Два основні виміри
Перший – батьківський. Поки дитина в садку – батьки мають можливість працювати, забезпечуючи утримання сімʼї та загальний розвиток країни.
Другий – власне дитячий. Міжнародна доказова база однозначна: інвестиції «найранішого віку» мають найвищу соціально-економічну віддачу в майбутньому. Обидва вони є наріжними для держави – адже від першого залежить її існування й функціонування сьогодні, а від другого – завтра.
Натомість ми маємо визнати: кадри, які мають це забезпечити – все ще, на жаль, залишаються без системної уваги держави.
Стан зарплат працівників дошкільних закладів
Як зазначалося в цьогорічній петиції до Кабміну з вимогою підняти зарплату працівникам галузі (вона швидко набрала свої 25 тисяч підписів), вихователь ЗДО 12-го тарифного розряду отримує близько 7000 грн на місяць. Авторка справедливо зазначає: на ці кошти неможливо забезпечити навіть базові потреби.
Наслідки відсутності достатнього фінансування закладів дошкільної освіти
Наслідки хронічного недофінансування сфери в поєднанні з впливом війни – вони вже тут, з нами. І, мʼяко кажучи, драматичні. 320 000 дітей раннього віку в Україні не мають доступу до очної дошкільної освіти. У прифронтових регіонах 86% дітей віком до шести років стикаються із затримками соціального та емоційного розвитку. Кадрів, аби працювати з ними там – замало. Дефіцит в системі – вже мінімум 5 тисяч, і продовжує зростати. І головною причиною в Міносвіти також чесно називають маленькі зарплати.
Що потрібно зробити вже сьогодні, щоб змінити ситуацію на краще:
1. Вирівнювання статусу і зарплат вихователів дитсадків до рівня вчителів початкової школи.
Нині зарплата вихователів прив’язана до ЄТС, а базовий посадовий оклад за проєктом бюджету на наступний рік майже не зріс і нижчий за МЗП (8397,4 грн). Тому навіть із надбавками нарахована зарплата часто лише дотягується до мінімалки, а різниця покривається доплатою, що не підвищує базу для інших виплат.
Потрібно уніфікувати систему надбавок і коефіцієнтів для всіх ланок освіти (включно з дошкільною) за аналогією до вчителів початкової школи та запровадити окремий держінструмент співфінансування (дошкільна субвенція / спецдотація), щоб гарантувати єдиний базовий стандарт оплати по країні незалежно від фіскальної спроможності громад.
2. Цільові дотації громадам із дефіцитом власних ресурсів на оплату праці в ДНЗ.
Закласти у держбюджеті адресні дотації за прозорою формулою: враховувати кількість дітей, рівень доходів громади, втрати інфраструктури, частку ВПО тощо. Це дозволить втримати мережу та забезпечити гідну оплату праці там, де власних доходів бракує.
Має бути проактивна позиція місцевого самоврядування з одного боку, і підтримка Уряду – з іншого. Тобто там, де у громади є ресурс – не розглядати фінансування дошкільної освіти за залишковим принципом, а де власного ресурсу не вистачає – працювати над пошуком додаткових джерел фінансування.
Джерело: Данило Гетманцев
Читайте більше:
Від 20% до 50%: Кабмін підвищив оплату праці деяким працівникам
Прожитковий мінімум у 2026 році на рівні фактичного: плани Уряду
Учителі отримають надбавку у вересні – грудні 2025: Уряд схвалив зміни
Оплата праці педагогам зросте двічі у 2026: проєкт Держбюджету-2026
Уряд оновив порядок оплати праці педагогічних працівників