Заряджайте знання – оформлюйте передплату і отримуйте павербанк🎁

Повітряна загроза в медзакладі: які алгоритми дій має затвердити роботодавець, – пояснює юрист

Адвокат Ганна Лисенко пояснила, які кроки має зробити роботодавець медзакладу після набрання чинності новою постановою КМУ №1158. За її рекомендаціями, недостатньо формально затвердити порядок дій на випадок повітряної загрози – необхідно визначити конкретний алгоритм для працівників, безпечні приміщення та найближчі укриття. Також роботодавцю варто заздалегідь визначити процеси, які не можна безпечно зупинити, і відповідальних за переміщення людей, які не можуть зробити це самостійно

Експерт:Аліна Лакіс
3

9

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


21.09.2026 було прийнято нову Постанову КМУ від 21.09.2026 №1158 «Деякі питання роботи суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я в умовах загрози застосування засобів повітряного нападу», якою затверджено спеціальний порядок роботи медзакладів залежно від рівня повітряної загрози. Адвокат Ганна Лисенко розповіла, що має зробити роботодавець на виконання Порядку №1158.


Що повинен зробити роботодавець:


  1. Затвердити алгоритм дій працівників залежно від рівня загрози та ознайомити з ним персонал.
  2. Визначити приміщення з найменшим ризиком ураження та найближче укриття.
  3. Визначити перелік процесів, які неможливо зупинити у розумному рядку, та порядок їх завершення.
  4. Назначити відповідальних за переміщення осіб, які не можуть зробити це самостійно.
  5. Визначити порядок дій, якщо переміщення до укриття неможливо здійснити у розумний рядок.

Трудові гарантії зберігаються

Постанова №1158 не звільняє роботодавця від обов'язку забезпечувати безпечні умови праці. Сам факт перебування працівника в укритті не є достатньою підставою для дисциплінарного стягнення чи звільнення за прогул: необхідно враховувати його обов'язки та конкретні обставини.

Отже, медзакладу потрібен не формальний наказ про повітряну тривогу, а конкретний алгоритм дій, що враховує безпеку персоналу та безперервність критично важливої медичної допомоги

Для роботодавця ключовими є три завдання:


  1. затвердити конкретний алгоритм дій;
  2. визначити процеси, які неможливо безпечно зупинити;
  3. забезпечити захист працівників та пацієнтів.


Джерело: Трудові нотатки адвоката Ганни Лисенко


Читайте більше:


Повітряна загроза: Уряд визначив порядок роботи медзакладів за жовтого та червоного рівнів у 2026 році

Жовтий і червоний рівні загрози: як зміниться робота залізниці та вокзалів

Працівник не дійшов до укриття після евакуації: яка відповідальність підприємства

Повітряна тривога на роботі: як ознайомити працівників із правилами переходу до укриття

Укриття для працівників під час повітряної тривоги: на якій відстані воно має бути від підприємства

Дії роботодавця під час жовтого та червоного рівнів повітряної тривоги: внутрішні документи та накази у 2026 році


Аліна Лакіс

Експерт

Аліна Лакіс

Редакторка Бухгалтерської платформи 7eminar

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
3

9

3

5

2

11

2

14

4

226

5

111

3

5494

3

37

3

22

5

835

3

46

2

40

5

29

Пільги
23.09.2026

Знищене або пошкоджене майно: коли підприємство може не сплачувати податок і плату за землю у 2026 році

Підприємства можуть не нараховувати та не сплачувати податок на нерухоме майно і плату за землю щодо майна та земельних ділянок, які постраждали або були знищені внаслідок бойових дій, за умов, визначених Податковим кодексом. Для земельних ділянок, на яких розташовані знищені об’єкти нерухомості, пільга залежить від співвідношення площі знищеного об’єкта та площі земельної ділянки – у визначених випадках вона охоплює 50% або 100% площі. Щодо нерухомості податок не сплачується за знищені об’єкти, а для пошкоджених – на період від місяця фіксації пошкодження до місяця, що настає після завершення ремонту, реконструкції чи реставрації. Ключовою умовою є внесення відповідних відомостей про знищення або пошкодження до Державного реєстру майна

основне зображення для Знищене або пошкоджене майно: коли підприємство може не сплачувати податок і плату за землю у 2026 році
3

21

5

39

4

22

4

48

5

39

3

80

4

84