Закриття півріччя з податку на прибуток: повний чекліст бухгалтера перед поданням декларації

1. Хто подає декларацію з податку на прибуток за півріччя
2. Яку форму декларації з податку на прибуток застосовувати за підсумками півріччя
3. Чому показники декларації можуть не збігатися з фінансовою звітністю
4. Податкові різниці: правила їх застосування
5. Податкова та бухгалтерська амортизація
6. Від'ємне значення об'єкта оподаткування: ще одна важлива різниця
7. Якщо підприємство кілька років поспіль збиткове
8. Операції з нерезидентами у декларації з податку на прибуток
9. Показуємо надані допомоги у декларації з податку на прибуток
10. Висновки

Хто подає декларацію з податку на прибуток за півріччя

Після того як бухгалтерський облік закрито, первинні документи перевірено, а всі господарські операції відображено, можна переходити до підготовки декларації з податку на прибуток. Насамперед слід визначити:

Чи взагалі підприємство повинне звітувати за підсумками півріччя?

Об'єкт оподаткування податком на прибуток формується на підставі фінансового результату, визначеного за правилами бухгалтерського обліку. Саме бухгалтерський фінансовий результат є відправною точкою для розрахунку податку.

Водночас ключове значення має і дохід підприємства, відображений у рядку 01 декларації. Саме він визначає, до якої категорії належить платник – малодохідних чи високодохідних.

Яку форму декларації з податку на прибуток застосовувати за підсумками півріччя

Під час підготовки декларації одним із перших запитань, яке виникає у бухгалтерів, є:

За якою формою звітувати?

Особливо це актуально, коли протягом року Мінфін неодноразово вносить зміни до декларації. Саме така ситуація склалася у 2026 році.

Адже Мінфін затвердив зміни до декларації наказом від 06.04.2026 №186 про внесення змін до декларації з податку на прибуток (далі – Наказ №186), який набрав чинності 8 травня 2026 року. Документ підготовлено на виконання Закону України від 03.12.2025 №4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах». Основною причиною оновлення стало приведення форми декларації у відповідність до законодавчих змін, зокрема щодо застосування ставки податку на прибуток у розмірі 50% для банків.

Крім цього, було уточнено окремі показники додатка МПЗ. Однак ці зміни стосуються річного звітування, тому при складанні декларації за підсумками півріччя вони практичного значення не мають.

Податкова служба у своєму листі від 04.06.2026 №12746/7/99-00-21-02-01-07 повідомила, що зважаючи на п. 46.6 ПКУ платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою за результатами звітного (податкового) періоду лише починаючи зі звітності за три квартали.

Зверніть увагу, що під час складання декларації за перше півріччя платники податку на прибуток використовують попередню редакцію декларації. Тому бухгалтерам не потрібно хвилюватися через зміни, які були прийняті навесні: вони ще не впливають на звітність за шість місяців

Нові зміни вже готуються

Водночас законодавчі зміни на цьому не завершилися.

Уже після затвердження першої редакції декларації Мінфін видав ще один наказ від 11.05.2026 №249, яким затвердив зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Згодом його було підкориговано наказом від 02.06.2026 №293.

Зокрема, у декларації передбачено появу нового рядка 02.1 «Єдиний податок», нового додатка ЄП, а також уточнення окремих рядків основної частини декларації та додатка ВП. Ці зміни пов'язані насамперед із особливостями оподаткування платників єдиного податку четвертої групи, які здійснюють операції з цінними паперами або корпоративними правами.

Перший рядок декларації: не копіюємо форму №2

Однією з найпоширеніших помилок під час складання декларації є механічне перенесення показника доходу із Звіту про фінансові результати (форми №2). Такий підхід не зовсім правильний.

Тобто першоджерелом є не сама фінансова звітність, а дані бухгалтерських рахунків, на підставі яких вона сформована.

Фактично цей показник складається із сукупності доходів від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг, інших операційних, фінансових та інших доходів, визначених відповідно до правил бухгалтерського обліку.

Саме тому правильніше спочатку закрити рахунки доходів у бухгалтерському обліку, а вже після цього формувати показник першого рядка декларації.

