До вашої уваги пропонуємо черговий щомісячний огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за лютий 2026 року.
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:
- У спорах, що виникають із питань захисту права власності, звернено увагу на те, що акт приймання-передачі реквізованого майна є не правовстановлюючим документом, а лише засвідчує факт передачі. Його скасування не впливає на реєстрацію права власності держави та підриває право на компенсацію після скасування воєнного стану. Вимоги про повернення майна є передчасними до скасування правового режиму воєнного стану за умови збереження майна та заявлення власником відповідної вимоги.
- У спорах, що виникають із земельних правовідносин, зазначено, що належним способом захисту прав при несплаті за користування земельною ділянкою за договором про встановлення емфітевзису є стягнення боргу (примусове виконання обов’язку в натурі), оскільки емфітевзис як речове право є відносно самостійним від договору, а підстави його припинення визначаються виключно законом.
- У спорах, що виникають із трудових правовідносин, зауважено, що утримання коштів із заробітної плати працівника за його добровільною заявою на підтримку ЗСУ та гуманітарну допомогу постраждалим від агресії на період воєнного стану є правомірним відповідно до ст. 127 Кодексу законів про працю України. Відсутність доказів психологічного чи економічного тиску підтверджує законність утримань за волевиявленням працівника;
- У спорах, що виникають із спадкових правовідносин, констатовано, що реєстрація місця проживання спадкоємця за однією адресою зі спадкодавцем не є достатньою підставою для підтвердження фактичного прийняття спадщини. Необхідно встановити факт постійного спільного проживання на момент відкриття спадщини;
- У спорах, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, зазначено, що медичний заклад відповідає за моральну шкоду, заподіяну пацієнту внаслідок неналежного виконання лікарем професійних обов’язків. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням характеру, обсягу, тривалості страждань, неможливості відновлення попереднього стану та засад розумності й справедливості;
- Щодо застосування норм процесуального права вказано, що:
- спір про стягнення вартості частки в статутному капіталі товариства розглядається за правилами цивільного судочинства, якщо позивачів не включено до складу учасників. Набуття корпоративних прав спадкоємцями не потребує рішення зборів учасників;
- спадкоємець, який прийняв спадщину після смерті відповідача, має право на апеляційне оскарження судового рішення виключно як правонаступник спадкодавця у правовідносинах, а не як особа, яка не брала участі у справі, оскільки право власності виникло після ухвалення оскаржуваного рішення;
- апеляційний суд не має підстав задовольняти апеляційну скаргу позивача та скасовувати рішення суду першої інстанції, яке було ухвалено на його користь, якщо відповідачі рішення не оскаржували;
- У спорах щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС, констатовано, що:
- під час воєнного стану розрахунок заборгованості за аліментами непрацюючого платника здійснюється, виходячи з останніх оприлюднених органом статистики показників середньої заробітної плати для конкретної місцевості, оскільки законодавець не вніс змін до порядку визначення заборгованості;
- виконання рішення суду про поновлення на роботі завершується лише після видання наказу та фактичного допуску працівника до виконання обов’язків із забезпеченням реальної можливості працювати на попередніх умовах.
Джерело: ВС
Читайте більше:
Заяви до ЄСПЛ: проти кого можна звертатися
КАС ВС оприлюднив огляд практики за лютий 2026 року
Реєстрація дитини не врятує іпотечну квартиру від продажу
ВС: контрабанда вважається завершеною з моменту виявлення
Забезпечення позову: що це та як працює в адміністративному судочинстві
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
