Зниження податків для бізнесу під час війни. Пауза індексації зарплат & Cкасування щомісячної №1-ПВ. Підсумки тижня 09.02-13.02.2026

1. Стабільні податки й мінімум фіскального «креативу» обіцяють бізнесу під час війни
2. План розвантаження ЄП на 2026 рік: мінус 50% ставки для всіх і нуль – для ІІІ групи
3. Податки на спецрахунок і без звітів – новий фіскальний режим «Вільна гривня»
4. 50% прибутку на відбудову, а не в бюджет – новий стимул для бізнесу з прифронту
5. Генератори без мита і ПДВ: держава «вмикає» пільгу і дешеву електрику до 2029-го
6. Кіберчистка-2026: після 1С і BAS до «чорного списку» внесли нові заборонені ПЗ
7. Відмова від російського софту: стартувала роздача ERP-ваучерів на «чисті» ПЗ взамін 1С
8. КЕП переходить на «Купину»: з 10 лютого – нові правила, старі ключі поки чинні
9. Січневий індекс 100,7% – зарплати на паузі, квартал без індексації, але не для всіх
10. Мінус один звіт із праці: роботодавців звільнять від щомісячної форми №1-ПВ
11. Мораторій із дірками: до кого і з яких підстав можуть завітати інспектори з 4 лютого
12. Е-працевлаштування стартує з ІІІ кварталу 2026: кнопка «підписати» вирішує все
13. Від зарплат до оренди: банки посилюють перевірки з виявлення компаній-оболонок
14. Юрсила для файлів і набору даних – крок до е-інвойсингу та е-ТТН по-європейськи

Стабільні податки й мінімум фіскального «креативу» обіцяють бізнесу під час війни

Податковий «перепочинок» може нарешті отримати бізнес під час війни.

У Раді з’явилася ініціатива (законопроєкт №15012), яка пропонує відкотити військовий збір, повернувши його попередню ставку і перелік платників, прибрати авансові внески з податку на прибуток для АЗС та запровадити мораторій на будь-які податкові зміни й експерименти на період воєнного стану і ще на рік після його завершення.

Окремий акцент – на обмеженні «креативу» контролерів та захисті бізнесу від їх тиску. Для цього презумпцію невинуватості платника податків закріплено як базовий принцип: податківці зможуть втручатися в роботу бізнесу лише у чітко визначених законом випадках. Необґрунтоване блокування госпдіяльності під час перевірок пропонують визнати податковим правопорушенням уже з боку контролюючих органів.

Також передбачена автоматична реєстрація податкової накладної, якщо протягом 30 днів ДПС не довела наявність порушення, а також вилучення норми про невключення до оподатковуваного доходу за 2024–2025 роки державної грошової допомоги (кешбеку) учасникам проєкту «Зроблено в Україні».

Автори законопроєкту прямо визнають: ухвалений раніше Закон України від 10.10.2024 №4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» призвів до безпрецедентного зростання податкового навантаження, що в умовах війни б’є по малому й середньому бізнесу, стимулює тіньовий ринок і закриття компаній. Мета нових змін – зупинити «податкові гойдалки», повернути передбачуваність правил та дати економіці шанс вижити й відновитися без постійного фіскального стресу.

План розвантаження ЄП на 2026 рік: мінус 50% ставки для всіх і нуль – для ІІІ групи

Паралельно у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15010, який на тлі затяжної війни й економічного спаду передбачає тимчасове, але суттєве зменшення податкового навантаження для всіх груп «єдинників» у 2026 році.

Найбільш резонансна норма – нульова ставка єдиного податку для платників 3 групи у першому півріччі 2026 року незалежно від того, чи сплачують вони ПДВ окремо, чи включають його до складу єдиного податку.

Платникам 1, 2 та 4 груп обіцяють «знижку» у 50% на весь 2026 рік. Так для першої групи місцеві ради зможуть встановлювати ставку не вище 5% прожиткового мінімуму, для другої – не більше 10% мінімальної зарплати, а для четвертої групи ставки застосовуватимуть із понижувальним коефіцієнтом 0,5.

Водночас законопроєкт закладає елемент невизначеності: Кабмін має оцінити ефективність цих пільг і до 1 квітня 2026 року прозвітувати про результати, після чого уряд зможе запропонувати як дострокове скасування податкових канікул, так і їх продовження або коригування залежно від безпекової та економічної ситуації.

Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин

Податки на спецрахунок і без звітів – новий фіскальний режим «Вільна гривня»

В Україні планують запустити експериментальний фіскальний режим із гучною назвою «Вільна гривня» (законопроєкт №15009). Ідея виглядає нетипово для українських реалій: платникам податків пропонують добровільний, максимально простий спосіб виконання податкових зобов’язань: без декларацій, іншої звітності, перевірок і ручного адміністрування.

Усі податки в межах цього режиму сплачують автоматично через спеціальний банківський рахунок.

На замітку! Новий режим не скасовує чинну податкову систему, а працює як альтернатива для тих, хто готовий перейти на нові правила

В основі «Вільної гривні» – два платежі:

1. щомісячний автоматизований фіскальний внесок, який банк сам списує із залишку коштів на спецрахунку наприкінці місяця,

та

1. разова «вихідна сплата» у разі зняття готівки або переказу грошей зі спеціального рахунку на звичайний особистий.

Податки, які покриваються цими платежами, вважатимуть сплаченими без додаткового звітування.

Адміністрування відбувається виключно через банки та електронні реєстри руху коштів, а контроль – у межах, визначених Кабміном, без класичних податкових перевірок, із формальним дотриманням банківської таємниці та захисту персональних даних.

Участь у режимі добровільна і не забороняє паралельно користуватися іншими податковими чи спеціальними правовими режимами.

Пілот планують запустити на 36 місяців і лише в Києві. Водночас головна інтрига – чи не перетвориться «податкова свобода» на тотальний фінансовий моніторинг і чи довіриться бізнес новому експерименту держави.

Тож поки держава тестує нові формати взаємодії з бізнесом, 17 лютого запрошуємо на вебінар «Зарплатна звітність і ПДВ-декларація за січень & Річна фінзвітність без штрафів: «контрольні точки», де ховаються ризики», де розберемо практичні нюанси та місця, які варто перевірити вже зараз, щоб уникнути неприємних сюрпризів згодом

50% прибутку на відбудову, а не в бюджет – новий стимул для бізнесу з прифронту

Бізнес з прифронтових регіонів може розрахувати не лише на співчуття, а й на податковий інструмент для відбудови.

Новий законопроєкт №15011 дозволяє зменшити податок на прибуток на витрати, понесені через війну. Ідея проста: вклалися у відновлення – заплатіть менше податків. Ідеться про можливість зменшувати податок на прибуток на суму витрат на відновлення виробничих потужностей, пошкоджених або знищених через бойові дії, терористичні акти чи диверсії. Максимальна сума зменшення – до 50% прибутку, отриманого як в Україні, так і за кордоном.

Норма діятиме протягом усього воєнного стану та до 31 грудня року, в якому його буде скасовано.

Скористатися нею зможуть платники податку на прибуток, зареєстровані в найбільш постраждалих регіонах – зокрема в Харківській, Донецькій, Херсонській, Запорізькій, Сумській, Чернігівській і Полтавській областях, а також підприємства енергетичної галузі та резиденти Дефенс Сіті.

Ключовий момент – усі витрати доведеться підтверджувати документально, а порядок такого підтвердження має окремо встановити Кабмін.

Законопроєкт покликаний не лише полегшити податковий тягар, але й створити фінансову подушку для відбудови бізнесу, відновити робочі місця та підтримати економіку у складних умовах війни. Для підприємців із постраждалих областей це шанс перетворити руїни на робочі потужності та повернутися до нормальної діяльності без додаткових податкових сюрпризів. Головне, щоб ініціатива так і не залишилися на папері.

Генератори без мита і ПДВ: держава «вмикає» пільгу і дешеву електрику до 2029-го

Суттєво здешевити ввезення генераторів до України може нещодавно внесений до Ради законопроєкт №15016.

Документ пропонує звільнити від ввізного мита широкий спектр дизельних і бензинових електрогенераторних установок на період воєнного стану, але не довше ніж до 1 січня 2029 року.

До пільгового переліку потрапляють дизельні генератори всіх основних класів потужності – як від малих до 7,5 кВт, так і до промислових із понад 2000 кВт, а також бензинові генератори до 7,5 кВт.

