Виправлення помилок у декларації з податку на прибуток: загальні правила

Види помилок

Різновиди помилок у декларації з податку на прибуток залежать від причин, які призвели до їх виникнення. Можна виділити дві основні причини помилок у декларації:

1. Помилка, допущена в бухгалтерському обліку і, відповідно, у фінансовій звітності. Нагадаємо, що об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається, як фінансовий результат до оподаткування за звітний період, відображений у фінансовій звітності, скоригований на різниці, передбачені відповідними положеннями Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (пп. 134.1.1 ПКУ). Тому помилка в бухгалтерському обліку обов’язково призведе до помилки в декларації.
2. Помилка, допущена безпосередньо під час заповнення форми декларації – її основної частини та / або додатків.

Крім того, помилки в декларації можна класифікувати за тривалістю їхнього впливу на результати обліку. Чим більше часу (звітних податкових періодів) мине з моменту виникнення помилки до її виявлення та виправлення, тим більшу кількість звітності доведеться виправляти платнику, і тим серйознішими можуть бути податкові наслідки такої помилки.

Залежно від виду помилки, а також обставин, що склалися, обирають спосіб її виправлення.

Способи виправлення помилок у декларації

Способи виправлення помилок у податковій звітності передбачені в п. 50.1 ПКУ. Вибір способу залежить від того, наскільки швидко платник виявив помилку в поданій звітності.

Помилка виявлена до закінчення граничного строку для подання звітності

Якщо платник виявив помилку в уже поданій звітній декларації до закінчення граничного строку її подання, встановленого ПКУ, він може подати нову декларацію з правильними показниками з позначкою «Звітна нова» (п. 50.1 ПКУ).

У такому разі подання нової звітної декларації анулює раніше подану помилкову, а штрафні санкції та пеня не нараховуються.

Помилка виявлена у наступних податкових періодах

Відповідно до п. 50.1 ПКУ, якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, див. нижче) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, він зобов’язаний виправити її одним із двох запропонованих способів.

Спосіб 1. Подання уточнюючого розрахунку до помилкової декларації.

У такому розрахунку необхідно відобразити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від цієї суми.

Обов’язкова умова для звільнення від штрафу – подання такого уточнюючого розрахунку в строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним.

Спосіб 2. Відображення правильних показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, за який такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Для платників податку на прибуток для цих цілей передбачено спеціальний додаток ВП до декларації, у якому відображається також сума недоплати та штраф у розмірі 5% від цієї суми.

Крім штрафу (3% або 5%), при самостійному виправленні помилки на суму недоплати повинна нараховуватися пеня за правилами пп. 129.1.13 ПКУ.

Наведемо ще декілька правил

1. Якщо помилка зачіпає кілька звітних періодів, для її виправлення доведеться коригувати декларації (та фінансову звітність) за всі такі послідовні звітні періоди. Наприклад, помилка виникла в I кварталі 2023 року, а платник виявив і виправив її у I кварталі 2025 року. У такому разі доведеться виправляти декларації та фінансову звітність за всі звітні періоди 2023 і 2024 років.
2. Якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації за період, який уже перевірявся контролюючим органом, то на такого платника чекає позапланова перевірка за перевірений період (п. 50.3, пп. 78.1.3 ПКУ).
3. Під час проведення документальних планових та позапланових перевірок платник не має права подавати уточнюючі декларації за звітний (податковий) період, що перевіряється контролюючим органом. Виняток: уточнююча декларація, яка подається до річної декларації разом із аудиторським звітом відповідно до абзацу третього п. 50.1 ПКУ (п. 50.2 ПКУ).

У яких випадках помилки виправляють саме за допомогою уточнюючого розрахунку

Положеннями ПКУ прямо передбачено випадки, коли платник повинен виправити помилки саме за допомогою уточнюючого розрахунку. А саме, у разі, якщо:

1. показники річної фінансової звітності, оприлюдненої разом з аудиторським звітом, змінилися порівняно з показниками фінзвітності, поданої раніше разом із річною декларацією, і такі зміни вплинули на показники такої декларації. Тоді платник повинен надати податковому органу уточнюючий розрахунок до річної декларації у строк, не пізніше 10 червня року, що настає за звітним (абз. 3 п. 50.1 ПКУ);
2. контролюючий орган проведе електронну перевірку та встановить порушення податкового законодавства. Тоді платник повинен подати уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складання довідки про проведення такої електронної перевірки. В іншому випадку на такого платника чекає позапланова перевірка за відповідний період (п. 50.3 ПКУ).

У всіх інших випадках платник має право вибирати, яким саме способом він буде виправляти помилки.

Які помилки не можна виправити

По-перше, це помилки, для виправлення яких минув строк давності (див. нижче).

