Оновлений порядок фінансового моніторингу 2026: що змінюється для бізнесу

З 2 лютого 2026 року набув чинності оновлений порядок фінансового моніторингу, що запроваджує ризик-орієнтований підхід і міжвідомчу взаємодію ДПС, Держфінмоніторингу та БЕБ. Нові правила дозволяють швидше і точніше виявляти підозрілі операції, блокувати ризикові транзакції та підвищувати ефективність розслідувань фінансових злочинів. Бізнесу слід звернути увагу на перевірку контрагентів, нетипові готівкові потоки та операції з нерезидентами, адже контроль стає більш комплексним і системним. Оновлений порядок також ставить питання балансу між фінансовою безпекою та передбачуваністю умов ведення бізнесу

3

27


З 2 лютого 2026 року набув чинності оновлений порядок фінансового моніторингу, який суттєво змінює підхід до виявлення ризикових операцій та взаємодії між контролюючими органами.


Важливо розуміти хронологію


У 2025 році ДПС, Держфінмоніторинг та БЕБ підписали тристоронній Меморандум про співпрацю. Тоді йшлося про посилення обміну інформацією, створення спільних робочих груп та координацію дій у боротьбі з фінансовими злочинами.


А вже з 2 лютого 2026 року ці напрацювання перейшли у практичну площину – через оновлений порядок фінансового моніторингу, який формалізує ризик-орієнтований підхід і розширює можливості міжвідомчої взаємодії.


Обмін інформацією між службами дозволить:


  1. швидше і точніше ідентифікувати підозрілі операції;
  2. підвищити ефективність розслідувань фінансових злочинів;
  3. зменшити кількість махінацій у податковій сфері;
  4. краще контролювати потоки коштів, пов’язані з економічною безпекою.


Тобто:


  1. 2025 рік – етап інституційного оформлення співпраці.
  2. 2026 рік – початок фактичної реалізації нових механізмів.

І саме це важливо для бізнесу: змінюється не лише риторика, а й інструменти контролю

Що це може означати на практиці:


  1. Блокування ризикових операцій. Якщо банк зафіксує нетипові платежі (наприклад, різке зростання оборотів або складні транзитні схеми), інформація швидше потраплятиме до контролюючих органів.
  2. Увага до «дроблення бізнесу». Дані про пов’язаних ФОП, спільні IP-адреси, персонал, торгові точки можуть аналізуватися комплексно, а не окремо.
  3. Перевірка контрагентів. Операції з компаніями, які мають ознаки ризиковості (відсутність персоналу, активів, реальної діяльності), можуть стати підставою для додаткових питань.
  4. Нерезидентські операції. Платежі за кордон, особливо в юрисдикції з підвищеним ризиком, потраплятимуть під глибший аналіз.
  5. РРО, ПДВ, готівкові потоки. Нетипові співвідношення оборотів і податкового навантаження можуть стати тригером для міжвідомчої перевірки.


Важливо: сама по собі координація – це інструмент.


Питання, які ставить нардепка Ніна Южаніна:


  1. Чи стане вона механізмом системного очищення ринку, чи інструментом вибіркового тиску?
  2. Чи буде забезпечений баланс між фінансовою безпекою держави та передбачуваністю умов для бізнесу?


Джерело: Народна депутатка Ніна Южаніна


Читайте більше:


Нові правила перевірок з 4 лютого: Кабмін розширив перелік підстав

Увага! НБУ посилює фінмоніторинг щодо виявлення компаній-оболонок банками

Новий порядок перевірок Держпраці: контроль за працевлаштуванням осіб з інвалідністю

Реальні кейси проти формальних підходів ДПС: як реальність поєднується із законодавством

ДПС і ТПП домовилися про єдині підходи до форс-мажору


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
3

27

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇

3

4

2

6

3

10

3

171

Оновлено
Заробітна плата
16.02.2026

Прожитковий мінімум по-новому: Уряд вже працює над оновленням методики

Міністерство пропонує встановлювати прожитковий мінімум на рівні фактичного споживчого кошика, що дозволить наблизити соціальні стандарти до реальних потреб громадян. Нині він використовується як розрахункова величина для численних виплат, не відображаючи справжнього соціального навантаження, тому законопроєкти №13466–13469 передбачають запровадження базової величини як умовної грошової одиниці. Новий підхід враховує біологічні потреби людини та індекс на непродовольчі товари і послуги, що забезпечить обґрунтованість розрахунків. Одномоментна зміна системи неможлива через понад 180 соціальних виплат, прив’язаних до прожиткового мінімуму, тому реформування почнеться з ухвалення відповідних законопроєктів

основне зображення для Прожитковий мінімум по-новому: Уряд вже працює над оновленням методики
2

430

3

17

7

793

9

8668

6

865

4

81

3

71

2

34

4

2236

4

1697

3

3264

6

148

3

34

3

77

4

102