Стрибок напруги спалив обладнання: як списати без податків

1. Крок 1. Документування
2. Крок 2. Проводимо інвентаризацію
3. Крок 3. Бухгалтерський облік
4. Крок 4. Оформлення документів, щоб уникнути ПДВ-зобов’язань
5. Крок 5. Податок на прибуток
6. Висновки

Крок 1. Документування

Першим кроком підприємство має звернутися до енергопостачальної компанії й отримати акт про стрибок напруги чи аварійне відключення. Додатково важливо отримати акт технічного обстеження у сервісному центрі, де буде зазначено, що пошкодження стало наслідком перепаду напруги, а ремонт неможливий або економічно недоцільний. У таких документах повинні бути описані стан техніки, її характеристики та конкретна причина виходу з ладу.

Зверніть увагу, що після підтвердження інциденту підприємство може вимагати компенсацію: направити акт-претензію постачальнику електроенергії або звернутися до страхової компанії, якщо обладнання було застраховане. Це дозволить частково або повністю відшкодувати втрати

Відсутність документального підтвердження під час перевірки може призвести до донарахувань і претензій.

Крок 2. Проводимо інвентаризацію

Другий крок – встановити фактичний стан обладнання через інвентаризацію. Якщо прилади непридатні до подальшої експлуатації, не підлягають ремонту та більше не відповідають критеріям активів, тобто не здатні приносити економічні вигоди, вони підлягають списанню з балансу, відповідно до вимог Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 №879.

Щоб правильно зафіксувати стан пошкодженого обладнання, необхідно зробити наступні дії:

1. Керівник визначає обсяг інвентаризації.
2. Складається інвентаризаційний опис з часом введення техніки в експлуатацію та причинами непридатності.
3. Інвентаризаційна комісія оформляє протокол, який затверджує керівник протягом 5 робочих днів.

Саме затверджений протокол стає підставою для списання згорілої техніки з балансу та відображення цього факту в бухгалтерському обліку у звітному періоді, коли інвентаризацію було завершено. Це забезпечує коректність облікових даних і мінімізує ризики під час перевірок.

Крок 3. Бухгалтерський облік

Третім кроком буде правильне відображення вибуття активів. Відображення в обліку залежить від того, як ця техніка класифікувалася: як основні засоби або як малоцінні необоротні матеріальні активи.

Якщо прилади обліковувалися у складі основних засобів:

1. списанню підлягає їх залишкова вартість Дт 976 – Кт 10;
2. одночасно відображається нарахований знос Дт 13 – Кт 10;
3. та витрати, пов’язані з ліквідацією Дт 976 – Кт 661, 651
4. амортизацію за об’єктом припиняють з наступного місяця після ліквідації

Якщо ж техніка належала до малоцінних необоротних матеріальних активів (далі – МНМА), у бухгалтерському обліку:

1. списують нарахований знос Дт 132 – Кт 112;
2. списують залишкову вартість таких активів (якщо вона є) Дт 976 – Кт 112.

Якщо після ліквідації згорілих приладів залишаються придатні запчастини, які можуть бути використані в господарській діяльності, їх оприбутковують за ціною можливого використання як запасні частини.

Якщо ж утворилися відходи, що підлягають здачі як металобрухт, їх відображають за чистою вартістю реалізації. У момент оприбуткування таких залишків підприємство визнає інші доходи: Дт 209 / 207 – Кт 746.

Такий підхід забезпечує повне та коректне відображення наслідків списання згорілої техніки.

Крок 4. Оформлення документів, щоб уникнути ПДВ-зобов’язань

Крок 4 – необхідно приділити увагу оформленню документації, щоб уникнути нарахування податку на додану вартість.

Для об’єктів основних засобів нараховувати «ліквідаційний» ПДВ не потрібно, якщо ліквідація належним чином підтверджена документально. Для цього потрібно оформити акт списання основних засобів, який фіксує факт псування чи розбирання ОЗ, через що воно більше не може використовуватися за первісним призначенням. Такий акт платник може подати за бажанням разом із ПДВ-декларацією або за запитом податківців.