Чому показники декларації можуть не збігатися з фінансовою звітністю

Бухгалтери нерідко помічають, що окремі показники декларації відрізняються від відповідних рядків форми №2. У більшості випадків така різниця є абсолютно нормальною. Причина полягає у різних одиницях виміру:

фінансова звітність складається у гривнях, тоді як декларація з податку на прибуток заповнюється у тисячах гривень без десяткових знаків. Через математичне округлення можуть виникати незначні розбіжності між показниками.

Якщо такі відмінності мають виключно технічний характер, доцільно скористатися полем для пояснень у декларації та зазначити, що різниця виникла саме внаслідок округлення показників відповідно до встановлених правил заповнення звітності.

Фінансовий результат – основа для розрахунку податку

Наступним ключовим показником декларації є фінансовий результат до оподаткування. Його також визначають виключно за даними бухгалтерського обліку.

Для високодохідних платників саме до цього показника надалі застосовуються податкові різниці, передбачені Податковим кодексом.

Відмова від податкових різниць: важлива умова

На практиці й досі виникають запитання щодо можливості відмовитися від застосування податкових різниць після того, як підприємство перестало бути високодохідним.

Тому якщо підприємство вже подало річну декларацію із застосуванням податкових різниць, а лише наступного року вирішило відмовитися від них, однозначної відповіді щодо правомірності такого рішення законодавство не дає.

У такій ситуації найбезпечнішим варіантом є отримання ІПК. У запиті до податкової варто максимально детально описати фактичні обставини:

1. розмір доходу за попередній рік,
2. порядок подання декларацій,
3. застосування податкових різниць,
4. поставити конкретне запитання щодо можливості переходу на незастосування різниць.

Наявність ІПК значно знижує ризики виникнення спорів під час майбутніх податкових перевірок.

Податкові різниці: правила їх застосування

Рішення про незастосування податкових різниць: один наказ на весь період

Якщо підприємство є малодохідним платником податку на прибуток і подає лише річну декларацію без додатка РІ, важливо правильно оформити рішення про незастосування податкових різниць.

Таке рішення приймається один раз – у першому році, коли підприємство отримало право не застосовувати податкові різниці. Надалі в кожній декларації достатньо зазначати реквізити саме цього первинного наказу. Видавати новий наказ щороку не потрібно.

Податкові різниці: що необхідно перевірити високодохідним платникам

Для високодохідних платників податку на прибуток закриття звітного періоду не обмежується лише визначенням фінансового результату. Наступний важливий етап – перевірка податкових різниць, які можуть суттєво вплинути на об'єкт оподаткування.

Додаток РІ містить значну кількість різниць. Проте на практиці лише частина з них застосовується регулярно. Багато коригувань мають спеціальний характер, стосуються окремих категорій платників або специфічних операцій і тому в діяльності більшості підприємств практично не використовуються.

Водночас існує кілька різниць, які трапляються майже у кожного високодохідного платника. Саме на них варто звернути особливу увагу ще до складання декларації.

Податкова та бухгалтерська амортизація

Однією з найважливіших є різниця, пов'язана з амортизацією основних засобів (ОЗ).

У бухгалтерському обліку до витрат включається вся сума нарахованої амортизації відповідно до вимог НП(С)БО або МСФЗ. При цьому враховуються результати переоцінок, дооцінок, зменшення чи відновлення корисності активів – тобто формується повний бухгалтерський показник. Натомість податкова амортизація визначається за правилами п. 138.3 ПКУ (п. 138.2 ПКУ) та розраховується окремо в додатку АМ до декларації.

Перевірте строки корисного використання

Особливу увагу слід приділити строкам корисного використання ОЗ. Вони є одним із ключових факторів, що впливають на суму податкової амортизації. Перед складанням декларації варто переконатися, що:

1. строки експлуатації визначені правильно;
2. вони відповідають вимогам ПКУ;
3. за потреби враховано особливості окремих груп ОЗ.

Відновлення податкової амортизації: про що часто забувають

Особливу увагу слід приділити підприємствам, які після періоду роботи без податкових різниць знову стали високодохідними платниками.

Поширеною помилкою є припущення, що після повернення до застосування податкових різниць потрібно просто продовжити нарахування податкової амортизації з того місця, де її було припинено. Насправді це не так.

