Національний банк під час здійснення нагляду за суб'єктами первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ), зокрема, страховиками, у сфері запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – ПВК/ФТ) виявив тенденції щодо неналежного здійснення ними заходів з належної перевірки нових клієнтів, а також наявних клієнтів, зокрема в частині проведення заходів встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції.
Що виявив НБУ під час перевірки договорів страхування
Згідно з договорами страхування, що укладаються страховиками, застрахованими особами за договором є велика кількість фізичних осіб, які не мають очевидних зв'язків із страхувальником. Кількість таких застрахованих осіб становить від 50 до 500 фізичних осіб за одним договором страхування, а розмір страхових премій становить декілька мільйонів гривень, які сплачуються страхувальником.
Сплата страхових премій за такими договорами страхування здійснюється не усіма застрахованими особами, а страхувальником – фізичною особою (який одночасно може бути / не бути в переліку застрахованих осіб за відповідним договором), якого СПФМ під час встановлення ділових відносин та укладання відповідного договору визначають єдиним клієнтом.
Водночас Національний банк виявив непоодинокі випадки, коли під час укладання договору медичного страхування з великим переліком застрахованих осіб страховику відомо про те, що клієнт – фізична особа (страхувальник) має статус ФОП, однак такий договір укладається зі страхувальником як з фізичною особою, а не як з ФОП.
Отже, страховики, обслуговуючи таких клієнтів – фізичних осіб (страхувальників), не з'ясовують:
- розмір доходів та / або соціальний стан клієнта – фізичної особи (страхувальника), не отримують необхідної інформації, яка б надавала розуміння мети та характеру майбутніх ділових відносин з таким клієнтом;
- джерела походження коштів, які страхувальник сплачує за застрахованих осіб у великих розмірах;
- взаємозв'язок між клієнтом – фізичною особою (страхувальником) та застрахованими особами.
Як повинен страховик здійснювати фінмоніторинг
Слід зазначити, що страховик має враховувати особливості та можливості їх використання, зокрема:
- чи дають змогу продукти та / або послуги страховика маскувати незаконне походження коштів,
- переказувати кошти для фінансування терористичної діяльності,
- сприяти анонімності учасників фінансової операції (приховувати реальних кінцевих отримувачів тих чи інших продуктів та/або послуг);
- чи можуть вони використовуватись клієнтом від імені третіх осіб (п. 37 р. IV Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 28.07.2020 №107, далі – Положення №107).
Заходи з управління ризиками легалізації коштів отриманих незаконним шляхом, зокрема, включають:
- чіткий розподіл обов'язків та відповідальності між працівниками установи і постійний внутрішній контроль;
- попередній аналіз нових продуктів / послуг установи;
- здійснення заходів НПК (уключно з посиленими за потреби) та застосування принципу «знай свого клієнта», уключно з отриманням додаткової необхідної інформації для розуміння змісту діяльності клієнта та/або суті фінансової операції (п. 64 р. IV Положення №107).
Джерело: Лист НБУ від 21.06.2026 №25-0010/57507
Читайте більше:
Фінмоніторинг для бухгалтерів і консультантів: як стати на облік
Фінансовий моніторинг банку для ФОП: чи може бути повторним і що це означає
Надання ФОПом відповіді банку по фінмоніторингу: зразок листа
Обмеження переказів для ФОП і юросіб: банки посилюють контроль
Ризики для ФОП-бухгалтера: клієнт приховує доходи – чи повідомляти фінмоніторинг
