
Як повідомляє «Судово-юридична газета», Верховний Суд (далі – ВС) у постанові від 19.01.2026 у справі №461/1377/24 підтвердив:
сама по собі тривала невиплата коштів за судовим рішенням не є автоматичною підставою для стягнення упущеної вигоди чи моральної шкоди. Для цього позивач має довести повний склад цивільного правопорушення, а розрахунки гіпотетичних доходів не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач (фізична особа) звернувся до суду з вимогами до кредитної спілки про стягнення коштів у зв’язку з тривалим невиконанням рішення суду від 2019 року, яким на його користь було присуджено понад 294 тис. грн пені.
Окрім інфляційних втрат і трьох відсотків річних, позивач просив:
- 370 тис. грн упущеної вигоди – як дохід, який він нібито міг отримати, розмістивши присуджені кошти на депозитах;
- понад 977 тис. грн моральної шкоди, посилаючись на душевні страждання, погіршення здоров’я та неможливість витрачати кошти на лікування і повсякденні потреби.
Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов частково:
- стягнули інфляційні втрати та три відсотки річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ);
- відмовили у відшкодуванні упущеної вигоди й моральної шкоди.
Позивач оскаржив ці відмови в касаційному порядку.
ВС погодився з висновками нижчих інстанцій і наголосив на таких ключових моментах.
1. Упущена вигода – не «потенційний дохід», а доведений
ВС нагадав, що упущена вигода – це доходи, які особа могла б реально отримати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Вимога про її відшкодування можлива лише за наявності всіх елементів цивільного правопорушення:
- шкоди;
- протиправної поведінки боржника;
- причинного зв’язку між цією поведінкою і шкодою;
- вини.
2. Причинний зв’язок має бути доведений, а не задекларований
Суди встановили, що позивач не довів прямого причинного зв’язку між невиконанням судового рішення і неотриманням конкретного доходу у заявленому розмірі. Так само не доведено, що він вживав реальних заходів для отримання такого доходу, як цього вимагає ст. 623 ЦКУ.
3. Моральна шкода потребує доказів, а не загальних посилань
ВС підтримав висновок, що:
- сам факт невиконання грошового зобов’язання ще не означає автоматичного заподіяння моральної шкоди;
- необхідно довести наявність душевних чи фізичних страждань, їх інтенсивність та причинний зв’язок із діями відповідача.
ВС залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Джерело: «Судово-юридична газета»
Читайте більше:
Помилки в документах не є підставою для відмови в пенсії
ВС підтвердив: проїзд і проживання представника – це судові витрати
Спадкування незавершеного будівництва: правова позиція КЦС Верховного Суду
Повідомлення через Viber визнано належним доказом ознайомлення з наказом: ВС
ВС оприлюднив огляд судової практики в цивільному провадженні за грудень 2025 року




