Після повернення до статусу високодохідного платника податкова амортизація визначається заново. За основу береться залишкова вартість об'єкта за даними бухгалтерського обліку, однак строк амортизації має відповідати мінімальним вимогам, установленим Податковим кодексом для відповідної групи ОЗ. Саме тому бухгалтерська та податкова амортизація можуть суттєво відрізнятися.

Під час камерального аналізу декларацій контролюючі органи нерідко звертають увагу на співвідношення бухгалтерської та податкової амортизації. Якщо сума податкової амортизації перевищує бухгалтерську або суттєво відрізняється від неї, платнику можуть запропонувати надати пояснення щодо причин таких розбіжностей.

У більшості випадків це є цілком обґрунтованою ситуацією, пов'язаною саме з різними правилами визначення строків амортизації або зміною статусу підприємства щодо застосування податкових різниць. Тому перед поданням декларації варто ще раз перевірити правильність розрахунку амортизаційних різниць і, за потреби, підготувати обґрунтування таких відхилень.

Від'ємне значення об'єкта оподаткування: ще одна важлива різниця

Ще одна різниця, на яку варто звернути увагу під час закриття півріччя, – це від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке враховується при заповненні додатка РІ.

Саме цей показник досить часто привертає увагу податкових органів. Якщо підприємство за підсумками звітного періоду отримало збиток, бухгалтери нерідко стикаються з рекомендаціями контролюючих органів не показувати від'ємне значення, а задекларувати хоча б мінімальний прибуток і сплатити податок на прибуток.

Не приховуйте збитки через рахунок 39

Одним із поширених способів «покращення» фінансового результату є перенесення поточних витрат на рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів». Проте такий підхід далеко не завжди є правомірним.

Рахунок 39 призначений лише для тих витрат, які дійсно стосуються майбутніх звітних періодів. Наприклад, це може бути передплата на періодичні видання, страхові платежі або орендна плата, сплачена авансом.

Натомість витрати, які вже були фактично понесені й повністю використані у поточній діяльності, не можна переносити на майбутні періоди лише для того, щоб не показувати збиток. Зокрема, це стосується витрат на канцелярські товари, господарські матеріали чи інших поточних адміністративних витрат.

Тому перед тим як переносити будь-які суми на рахунок 39, необхідно чітко розуміти, на якій правовій підставі вони будуть списані в майбутньому.

Якщо підприємство кілька років поспіль збиткове

Багато підприємств отримують від податкових органів запити з проханням пояснити причини тривалої збиткової діяльності. Зазвичай контролюючий орган просить надати інформацію про джерела фінансування діяльності підприємства, якщо воно протягом двох і більше років декларує збитки.

Такі запити є цілком логічними.

Якщо підприємство працює зі збитком, виникає закономірне питання:

За рахунок яких коштів воно продовжує здійснювати господарську діяльність?

Причини можуть бути різними:

1. банківські кредити;
2. позики від засновників;
3. поворотна фінансова допомога;
4. накопичені залишки грошових коштів;
5. особливості дебіторської та кредиторської заборгованості;
6. вплив курсових різниць або інших облікових операцій.

Саме ці обставини доцільно детально пояснити у відповіді на запит податкової.

При цьому бухгалтер також має уважно перевірити текст документа, щоб він повністю відповідав фактичним обставинам та не містив інформації, яка може бути неоднозначно трактована контролюючими органами. Основне правило – відповідати виключно в межах законодавства, аргументовано пояснюючи причини збиткової діяльності підприємства.

Операції з нерезидентами у декларації з податку на прибуток

Операції з нерезидентами: перевірте різниці 3.1.6.1 та 3.1.6.2

Ще одна категорія різниць, яка традиційно викликає найбільше запитань, стосується операцій з нерезидентами. Йдеться насамперед про різниці 3.1.6.1 та 3.1.6.2, які пов'язані із придбанням товарів, робіт або послуг у нерезидентів із держав (територій), визначених ПКУ як ризикові (відповідно до п.п. 39.2.1.2 ПКУ).

Для таких операцій може застосовуватися коригування фінансового результату на 30% вартості придбаних товарів, робіт або послуг, якщо не виконуються умови, передбачені законодавством.

