
В Україні контроль за безпечністю нехарчових товарів не обмежується лише перевірками на виробництві чи в магазинах. Важливу роль у цьому процесі відіграють самі споживачі – їхні скарги, звернення та навіть інформація про нещасні випадки. Саме для цього існує спеціальний документ – Порядок, затверджений постановою КМУ від 26.12.2011 №1400, який визначає, як держава збирає й аналізує таку інформацію.
Згідно з цим Порядком, усі звернення громадян щодо небезпечної нехарчової продукції підлягають обов’язковому обліку. Це означає, що жодна скарга не має залишитися без уваги. Органи державного ринкового нагляду фіксують такі звернення у спеціальних формах і систематизують їх, щоб зрозуміти, які товари найчастіше викликають проблеми та чому.
Але на цьому робота не закінчується. Зібрана інформація використовується для проведення моніторингу та аналізу:
- причин звернень;
- кількості нещасних випадків;
- випадків шкоди здоров’ю людей.
Джерелами такої інформації є не лише скарги споживачів, а й:
- результати перевірок продукції;
- повідомлення від медичних закладів, куди звертаються постраждалі.
Важливо, що в цьому процесі задіяні багато різних структур. Органи ринкового нагляду обмінюються даними з:
- митницею;
- правоохоронними органами;
- іншими державними установами;
- громадськими організаціями споживачів;
- бізнес-об’єднаннями.
Така співпраця дозволяє швидше виявляти небезпечні товари та реагувати на ризики.
Щороку результати цієї роботи узагальнюються в звіті, який подається до Мінекономіки. В ньому міститься інформація про те, які товари:
- найчастіше становили небезпеку;
- які були причини скарг;
- наскільки серйозними були наслідки для людей.
Джерело: Держпраці
Читайте більше:
Бізнес просить дерегуляцію: що відповів Уряд
Вимоги до маркування взуття: що має знати споживач
Дискримінація в оголошеннях: бізнес уже платить штрафи
В Україні посилюють заходи щодо зменшення трансжирів у продуктах
Доходи громадян з онлайн-платформ під контролем: ДПС все бачить?!





