В іншому випадку ліквідація ОЗ без підтвердження вважається постачанням, і податкові зобов’язання нараховуються відповідно до абзацу першого п. 189.9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). При цьому компенсуючі ПЗ за пп. «г» п. 198.5 ПКУ при ліквідації об’єктів ОЗ не нараховуються. Якщо документального підтвердження ліквідації не буде, податківці розцінять її як звичайне постачання, що тягне за собою нарахування 20% ПДВ.

Для МНМА норми п. 189.9 ПКУ не застосовуються, оскільки вони в податковому обліку не є основними засобами. Тут діють правила пп. «г» п. 198.5 ПКУ:

За списання зіпсованих МНМА можуть нараховуватися компенсуючі ПЗ, як при негосподарському використанні. Базою для оподаткування виступає залишкова вартість об’єкта на початок звітного періоду, у якому відбувається списання.

Якщо МНМА повністю амортизовані методом 100%, база для нарахування компенсуючих ПЗ дорівнює нулю, і їх не нараховують.

Якщо ж амортизація нараховувалася частково (наприклад, 50% на 50% або прямолінійним методом), компенсуючі ПЗ нараховуються виходячи з залишкової вартості на початок місяця списання.

Крок 5. Податок на прибуток

Крок п’ятий – відображення списання зіпсованих приладів в обліку податку на прибуток. Тут все залежать від статусу платника.

Малодохідники, які не застосовують податкові різниці, відображають списання виключно за правилами бухобліку – окремих коригувань фінрезультату не буде.

Високодохідники та малодохідники-добровольці, які визначають податкові різниці, мають врахувати:

1. При списанні об’єктів основних засобів згідно з пп. 138.1, 138.2 ПКУ виникають:
2. амортизаційні різниці: фінрезультат збільшують на суму бухгалтерської амортизації та зменшують на податкову;
3. ліквідаційні різниці: фінрезультат збільшують на бухгалтерську залишкову вартість об’єкта та зменшують на податкову залишкову вартість;
4. При списанні МНМА податкові різниці не формуються, адже такі об’єкти не визнаються основними засобами в податковому обліку.

Таким чином, саме підхід до обліку вплине на фінансовий результат і податкове навантаження, а підприємствам із різницями важливо коректно провести розрахунки, щоб уникнути донарахувань у майбутньому.

Висновки

1. Техніка, що вийшла з ладу через перепади напруги та більше не відповідає критеріям активів, підлягає обов’язковому списанню з балансу після проведеної інвентаризації.
2. У бухгалтерському обліку списання ОЗ або МНМА відображають залежно від категорії.
3. У податковому обліку відображають операції за правилами бухобліку:
4. високодохідники та малодохідники-добровольці при списанні об’єктів ОЗ формують амортизаційні та ліквідаційні різниці;
5. для МНМА податкових різниць не виникає.
6. У ПДВ обліку:
7. непридатні ОЗ – без ПЗ при наявності акту списання;
8. МНМА – компенсуючі ПЗ за залишковою вартістю (п. 198.5 ПКУ), якщо вона є.

Зразок Акту-претензії до енергопостачальника

Олена АФОНІНА, консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, головна редакторка 7eminar

Шаблони та зразки документів:

Інвентаризаційний опис за формою М-21

Протокол інвентаризаційної комісії (у довільній формі)

Протокол засідання інвентаризаційної комісії (форма 177)

Акт списання запасів матеріальних цінностей (довільна форма)

Читайте більше:

Інвентаризація: як організувати та провести

Інвентаризація-2025: ТОП-7 питань із сервісу «Особистий консультант»

Як стягнути з працівника виявлену під час інвентаризації матеріальну шкоду

Інвентаризація: від загальних положень до практичних ситуацій, – гайд від редакції 7eminar

Під час позапланової інвентаризації виявили дорогоцінні метали від раніше списаних ОЗ: алгоритм дій

Шукаєте надійний спосіб врегулювати всі аспекти інвентаризації на підприємстві? Конструктор «Положення про інвентаризацію» дозволяє за кілька хвилин підготувати документ, що визначає порядок перевірки активів і зобов'язань, роботу інвентаризаційної комісії, оформлення результатів та врегулювання розбіжностей. Налаштуйте лише необхідні розділи, внесіть реквізити підприємства та миттєво завантажуйте готове Положення у Word чи PDF