Операції з нерезидентами: коли виникає 30-відсоткове коригування

Під час застосування податкових різниць щодо операцій з нерезидентами організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 1 ПКУ, і які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок із доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та / або не є податковими резидентами держави (території), у якій вони зареєстровані як юридичні особи (п.п. 140.5.4 ПКУ) важливо правильно визначити момент виникнення коригування.

ПКУ говорить саме про 30% вартості придбаних у нерезидентів товарів, робіт або послуг. Ключове слово тут – «придбаних». Це означає, що визначальним є момент переходу права власності, а не дата визнання витрат у бухгалтерському обліку.

При цьому не має значення:

1. введено основний засіб в експлуатацію чи ні;
2. розпочато його амортизацію чи ні;
3. яку суму амортизації вже віднесено до витрат.

Коли 30-відсоткове коригування не застосовується

Якщо операції здійснюються з нерезидентами із держав (територій), включених до переліку ризикових, уникнути застосування цієї різниці можна лише у випадках, прямо передбачених ПКУ.

Зокрема, коригування не проводиться, якщо:

1. операція є контрольованою відповідно до правил трансфертного ціноутворення;
2. підприємство має належно оформлену документацію, що підтверджує відповідність цін принципу «витягнутої руки»;
3. виконуються інші спеціальні умови, передбачені законодавством (наприклад, для окремих операцій із роялті);
4. наявні документи, які підтверджують податковий статус нерезидента, зокрема довідка про резидентство та підтвердження сплати корпоративного податку (або його аналога) у відповідній державі.

Експортні операції також варто контролювати

Аналогічний підхід застосовується і до окремих різниць, пов'язаних з експортними операціями. Тут також ключовим моментом є перехід права власності на товари, роботи чи послуги.

Такий підхід дозволяє:

1. прогнозувати майбутній об'єкт оподаткування;
2. оцінити вплив податкових різниць на фінансовий результат;
3. уникнути неприємних сюрпризів під час складання річної декларації.

Показуємо надані допомоги у декларації з податку на прибуток

Благодійна допомога: найпоширеніші помилки у додатку РІ

Ще одна група податкових різниць, яка останнім часом перебуває під особливою увагою податкових органів, пов'язана з благодійною допомогою.

Після запровадження додатка БД багато платників припустилися помилок під час його заповнення. Масових штрафних санкцій за це не застосовувалося, однак чимало підприємств отримували телефонні рекомендації від контролюючих органів подати уточнюючі декларації або виправити окремі показники.

Водночас для окремих видів благодійної допомоги законодавство передбачає спеціальні правила. Якщо допомога підпадає під відповідні норми Податкового кодексу, граничний розмір може становити 8%, і тоді застосовується вже різниця 4.1.25.

Саме тому перед заповненням додатка РІ необхідно правильно визначити статус отримувача благодійної допомоги та норму Податкового кодексу, яка регулює конкретну операцію.

Безповоротна фінансова допомога: на що звертає увагу податкова

Однією з найбільш контрольованих податкових різниць залишається різниця, пов'язана з наданням безповоротної фінансової допомоги особам, які не є платниками податку на прибуток (п. 44 підр. 4 р. XX ПКУ).

Якщо високодохідне підприємство безоплатно перераховує кошти або передає майно, наприклад платнику єдиного податку чи фізичній особі – підприємцю, така операція не лише визнається витратами у бухгалтерському обліку, а й збільшує фінансовий результат на суму відповідної податкової різниці.

Списання дебіторської заборгованості ФОП також може бути податковою різницею

Особливу увагу контролюючі органи останнім часом приділяють списанню дебіторської заборгованості фізичних осіб – підприємців. Якщо ФОП не розрахувався за отримані товари або послуги, а строк позовної давності минув, підприємство списує таку дебіторську заборгованість у бухгалтерському обліку. Проте ПКУ прирівнює таке списання до безповоротної фінансової допомоги.

Тому високодохідні платники повинні не лише правильно відобразити списання у бухгалтерському обліку, а й врахувати відповідну податкову різницю при заповненні додатка РІ.

Для малодохідних підприємств, які не застосовують податкові різниці, таке коригування не здійснюється.