А по-друге, це суми самоштрафу та пені, які платник відобразив у декларації.

Податковий орган вважає, що ПКУ не передбачено можливості виправлення або скасування самостійно нарахованої штрафної санкції, оскільки платник самостійно розрахував таку суму штрафної санкції та нарахував відповідно до поданого уточнюючого розрахунку, або у складі декларації з відповідного податку. Тобто, така сума штрафної санкції вважається погодженою платником та виправленню не підлягає (ЗІР, категорія 102.20.02, ІПК ДПС від 16.02.2024 №768/ІПК/99-00-04-03-02 ІПК).

Втіхою платникам може бути те, що суми самостійно нарахованих штрафів та пені без обмежень включаються до складу податкових витрат усіх платників податку на прибуток. При цьому на суму таких штрафів та пені податкова різниця щодо збільшення фінансового результату до оподаткування не виникає (ЗІР, категорія 102.02).

Особливості нарахування штрафів та пені при виправленні помилок

Короновірусний карантин та воєнний стан внесли свої корективи до правил нарахування штрафів та пені при самостійному виправленні помилок.

Так, згідно з пп. 52-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, штрафні санкції та пеня не нараховувалися платникам за порушення законодавства в частині податку на прибуток, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершилося дія короновірусного карантину. Карантин закінчився 30.06.2023 року.

Крім того, починаючи з 27 травня 2022 року, при поданні уточнюючих декларацій з податку на прибуток за звітні (податкові) періоди, які охоплюють періоди дії воєнного стану, платник податків звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ПКУ та пені (пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

І, нарешті, з 01.08.2023 до припинення або скасування воєнного стану на території України у разі самостійного виправлення помилок, що спричинили заниження податкового зобов'язання, платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ПКУ та пені. Умова: помилки повинні бути виправлені з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ (пп. 69.38 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Таким чином, в період дії воєнного стану при самостійному виправленні помилок за будь-які звітні податкові періоди в порядку, передбаченому п. 50.1 ПКУ, штрафні санкції та пеня не нараховуються.

Строк давності для виправлення помилок у декларації

Як випливає з п. 50.1 ПКУ, помилки минулих звітних періодів можна виправити лише протягом строку давності, встановленого п. 102.1 ПКУ для проведення податкової перевірки. Такий строк становить 1095 днів, що настають:

1. за останнім днем граничного строку подання звітної декларації, встановленого п. 49.18 ПКУ;
2. за днем фактичного подання декларації, якщо її було подано пізніше;
3. за днем подання уточнюючого розрахунку до декларації або уточнюючої декларації – в межах поданих уточнень за такою декларацією. Застереження «в межах поданих уточнень» дозволяє припустити, що перевірятимуть лише правильність визначення результатів операції, під час відображення якої було допущено помилку.

При цьому якщо перевірка пов'язана з визначенням податкових зобов'язань у контрольованих операціях, операцій з контрольованими іноземними компаніями та/або в операціях з нерезидентами (ст. 39, ст. 39-2, п. 141.4 ПКУ), то строк давності збільшується до 2555 днів.

Водночас, короновірусний карантин та воєнний стан вплинули на перебіг такого строку. Згідно з п. 52-2 та п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ перебіг строку давності, передбаченого ст. 102.1 ПКУ, призупинився на період з 18 березня 2020 року до 1 серпня 2023 року (за загальним правилом).

Тому строк давності для самостійного виправлення помилок з податку на прибуток, допущених платником у раніше поданій звітності, а також для податкової перевірки таких уточнень продовжується на період з 18 березня 2020 року по 31 липня 2023 року (включно) (див. також роз'яснення в ЗІР, категорія 129.02, ГУ ДПС у Вінницькій області).

Таким чином, для визначення строку давності для виправлення помилок у деклараціях (в т.ч. уточнюючих деклараціях) за конкретні звітні періоди до 18 березня 2020 року, необхідно розбити весь строк в 1095 (2555) днів на дві частини:

1. період з початку відліку перебігу строку по 17.03.2020 (включно). Початок відліку перебігу строку – це наступний день після закінчення строку для подання звітної декларації або після дня фактичного подання звітної декларації або уточнюючої декларації;
2. період з 01.08.2023 по поточну дату, на яку розраховуємо залишок встановленого строку давності.

Загальна кількість днів у цих двох періодах не повинна перевищувати 1095 (2555) днів.

Для звітних та уточнюючих декларацій, поданих в період:

1. з 18.03.2020 по 31.07.2023 строк давності для виправлення помилок починає текти з 01.08.2023 року;
2. з 01.08.2023 року – строк давності визначається у звичайному порядку.

І в тому, і в іншому випадку тривалість строку становить 1095 (2555) днів.

Леся ГОНЧАРЕНКО, консультант