Автори законопроєкту також вказують, що за чинними нормами Податкового кодексу таке звільнення від мита фактично означатиме і відсутність ПДВ при ввезенні цих генераторів. Це може значно знизити їхню кінцеву вартість для бізнесу, громадян і критичної інфраструктури, але водночас залишає відкритим питання, як швидко законопроєкт пройде парламент і чи збережуться заявлені пільги у фінальній редакції.

Кіберчистка-2026: після 1С і BAS до «чорного списку» внесли нові заборонені ПЗ

Оприлюднено новий список забороненого ПЗ та мережевого обладнання в Україні, який чинний з 28 січня 2026 року та є обов’язковим для органів влади, держпідприємств, військових формувань і операторів критичної інфраструктури. Держспецзв’язку зазначає, що перелік створено для захисту державних інформаційних ресурсів від кіберзагроз, шпигунства та диверсій.

У документі наведені конкретні програми, серед яких «Macroscop», «Axxonsoft», «Інтер Лайт», «ЛІС Прометей» та інші, що потрапили під заборону через потенційні ризики для національної безпеки.

Увага! Повний перелік забороненого в Україні ПЗ – див. за посиланням

Список публічний і централізований, ігнорування його положень тягне за собою відповідальність. Оновлення переліку відбувається системно, а його зміст може змінюватися. Відмова від використання заборонених рішень – це не бюрократія, а пряма гарантія кіберстійкості країни у складних умовах повномасштабної агресії.

Нагадаємо, що у Підсумках тижня 12.01–16.01.2026 ми вже інформували про попередній «чорний» список, у якому під заборону потрапили 1С, UA-Бюджет та всі продукти лінійки BAS.

Відмова від російського софту: стартувала роздача ERP-ваучерів на «чисті» ПЗ взамін 1С

Після того як 1С, BAS та інше ризикове ПЗ офіційно занесли до «чорного списку», для бізнесу постало практичне питання: на що переходити і за які кошти. Відповідь з’явилася – в Україні стартувала пілотна програма «ERP-ваучери для ММСП», у межах якої мікро- та малі підприємства [Прим. ред. – Про нові критерії ми повідомляли у Підсумках тижня 26.01–30.01.2026] можуть отримати фінансову підтримку для переходу на сучасні ERP-рішення без російського сліду.

Ініціативу реалізують німецька компанія GIZ разом з Асоціацією IT Ukraine за підтримки європейських донорів.

Участь можуть брати юрособи та ФОПи 3 групи, які працюють не менше двох років, мають до 50 працівників і річний дохід до 10 млн євро, не пов’язані з РФ/РБ, не перебувають у стані ліквідації та не мають податкових боргів.

Програма орієнтована на бізнес із високою доданою вартістю та експортним потенціалом – харчову промисловість, деревообробку, легку промисловість, електроніку та ІТ, із пріоритетом для жіночого, ветеранського та бізнесу з постраждалих регіонів.

Ваучер може покривати ліцензії або підписки на ПЗ на 6–12 місяців, впровадження, налаштування, міграцію даних і навчання персоналу, але бізнес має бути готовим до співфінансування після завершення дії ваучера.

Перед поданням заявки обов’язкове проходження безоплатного курсу «ERP-системи для бізнесу» на порталі Дія.Бізнес або наявність відповідного сертифіката. Дедлайн подання – 28 лютого 2026 року о 18:00.

КЕП переходить на «Купину»: з 10 лютого – нові правила, старі ключі поки чинні

Із 10 лютого 2026 року діє новий алгоритм формування кваліфікованого електронного підпису: КЕП створюватимуть за сучасним криптографічним стандартом «Купина».

Мінцифра пояснює це плановим посиленням захисту – підпис і дані мають стати стійкішими до нових кібератак та методів криптоаналізу.

Водночас панікувати не потрібно: усі сертифікати, видані до 10 лютого, залишаються чинними до завершення строку їх дії, терміново змінювати підпис не потрібно. Старі алгоритми не вимкнуть одномоментно – вони й надалі використовуватимуться для перевірки вже підписаних документів, але нові операції поступово переводитимуть на «Купину».

Повний перехід на новий стандарт мають забезпечити всі надавачі довірчих послуг до 1 липня 2026 року.

