
- Хто складає ліквідаційний (проміжний ліквідаційний) баланс
- Коли і для чого складають проміжний ліквідаційний баланс
- Складання остаточного ліквідаційного балансу
- За якою формою слід складати ліквідаційний баланс
- Куди подавати ліквідаційний баланс
- Висновки
Хто складає ліквідаційний (проміжний ліквідаційний) баланс
Перш за все варто нагадати, що найперше учасники юрособи (суд або орган, що прийняв рішення про припинення юрособи), зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати ухвалення такого рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію (тобто держреєстратора).
Після цього призначають комісію з припинення юрособи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк пред’явлення кредиторами своїх вимог до юрособи, яка фінішує свою госпдіяльність.
Останній не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юрособи.
Саме до комісії з припинення юрособи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юрособи. Тобто голова комісії, її члени або ліквідатор юрособи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юрособи, яка припиняється (ст. 105 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ).
Отже, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юросіб, фізосіб – підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників), суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юрособи якраз ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юрособи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юрособи (ч. 1 ст. 111 ЦКУ).
І на плечі цієї-таки ліквідаційної комісії (ліквідатора) покладено обов’язок щодо складання ліквідаційного (проміжного ліквідаційного) балансу. Принаймні на це чітко вказують ч. 8, ч. 10, ч. 11 ст. 111 ЦКУ.
До речі, в ч. 9 ст. 8 Закон України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон про бухоблік) теж закцентовано увагу на тому, що відповідальність за бухоблік господарських операцій, пов’язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов’язань компанії та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до законодавства.
Коли і для чого складають проміжний ліквідаційний баланс
Складання проміжного ліквідаційного балансу, по суті, є проміжним етапом під час ліквідації. Його оформляють після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами.
В такому проміжному ліквідаційному балансі зазвичай вказують (ч. 8 ст. 111 ЦКУ):
1) відомості про склад майна юрособи, що ліквідується;
2) перелік пред'явлених до неї кредиторами вимог;
3) результат розгляду таких вимог.
Тобто можна сказати, що роль проміжного ліквідаційного балансу полягає у визначенні бази для розподілу між учасниками. Відповідно його оформляють як звичайний баланс (себто в ньому можуть бути задекларовані показники, які на даному етапі ще можуть бути у підприємства).
Проміжний ліквідаційний баланс до держорганів не подають. Його затверджує та сама ліквідаційна комісія (ліквідатор) юрособи, яка його й складала, і далі він просто залишається в юрособи як один із її фінішних етапів.
Складання остаточного ліквідаційного балансу
Оформлення ліквідаційного (його ще йменують нульовим) балансу – це теж прерогатива ліквідаційної комісії (ліквідатора). Його вона складає після завершення розрахунків з кредиторами (ч. 11 ст. 111 ЦКУ).
У ч. 11 ст. 111 ЦКУ вказано, що затверджувати ліквідаційний баланс має ліквідаційна комісія (ліквідатор). Разом з тим, в п. 13 ч. 2 ст. 30 Закону України від 06.02.2018 №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вказано, що до виключної компетенції загальних зборів учасників ТОВ належить, зокрема, й затвердження ліквідаційного балансу товариства.
Отже, очевидно, ліквідаційний баланс ТОВок та ТДВ за правилами їх спеціального законодавства мають затверджувати саме загальні збори учасників. А «нульові» баланси решти підприємств може схвалювати ліквідаційна комісія (ліквідатор).
Іноді виникає питання з приводу того, чи може ліквідаційний баланс мати якісь показники. Через це хочемо наголосити, що в ліквідаційному балансі не може бути задекларовано будь-яких показників. Він буквально має бути нульовим. Інакше кажучи, він не повинен містити залишків по жодній статті (як по активах, так і по пасивах).
Акцентували на цьому увагу й податкові органи. Так, наприклад, в інформповідомленні, яке розміщено за посиланням вказано:
у ліквідаційному балансі відображають результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, які призвели до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.
За якою формою слід складати ліквідаційний баланс
Наразі на законодавчому рівні не затверджено спеціальної форми ліквідаційного (проміжного ліквідаційного) балансу. Через це його оформляють на бланку звичайної «балансової» форми. Інакше кажучи, юрособи усіх форм власності (окрім банків та бюджетних установ) оформляють ліквідаційний баланс за формою №1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)».
Мікро- та малі підприємства, представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, а також непідприємницькі товариства мають його складати за формами із НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»). Тобто за формою №1-м або №1-мс.
Суб’єктами бухгалтерського обліку в державному секторі малюють ліквідаційний баланс за формою №1-дс. А банки - за формою із додатку 1 Інструкції, затвердженої постановою правління НБУ від 24.10.2011 №373.
До речі, про те, що ліквідаційний баланс необхідно складати за звичайними формами наголошували й податкові органи в консультації за посиланням.
Куди подавати ліквідаційний баланс
Ліквідаційний баланс після його затвердження учасниками юрособи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юрособи, має бути подано до органу ДПС за основним місцем обліку платника.
Також в ч. 5 ст. 14 Закону про бухоблік вказано, що в разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія у випадках, передбачених законом, має його опублікувати протягом 45 днів після затвердження.
Висновки
1. Ліквідаційний баланс має складати ліквідаційна комісія (ліквідатор).
2. В ліквідаційному балансі мають бути відсутні жодні показники (тобто він має бути нульовим).
3. Ліквідаційний баланс подають до органу ДПС за основним місцем обліку.
Софія РУБАН, консультант з обліку та оподаткування
Читати більше:
Ліквідація юрособи: покроковий алгоритм дій
Баланс (Звіт про фінансовий стан) за формою №1: інструкція заповнення
Фінансова звітність мікропідприємства за формами №1-мс, 2-мс: інструкція




















Коментарів поки немає
Почніть розмову…