висновки:
1. Щодо наказів про призупинення
Апеляційний суд правильно застосував правила про строк звернення до суду. Працівниця пропустила строк, оскільки після припинення карантину мала три місяці для звернення до суду.У цій частині рішення апеляційного суду залишено без змін.
2. Щодо середнього заробітку
Апеляційний суд помилився, коли поширив цей тримісячний строк на вимогу про середній заробіток за час вимушеного прогулу. Однак це не змінило результату розгляду справи, оскільки після відмови у вимозі про незаконність призупинення не залишилося правової підстави для стягнення середнього заробітку.
Що потрібно запам'ятати працівнику
- Війна сама по собі не дозволяє автоматично призупинити трудовий договір. Роботодавець має довести існування передбачених законом обставин.
- Потрібна реальна неможливість роботи. Важливими можуть бути:характер роботи;
- можливість дистанційної роботи;
- фактична діяльність підприємства;
- можливість роботодавця надати роботу;
- можливість працівника її виконувати.
- Потрібно стежити за строками. Навіть якщо працівник переконаний, що наказ незаконний, зволікати із судовим захистом небезпечно.У цій справі карантин вплинув на обчислення строку, але після його завершення почався тримісячний відлік.
- Отримання документа електронною поштою може мати процесуальне значення. Відсутність паперової копії повного наказу не обов'язково означає, що працівник не знав про порушення свого права. Суд оцінює всі докази, які підтверджують обізнаність працівника.
- Середній заробіток за час вимушеного прогулу має окремий строковий режим. Вимога про його стягнення не охоплюється тримісячним строком відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП. Але для її задоволення необхідні правові підстави, зокрема встановлення незаконності дій роботодавця, які позбавили працівника можливості працювати
Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
Читайте більше:
Воєнний стан не є підставою: нові висновки ВС про призупинення трудових договорів
Чи виникає право на щорічну відпустку під час призупинення трудового договору
Перебування працівника за кордоном не є підставою для призупинення трудового договору
Соцвідпустка за період призупинення труддоговору: чи виплачувати компенсацію
Індексація зарплати зовнішнього сумісника: чи можливо на підставі довідки про призупинення ТД
✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
Податкова та фінзвітність
09.09.2026
Повторне уточнення декларації ЄП: який реєстраційний номер зазначати у 2026 році
Під час повторного виправлення помилок у декларації платника ЄП третьої групи (юридичної особи) важливо правильно заповнити реквізити уточнюючої звітності. ДПС роз'яснила, який саме реєстраційний номер потрібно зазначати у рядку 01 декларації та де його можна знайти в Електронному кабінеті

Податкова та фінзвітність
09.09.2026
Зарплата померлого працівника та спадщина: які ознаки доходу зазначати у 4ДФ у 2026 році
Заробітна плата, яка залишилася неотриманою померлим працівником і виплачується членам його сім’ї, має відображатися у податковій звітності з урахуванням особливостей такого доходу. Податковий агент зазначає цю виплату в додатку 4ДФ до Розрахунку або ФІЗ-4ДФ за ознакою доходу «101» та вказує РНОКПП померлого працівника. Водночас якщо зарплата вже виплачується спадкоємцю як спадщина через нотаріуса, застосовуються інші ознаки доходу – «113», «114» або «115» залежно від ступеня споріднення

ЄСВ
09.09.2026
Компенсація постраждалому бізнесу: виплати до 17,3 тис. грн на працівника та ЄСВ
Перші українські підприємства, які постраждали від російських обстрілів, уже отримують державну підтримку за програмою «Точка опори». Компенсація дозволяє зберегти колективи під час простою або призупинення трудових договорів та допомагає бізнесу підготуватися до відновлення роботи

Ліцензії та дозволи
09.09.2026
Місця зберігання алкоголю на ТОТ: чи потрібно виключати їх з Єдиного реєстру, – ІПК від ДПС
Місця зберігання алкогольних напоїв, які залишилися на тимчасово окупованих територіях, не потрібно виключати з Єдиного реєстру місць зберігання лише через втрату доступу до них. Водночас залишки алкоголю, які продовжують обліковуватися за даними бухгалтерського обліку, мають відображатися у Звіті №1-ОП. Зокрема, відповідні обсяги зазначаються у графах 4 та 13 розділу I, а інформація про місця їх зберігання – у розділі III. У графі 14 «Примітки» доцільно вказати, що залишки перебувають на тимчасово окупованих територіях і обліковуються за даними бухгалтерського обліку

ЄСВ
09.09.2026
ФОП хоче сплатити ЄСВ за минулі роки для стажу: чи показувати пеню в уточнюючому Додатку 1
ФОП у 2024 році користувався «воєнною» пільгою та не сплачував ЄСВ за себе. Зараз у нього не вистачає стажу і він хоче сплатити ЄСВ за 2024 рік. Як заповнити Уточнюючий Додаток 1? Чи потрібно самостійно нараховувати пеню та показати її в Додатку 1?

