
Держспецзв’язку спільно зі СБУ працює над актуалізацією відкритого переліку забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання, використання якого загрожує кібербезпеці нашої держави. Створення такого переліку є важливим системним рішенням, передбаченим Законом України від 05.10.2017 №2163-VIII «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України». Цей процес тісно пов’язаний із санкційною політикою держави, а сам перелік є динамічним інструментом, який буде оновлюватися та наповнюватися надалі.
На цьому під час панельної дискусії «Відхід від забороненого ПЗ: Регуляторні виклики, кіберризики, цифрова трансформація» в межах форуму Deloitte Technology Fair наголосила головний інспектор із захисту інформації Департаменту державного контролю у сфері захисту інформації та кіберзахисту Адміністрації Держспецзв’язку Катерина Барсукова.
До оприлюдненого Держспецзв’язку 9 січня 2026 року переліку забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання наразі внесено 40 найменувань. Наповнення переліку визначається указами Президента України про запровадження санкцій.
Попри те, що в російських реєстрах налічуються сотні подібних продуктів, для їхнього повного внесення до українського переліку необхідне офіційне коригування санкцій. Окремим викликом є випадки, коли компанії купують не готовий продукт, а замовляють індивідуальну розробку під власні потреби у підсанкційних компаній.
Під час обговорення учасники наголосили, що відмова від 1С та інших підсанкційних програмних продуктів – це не лише питання заміни програмного забезпечення. Йдеться також про:
- зниження кіберризиків;
- захист бізнес-процесів;
- підвищення стійкості компаній;
- відповідальну позицію українського бізнесу в умовах триваючої агресії проти України.
Окрему увагу було приділено важливості надійного захисту під час взаємодії бізнесу з державними інформаційними ресурсами. Використання програмного забезпечення, пов’язаного з підсанкційними особами або компаніями держави-агресора, може створювати додаткові ризики для інформаційної безпеки, зокрема у випадках:
- обробки чутливих даних;
- інтеграції з державними сервісами.
Катерина Барсукова резюмувала:
Інформаційні ресурси для організацій сьогодні є настільки ж важливими, як і фінансові. Тому до їх захисту слід ставитися не менш відповідально.
Джерело: Держспецзв’язку
Читайте більше:
Законопроєкт №15252: нові вимоги для банків та фінмоніторингу
Обмеження переказів для ФОП і юросіб: банки посилюють контроль
Держспецзв’язку оприлюднило список забороненого програмного забезпечення 1С
Нові ліміти на перекази для ФОП і компаній: банки підписали оновлений меморандум
У Раді хочуть скасувати автоматичний фінмоніторинг усіх операцій політиків та членів їх сімей





















