Заряджайте знання – оформлюйте передплату і отримуйте павербанк🎁

Ремонт товару за кордоном і податок на прибуток: коли треба коригувати фінрезультат

Податківці роз’яснили: якщо нерезидент зареєстрований у державі з Переліку №480, а операція з компенсації витрат на ремонт не є контрольованою, платник податку повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на 30% вартості такої операції

238

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Підприємство-резидент здійснило експорт товару покупцю-нерезиденту. Під час приймання товару покупець виявив його пошкодження.


Сторони погодили, що ремонт товару здійснить покупець власними силами, а постачальник відшкодує йому фактичні витрати на проведення такого ремонту.


У податківців запитали:

Чи підлягають понесені витрати коригуванню на збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 140.5.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо контрагент-нерезидент включений до Переліку держав (територій), затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 №480?

Підпунктом 140.5.4 ПКУ встановлено, що платник податку на прибуток, що формує різниці, збільшує фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ), придбаних, зокрема:


  1. у нерезидентів (у т. ч. пов’язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до підпункту 39.2.1.2 ПКУ;
  2. нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого КМУ відповідно до підпункту 39.2.1.21 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у т. ч. податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.


Вимоги підпункту 140.5.4 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПКУ, але без подання звіту.

Податківці нагадали, що контрольованими операціями, є операції, визначені відповідно до підпункту 39.2.1.1 ПКУ

При цьому, пп. 39.2.1.7 ПКУ встановлено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:


  1. річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  2. обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.


У разі якщо операції з ремонту поставлених товарів нерезиденту, здійснені нерезидентом власними силами та вартість такого ремонту відшкодована резидентом такому нерезиденту, організаційно-правова форма якого включена до Переліку організаційно-правових форм, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 №480, або держава реєстрації нерезидента включена до Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 ПКУ, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2017 №1045, а господарські операції платника податку з таким нерезидентом не відповідають вартісним критеріям, встановленим підпунктом 39.2.1.7 ПКУ, не підпадають під визначення контрольованих, то платник податку коригує фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог підпункту 140.5.4 ПКУ.



Джерело: Лист ДПС від 16.10.2025 №1140/2/99-00-21-03-02-02


Читайте більше:


Масові листи від ДПС по Переліку №480: як діяти та чи потрібно коригувати фінансовий результат


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.

238

1

40

1

49

2

13

3

22

2

20

2

27

3

47

5

218

5

11000

4

26

4

25

10

15525

6

10137

Оновлено
Стаття
Фінансові інвестиції
17.09.2026

Транспортна первинка: облік у перевізника

Транспортна первинна документація – обов’язковий елемент діяльності кожного перевізника. Склад документів залежить від виду перевезення: вантажного чи пасажирського, внутрішнього чи міжнародного, а для вантажних перевезень – також від виду вантажу. Окремі вимоги встановлені, зокрема, для перевезення небезпечних вантажів, до яких належить пальне. У статті розглянемо, які документи оформлює та зберігає перевізник і які документи повинен мати водій під час рейсу. З’ясуємо особливості документального оформлення внутрішніх і міжнародних вантажних перевезень, регулярних та нерегулярних пасажирських перевезень, перевезень на таксі та перевезень пального. Також розглянемо, як документувати роботу автомобіля та обліковувати витрати і доходи від надання транспортних послуг

основне зображення для Транспортна первинка: облік у перевізника
8

15945

3

26

3

55

4

211

5

79

3

1778

4

27