Фактично це «оновлення замка» у цифровому світі: зовні нічого не змінюється, але рівень захисту має стати вищим і розрахованим на роки вперед.

Січневий індекс 100,7% – зарплати на паузі, квартал без індексації, але не для всіх

Держстат оприлюднив індекс інфляції за січень 2026 року – 100,7%, але для зарплат це поки що просто цифра на папері.

Січень став «базовим» місяцем після «обнулення» індексацій, і реальний розрахунок почнеться з лютого. Лише коли ІСЦ за лютий накопичуватиме понад 103%, у квітні може з’явитися перше право на індексацію. Тобто цілий квартал зарплати залишаються без змін.

Для бізнесу це означає, що комерційні підприємства можуть обирати власну політику індексації навіть попри законодавче «обнулення», якщо прописати механізм у локальному акті чи колдоговорі, не погіршуючи умови, гарантовані законом. Такий підхід дозволяє зберегти лояльність працівників і одночасно уникнути юридичних проблем. Докладніше – у статті.

Водночас це створює ризики: розрахунки складні, періоди та пороги потрібно відстежувати точно, інакше можна пропустити момент нарахування. Для тих, хто не хоче вникати в формули, може скористатися нашим онлайн-калькулятором, що автоматично визначить суму індексації – треба лише ввести зарплату, базовий місяць та період нарахування.

Щоб не пропустити всі ключові нюанси та уникнути помилок у перерахунках, долучайтеся 16 лютого до вебінару «Лікарняні, зарплатні зміни та страховий стаж & Як виконати квоту з інвалідності у 1 кварталі 2026 року»

Мінус один звіт із праці: роботодавців звільнять від щомісячної форми №1-ПВ

Щомісячну форму №1-ПВ для роботодавців скасовують. Держстат відмовляється від цього звіту і переходить на використання адміністративних даних – тобто частину інформації братимуть із уже наявних державних реєстрів, без додаткових звітів від бізнесу.

Водночас оновлять квартальну форму та повністю модернізують подання даних у системі СИГМА.

Такі зміни пояснюють необхідністю зменшити навантаження на підприємства, особливо в умовах воєнного стану, перебоїв зі світлом і браку ресурсів. Ідея проста: менше паперової роботи для роботодавців – але без втрати якості та повноти статистики про працю. Кількість респондентів збільшувати не планують, натомість роблять ставку на цифрові інструменти та інтеграцію вже наявних даних.

Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!

Мораторій із дірками: до кого і з яких підстав можуть завітати інспектори з 4 лютого

Із 4 лютого Кабмін розширив перелік підстав, за яких до підприємців знову можуть прийти з перевіркою (постанова Кабміну від 28.01.2026 №121 «Зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303»).

Хоча загальний мораторій на планові та позапланові перевірки формально зберігається, уряд прописав значно більше «винятків із правил». Тепер позаплановий контроль можливий не лише за рішенням суду, за заявою самого бізнесу або для перевірки виконання раніше виданих приписів, а й за дорученням Прем’єр-міністра у разі системних порушень чи подій із серйозними наслідками. Зокрема, «візити» без попередження дозволені, якщо є загроза життю та здоров’ю людей, довкіллю або безпеці держави, для виконання міжнародних зобов’язань України, після аварій, пожеж, смертельних нещасних випадків чи профзахворювань. Окремо прописано можливість перевіряти ліцензіатів, якщо документально підтверджено загрозу, пов’язану з їх діяльністю, а також за рішеннями центральних органів виконавчої влади.

Паралельно уряд розширив перелік сфер, де як позаплановий, так і плановий контроль допускається навіть під час війни: від державних цін, ЖКП і захисту прав споживачів до харчових продуктів, ветеринарії, землі, надр, агросфери, ГМО та аптечного ритейлу.

Тобто мораторій типу діє, але на практиці «вікон» для перевірок стало значно більше, що означає повернення контролю під новими приводами.

Е-працевлаштування стартує з ІІІ кварталу 2026: кнопка «підписати» вирішує все

Із III кварталу 2026 року роботодавці та працівники зможуть оформлювати прийняття на роботу, звільнення та вести особові справи повністю онлайн, використовуючи КЕП або УЕП.