Якщо допомога надається платнику податку на прибуток

Інший порядок діє, якщо безповоротна фінансова допомога надається пов'язаній особі – платнику податку на прибуток. У такому випадку необхідно враховувати фінансовий результат отримувача допомоги за попередній рік:

1. Якщо пов'язана особа була прибутковою, операція відображається лише як бухгалтерські витрати.
2. Якщо ж за попередній рік вона задекларувала збиток, у підприємства, що надало допомогу, виникає необхідність застосувати відповідне податкове коригування.

Благодійна допомога: коли застосовуються 4%, а коли – 8%

Особливу увагу при заповненні додатка РІ необхідно приділити операціям із благодійною допомогою. Для визначення податкової різниці потрібно враховувати не лише загальну суму безоплатно переданих коштів, товарів, робіт або послуг, а й те, кому саме вони були передані:

1. якщо сума допомоги благодійним організаціям перевищує 4% об'єкта оподаткування попереднього року, застосовується спеціальний ліміт 8 %, а коригування здійснюється за різницею 4.1.25;
2. якщо ж допомога благодійним організаціям не перевищує 4%, загальна сума безоплатних передач порівнюється саме з чотиривідсотковим лімітом, і тоді застосовується різниця 3.1.9.

Саме тому перед заповненням декларації необхідно окремо проаналізувати структуру всієї благодійної допомоги, а не лише її загальний обсяг.

Не забудьте про додаток БД і податкову пільгу

Операції з благодійною допомогою потребують уважного заповнення не лише додатка РІ, а й додатка БД. Особливо це стосується випадків, коли безоплатно передаються кошти, товари, роботи чи послуги Збройним Силам України або іншим неприбутковим організаціям.

У додатку БД необхідно правильно зазначити:

1. отримувача допомоги;
2. код ознаки неприбутковості;
3. вид переданих активів;
4. їх вартість.

Крім того, показники таблиці 6 додатка БД можуть свідчити про використання податкової пільги. Саме через це після подання декларацій за попередній рік багато платників отримували звернення від податкових органів із рекомендацією подати уточнюючу звітність.

Висновки

1. Декларацію з податку на прибуток за підсумками півріччя подають лише ті платники, для яких Податковий кодекс встановлює квартальний звітний період. Перед її заповненням важливо правильно визначити свій статус – малодохідного чи високодохідного платника, а також застосовувати саме ту форму декларації, яка чинна для відповідного звітного періоду.
2. Основа правильної декларації – достовірний бухгалтерський облік. Показники доходу, фінансового результату та інших рядків мають формуватися на підставі даних бухгалтерських рахунків, а не шляхом механічного перенесення інформації з фінансової звітності. Незначні розбіжності через округлення є допустимими, але за потреби їх варто пояснити.
3. Високодохідним платникам необхідно особливо уважно перевірити податкові різниці, насамперед щодо амортизації, операцій з нерезидентами, благодійної та безповоротної фінансової допомоги, від'ємного значення об'єкта оподаткування. Саме ці показники найчастіше стають предметом аналізу та запитів контролюючих органів.
4. Підготовка декларації за півріччя – це не лише заповнення форми, а й перевірка податкових ризиків. Своєчасний аналіз спірних операцій, правильне документальне оформлення та, за потреби, отримання індивідуальної податкової консультації допоможуть уникнути помилок, донарахувань і претензій під час податкових перевірок.

Шаблони та зразки документів:

Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (ф. № 2)

Фінансова звітність малого підприємства (Форми № 1-м, 2-м)

Фінансова звітність мікропідприємства (Форми № 1-мс, 2-мс)

Читайте більше:

Закриття 1-го півріччя: покроковий алгоритм перед складанням звітності

Декларація з податку на прибуток – річна, фінзвітність – квартальна: коли нараховувати податок на прибуток

Декларацію з податку на прибуток оновлено: вперше подавати за ІІІ квартал (лист від ДПС)

Які первинні документи необхідні при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток

Податкові різниці з податку на прибуток: що потрібно знати

Способи виправлення помилок минулих періодів у декларації з податку на прибуток

Виправлення помилок у декларації з податку на прибуток: загальні правила