Банки перевірятимуть імпортерів ретельніше: НБУ оприлюднив нові рекомендації

Національний банк під час здійснення нагляду за банками виявив здійснення компаніями-резидентами фінансових операцій, які дають підстави вважати, що їх учасники використовують механізм «скруток» / «зустрічних потоків» (далі – механізм з ознаками фіктивності).

В інформації, наведеній у Типологічних дослідженнях, розміщених на офіційному сайті Держфінмоніторингу, ідеться про особливості використання механізму з ознаками фіктивності:

Під час документального оформлення проходження певного виду продукції по ланцюгу пов'язаних між собою компаній-резидентів він «перетворюється» на інший вид продукції, що дає змогу компаніям-резидентам штучно зменшити свої податкові зобов'язання перед державою або отримати незаконне відшкодування ПДВ з бюджету. Крім того, Держфінмоніторинг зазначає, що імпортована продукція, за яку компанії-резиденти переказують кошти за кордон, імовірно, реалізується через мережу оптово-роздрібних торговців, які мають великі обсяги необлікованої готівки, унаслідок чого проводяться «схемні» операції з метою «замовлення послуг» із прихованого обготівковування та мінімізації податкових зобов'язань.

Як свідчать результати нагляду, до механізму з ознаками фіктивності залучаються переважно новостворені компанії-резиденти та / або компанії-резиденти, що були створені деякий час тому, але фактично протягом певного періоду (іноді значного) не здійснювали господарської діяльності, яким притаманні критерії ризику, у тому числі такі, що можуть свідчити, що зазначені компанії є компаніями-оболонками.

Ознаками, що можуть бути притаманні таким компаніям, зокрема, але не виключно, є:

1. незначна кількість працівників;
2. невеликий розмір статутного капіталу;
3. одноосібний посадово-засновницький склад;
4. розбіжності у відомостях про кінцевого бенефіціарного власника (далі - КБВ);
5. керівниками є люди молодого / похилого віку;
6. часті реєстраційні зміни керівників, власників, адрес, найменування, видів діяльності за відсутності ознак економічної доцільності таких змін;
7. немає виробничих потужностей / торговельно-складських приміщень, транспортних засобів для перевезення продукції, інших активів, необхідних для ведення задекларованої господарської діяльності;
8. немає об'єктивних причин використання спільних з іншими компаніями ІР-адрес, телефонних номерів, електронної пошти, вебресурсів, бухгалтерів, представників або контактних осіб;
9. взаємодія з великою кількістю новостворених компаній-контрагентів;
10. немає або наявні незначні обсяги задекларованих доходів, водночас наявність за рахунками багатомільйонних оборотів;
11. наявність інформації про відкриті кримінальні провадження з розслідування злочинів у сфері господарської діяльності щодо учасників фінансових операцій та/або їх КБВ;
12. компанії-резиденти та їх контрагенти, що є юридичними особами - нерезидентами, не є виробниками продукції, а є лише посередниками в торгівлі нею.

Характер фінансових операцій / діяльності компаній-резидентів, що здійснюють імпорт продукції, які використовують механізм з ознаками фіктивності, може бути таким:

1. здійснення новоствореними імпортерами перерахування коштів у багатомільйонних обсягах на користь нерезидентів за вже поставлену на митну територію України продукцію, але платежі з передплати за таку продукцію імпортером фактично попередньо не здійснювалися;
2. немає документів щодо транспортування, зберігання та фактичного руху продукції;
3. за рахунками імпортерів не сплачуються або сплачуються в незначних розмірах обов'язкові платежі, які притаманні звичайній господарській діяльності, а саме: сплата за оренду приміщень, комунальних послуг, податків до бюджету, виплата заробітної плати тощо;
4. наявні надходження коштів за продукцію, що не відповідає виду діяльності імпортерів;
5. невідповідність змісту прибуткових та видаткових фінансових операцій за рахунками імпортерів та/або їх контрагентів;
6. кошти на рахунки імпортерів надходять від контрагентів, які в більшості випадків також є новоствореними компаніями та/або мають ознаки компаній-оболонок, та/або стосовно яких наявна негативна інформація;
7. є транзитний рух коштів, а саме: кошти, які надходять на рахунки імпортерів, майже в повному обсязі протягом декількох днів перераховуються в оплату продукції за зовнішньоекономічними договорами;
8. наявність у джерелах коштів імпортерів, що використовуються для купівлі іноземної валюти, значних обсягів коштів, отриманих від фінансових компаній, про які є негативна інформація, на умовах фінансового кредиту / позики.
9. значний обсяг продукції розмитнюється на користь юридичних осіб, від яких імпортерам надходять незначні обсяги коштів;
10. немає надходжень коштів від реалізації продукції, розмитненої на користь імпортерів;
11. розпорошення ланцюга фінансових операцій шляхом залучення до проведення операцій значної кількості компаній-резидентів та значної кількості банків;
12. розрахунки здійснюються на підставі однотипних зовнішньоекономічних договорів купівлі-продажу, які можуть мати ознаки фіктивності, зокрема: договір укладено раніше, ніж створено юридичну особу; у реквізитах договорів містяться номери відкритих у банку рахунків, дати заяв на відкриття яких є пізнішими, ніж дати укладених договорів; договір підписав керівник, який ще не був призначений на дату укладання договору.

Крім того, НБУ додатково рекомендує звертати увагу на такі ознаки:

1. здійснення операцій з широким асортиментом непов'язаних між собою найменувань продукції;
2. немає чи необґрунтовано незначний або значно завищений розмір торговельної націнки на продукцію.

Банкам необхідно до встановлення ділових відносин з госпсуб'єктом та під час його подальшого обслуговування, використовуючи ризик-орієнтований підхід, встановлювати інформацію про:

1. спосіб реалізації продукції імпортером та / або його контрагентами (з метою формування розуміння, хто є кінцевим споживачем продукції, що імпортується);
2. наявність торгового майданчика або найменування інтернет-магазину, сайту, через які здійснюється торгівля продукцією;
3. наявність торговельно-складських приміщень, інших ресурсів, достатніх для ведення задекларованої господарської діяльності тощо.

Джерело: Лист НБУ від 14.07.2026 №25-0010/65703

Читайте більше:

Чому банк заблокував рахунки ФОП: НБУ закликає банки копати глибше

НБУ посилює фінмоніторинг: як виявляють приховану підприємницьку діяльність

Увага! НБУ посилює фінмоніторинг щодо виявлення компаній-оболонок банками

Фінансовий моніторинг: як банки мають працювати з політично значущими особами

НБУ роз’яснив підхід до фінмоніторингу дроблених операцій клієнтів