Кабмін запустив дворічний експеримент із електронного працевлаштування через Єдину інформаційно-аналітичну систему «Обрій», що автоматично передаватиме дані до Пенсійного фонду та Міноборони (постанова Кабміну від 07.01.2026 №41 «Про реалізацію експериментального проекту щодо працевлаштування та оформлення трудових відносин в електронній формі з використанням Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Обрій»»).

Участь у проєкті добровільна, а система забезпечує весь цикл: від пошуку вакансії чи працівника до підписання трудового договору та ознайомлення з наказом.

Причому долучитися можуть фізичні та юридичні особи, які засобами Порталу Дія або мобільного додатка Порталу Дія почали використовувати функціонал «Обрію» в межах наданих їм прав доступу.

Кандидат надає згоду на працевлаштування, підписує заяву електронним підписом, роботодавець формує проєкт наказу, договір генерується автоматично, а підписані документи надсилаються працівнику. Якщо кандидат не підписав договір протягом 5 робочих днів – проєкт анулюється. Процедура звільнення також повністю цифрова: працівник формує заяву, система реєструє її та надсилає роботодавцю, той підписує наказ, який автоматично реєструється, а працівник ознайомлюється через Дію.

Паралельно запускають два нові реєстри – працездатних осіб і робочих місць, які акумулюватимуть дані про людей, вакансії та професії.

Сама система «Обрій» використовуватиме європейський класифікатор професій ESCO, що полегшить інтеграцію України до європейської мережі ринку праці EURES.

Незважаючи на значні переваги, такі зміни можуть викликати питання у працівників і роботодавців щодо безпеки та надійності нової системи, а також щодо можливих технічних проблем під час переходу на електронні трудові відносини.

Щоб розібратися в усіх нюансах 2026 року та уникнути помилок, 18 лютого візьміть участь у вебінарі «Середня зарплата, лікарняні і прийняття на роботу 2026: види, оформлення по-новому, виплати та звітність без штрафів»

Від зарплат до оренди: банки посилюють перевірки з виявлення компаній-оболонок

Нацбанк піднімає планку фінмоніторингу: банки тепер не можуть обмежуватися формальними перевірками, коли йдеться про компанії-оболонки.

Якщо хоч один критерій викликає підозру, банк має провести комплексну перевірку клієнта, оцінюючи реальні господарські операції, виплату зарплат, податків, оренду, комунальні та транспортні платежі.

Особлива увага – до ФОПів, які новостворені, але проводять незвично великі фінансові операції, що перевищують плани на місяць та річні податкові ліміти.

НБУ закликає вести облік клієнтів із відмовами, перевіряти зв’язки з контрагентами та обмінюватися інформацією між банками, щоб мінімізувати ризики відмивання коштів, фінансування тероризму та інших протиправних схем. Банки мають запровадити дієві інструменти управління ризиками та не залишати «дірок» у фінансовому моніторингу.

Щоб уникнути небажаних наслідків і підготуватися до нових вимог контролю, приєднуйтесь 20 лютого до вебінару «Онлайн-торгівля з ПРРО без помилок & Як пройти банківський фінмоніторинг без стресу: що перевіряють і як підготуватися?»

Юрсила для файлів і набору даних – крок до е-інвойсингу та е-ТТН по-європейськи

Амбітну мету – повністю оновити правила електронного документообігу та гармонізувати їх із нормами ЄС, ставить законопроєкт №14414.

Він чітко розділяє структуровані й неструктуровані е-документи, надає електронним файлам повну юридичну силу без паперової версії, тобто без звичної людині візуальної форми. Фактично документом визнаватимуть набір цифрових даних, створений у системі. Структуровані е-документи вважатимуться оригіналом, а папір буде потрібен лише для неструктурованих файлів.

Також розширюють використання електронних печаток і запроваджують нові способи перевірки цілісності даних.

У разі ухвалення закону з’явиться єдина правова база для запуску е-інвойсингу та електронних ТТН за євростандартами.

Протягом року планують юридично закріпити нові правила, за три роки – масово впровадити е-документообіг і інтегруватися з ЄС, а за п’ять – досягти 80–85% цифровізації. Водночас у бізнесу можуть виникнути питання щодо технічної готовності та довіри до документів, які існують лише у вигляді даних.

Джерело: 7еminar