
Чи зобов’язана працівниця, яка є одинокою матір’ю, повідомляти 2 тижні про звільнення за власним бажанням?
Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за 2 тижні (ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України, далі – КЗпП).
Якщо заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу:
- переїзд на нове місце проживання;
- переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
- вступ до навчального закладу;
- неможливість проживання у цій місцевості, підтверджена медичним висновком;
- вагітність;
- догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною з інвалідністю;
- догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
- вихід на пенсію;
- прийняття на роботу за конкурсом,
- з інших поважних причин,
роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Вимоги ч. 1 ст. 38 КЗпП поширюються на всіх без винятку працівників підприємства, незалежно від їх статі і статусу.
Слід зауважити що в період воєнного стану відповідно до ст. 4 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).
Джерело: ФПУ
Читайте більше:
Звільнення за власним бажанням чи угодою сторін: плюси та мінуси + зразки
Звільнення військовозобов'язаного: дії відповідального за військовий облік
Через які помилки роботодавців працівників поновлюють на роботі: судова практика
Вихідна допомога: як розрахувати її суму (10 прикладів)
Звільнення працівника: алгоритм від А до Я




















