
Мінфін звертає увагу на поширення у медіа маніпулятивної інформації щодо фінансового моніторингу у сфері операцій із нерухомістю.
Вимоги до рієлторів у цій сфері не є новими. Вони визначені Законом України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон) та діють уже тривалий час.
Відповідно до законодавства, до спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу належать, зокрема,
- рієлтори та інші суб’єкти господарювання, які надають послуги при купівлі-продажу нерухомості;
- суб’єкти господарювання при здачі в оренду нерухомості, якщо щомісячна орендна плата такої нерухомості становить 400 тис. грн або більше.
Водночас фінансовий моніторинг здійснюється на основі ризик-орієнтованого підходу. Це означає, що суб’єкти господарювання застосовують відповідні заходи з урахуванням:
- характеру операції;
- ділових відносин із клієнтом;
- джерел походження коштів;
- інших факторів ризику.
Йдеться не про суцільний контроль усіх операцій
Поширене в медіа та соцмережах твердження про те, що рієлтори зобов’язані повідомляти про всі операції з нерухомістю на суму понад 400 тис. грн, не відповідає законодавству. Обов’язок подавати інформацію про порогові фінансові операції на них не поширюється, оскільки вони є спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу.
Ключовим обов’язком рієлторів є інформування Державної служби фінансового моніторингу України виключно про підозрілі фінансові операції (діяльність) клієнта або спроби їх проведення.
Для того, щоб рієлтори мали змогу застосувати ризик-орієнтований підхід, встановлені відповідні критерії визначення ризиків, а також затверджено положення щодо здійснення фінансового моніторингу суб’єктами, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Мінфін.
Також Мінфін звертає увагу на те, що цьогорічне його звернення до рієлторів пов’язане не з появою нових вимог, а з оновленням від 2 лютого 2026 року механізмів інформаційної взаємодії з Держфінмоніторингом через ІКС «Е-кабінет системи фінансового моніторингу» та необхідністю перевірити належну постановку на облік суб’єктів, на яких поширюється дія Закону.
Окрім того, некоректним є твердження про нібито «потрійний контроль» через нотаріусів, оцінювачів та рієлторів. Закон чітко визначає перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу, і оцінювачі як окрема категорія таких суб’єктів у ньому не визначені.
Мінфін підкреслює:
метою державного регулювання у цій сфері є не створення надмірного адміністративного навантаження на добросовісних учасників ринку, а забезпечення прозорості фінансових операцій та виконання вимог законодавства у сфері протидії відмиванню доходів.
Для громадян це не означає запровадження тотального контролю за всіма операціями з нерухомістю. Для рієлторів – це означає необхідність здійснювати професійну діяльність відповідно до вимог законодавства.
Джерело: Мінфін
Читайте більше:
Бізнес просить дерегуляцію: що відповів Уряд
Готівка під контролем: 15 індикаторів, які «вмикають» фінмоніторинг
БЕБ завершило розслідування шахрайської схеми з фіктивними призами
Оновлений порядок фінансового моніторингу 2026: що змінюється для бізнесу
Повідомлення про підозрілу діяльність клієнтів СПФМ: як відобразити інформацію





