ФОП
09.09.2026
Довідкова декларація ФОП на єдиному податку: як подати та отримати довідку про доходи
Звітна декларація ФОП на єдиному податку подається за встановлений податковий період. Але іноді підприємцю потрібно підтвердити свої доходи лише за кілька місяців, наприклад для отримання кредиту в банку. Як діяти у ситуації, коли термін подання звітної декларації ще не настав? Для таких ситуацій податкове законодавство передбачає декларацію з позначкою «Довідково». Розглянемо, як правильно її заповнити та отримати довідку про доходи від ДПС

Відрядження, підзвітні кошти
09.09.2026
Працівник у відрядженні у вихідний: як оплачувати такий день у 2026 році
Якщо працівник під час відрядження у вихідний день фактично виконував роботу, вона оплачується у подвійному розмірі відповідно до вимог трудового законодавства. Якщо ж працівник лише перебував у дорозі, йому виплачуються добові, а після повернення може бути наданий інший день відпочинку

ПДВ
09.09.2026
Запровадження ПДВ для всіх ФОП з 2028 року: реалістичний прогноз і головні сигнали
ПДВ для ФОП поки що не запроваджують, однак останні кроки уряду свідчать про активну підготовку податкової системи до майбутніх змін. 3 вересня уряд схвалив пакет законопроєктів, який, зокрема, передбачає нові правила для платників ПДВ та цифровізацію податкової звітності. Паралельно Мінфін працює над ширшою реформою спрощеної системи, включно з можливим запровадженням диференційованих ставок єдиного податку. Водночас конкретної дати запровадження обов’язкового ПДВ для всіх ФОП та підтвердженого ліміту в 4 млн грн наразі немає

Військовий облік
09.09.2026
Семиденний строк для подання додатка 4 до ТЦК: як правильно рахувати
Як правильно порахувати семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу для подання додатка до ТЦК? Наказ виданий 25.08.2026. Чи правильним буде останній день подання такого повідомлення 01.09.2026?

Податкова та фінзвітність
09.09.2026
Прилетіло по бізнесу: як підтвердити неможливість виконання податкових обов’язків
Що робити, якщо через ракетний удар або дрон знищено офіс, склад, обладнання, первинні документи чи фактично зупинилася робота підприємства? Розбираємо за Порядком №225, коли це справді є підставою для неможливості виконання податкових обов’язків, які докази приймає ДПС, як подати заяву, що робити після відновлення роботи та чому сам факт прильоту ще не гарантує звільнення від відповідальності. Окремо розберемо пп. 69.28 ПКУ щодо втрати первинки, свіжі позиції Верховного Суду та реальні справи, у яких платники або виграли, або програли саме через докази

ПДВ
09.09.2026
Списання МНМА та ПДВ: чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання при вибутті застарілих активів у 2026 році
Підприємство хоче списати МНМА, які повністю замортизовані, застарілі та не використовується у господарській діяльності. Чи повинні ми нараховувати ПДВ зобовʼязання при списанні?

Відпустка, відпускні
09.09.2026
Змінив роботу після народження дитини: чи має працівник право на 14-денну відпустку у 2026 році
Працівник, який змінив місце роботи протягом трьох місяців після народження дитини, не втрачає права на одноразову відпустку при її народженні. Таку відпустку можна використати на новому місці роботи, але до заяви потрібно додати довідку з попереднього місця роботи про те, що працівник її не використовував. Відпустка надається тривалістю до 14 календарних днів і має бути використана не пізніше 104-го дня з дня народження дитини

Пільги
09.09.2026
Мобілізовані ФОП у 2026 році: реальні пільги та алгоритми дій від ДПС
Закон України №4505 нарешті запровадив чіткий механізм звільнення мобілізованих підприємців від сплати ЄСВ, єдиного податку, ПДФО та військового збору на період служби. ДПС надала роз’яснення щодо застосування цих пільг, процедур подання звітності, ліквідації ФОП та повернення переплат податків. У матеріалі зібрано відповіді на ключові питання: від звільнення від сплати ЄСВ до ліквідаційної декларації, від повернення військового збору до дій у разі відсутності даних про мобілізацію у ДПС. Це практичний довідник для мобілізованих ФОП, який допомагає зрозуміти, коли і як застосовуються податкові пільги, а також як діяти у разі непередбачуваних ситуацій із податковими органами

Ліцензії та дозволи
09.09.2026
Алкогольна ліцензія ФОП–2026: як розраховується дохід і чи впливає на нього сплата ЄСВ роботодавцем
Для ФОП на загальній системі, який торгує алкогольними напоями, дотримання вимог до доходу є однією з умов збереження ліцензії. При визначенні загального місячного оподатковуваного доходу для цієї мети враховується саме чистий оподатковуваний дохід, а не загальна виручка. Розрахунок проводиться з 1 жовтня 2025 року або з дати отримання ліцензії, якщо її отримано пізніше. Водночас право ФОП не сплачувати ЄСВ за себе через сплату роботодавцем внеску не впливає на виконання цієї ліцензійної вимоги

Єдиний податок
09.09.2026
Інтернет-провайдери і єдиний податок: які КВЕД заборонені
Інтернет-провайдери, які працюють як ФОП, не завжди мають право застосовувати спрощену систему оподаткування. Податковий кодекс розмежовує надання доступу до Інтернету та технічне обслуговування й експлуатацію телекомунікаційних мереж, і саме від цього залежить можливість перебування на єдиному податку. ДПС пояснює, які саме КВЕД підпадають під заборону ПКУ та що робити такому ФОП







