Суть пропонованих змін
Не скасування, а спрощення: жоден з поданих законопроєктів не передбачає повного скасування актів приймання-передачі. Йдеться лише про відміну обов’язкового підпису замовника на цих документах.
Уряд подав законопроєкт №14023-1, який займає лише півсторінки і містить одну ключову зміну:
первинний документ про постачання послуг у безготівковій формі може не містити інформацію про посаду, прізвище та особистий підпис з боку замовника.
Практичні зміни
Що залишається:
- Сам акт приймання-передачі (документ обов’язковий)
- Підпис виконавця послуги
- Всі інші реквізити документа
Що прибирається:
- Підпис замовника
- Прізвище та посада представника замовника
- Обов’язковість підтвердження прийняття послуг
Зміни стосуються тільки однієї сторони документа – замовника. Виконавець як підписував акти, так і буде підписувати. Це радше косметичні зміни в документообігу, ніж революційне спрощення бізнес-процесів.
Як виглядатиме акт, якщо законопроєкт приймуть
Альтернативний проєкт Гетманцева
Більш збалансований підхід: народний депутат Данило Гетманцев подав альтернативний законопроєкт №14023, який пропонує більш делікатне вирішення питання.
Умови застосування нових правил
Основні вимоги:
- Документ містить інформацію виключно про надання послуг
- Оплата здійснюється повністю у безготівковій формі
- Відсутність підпису замовника передбачена договором
Важливе обмеження: якщо послуги надаються державним органам, акт обов’язково підписується обома сторонами.
Переваги цього підходу:
- Договірна основа змін (сторони самі вирішують)
- Збереження контролю у бюджетній сфері
- Поступове впровадження нововведень
Проєкт Гетманцева виглядає більш продуманим та збалансованим порівняно з урядовою ініціативою. Договірна основа дозволяє бізнесу самостійно вирішувати, чи потрібні їм такі спрощення, а збереження вимог для бюджетної сфери показує розуміння ризиків.
Історичний контекст: досвід 2022 року
У жовтні 2022 року депутат Ярослав Железняк вже намагався кардинально змінити систему документообігу, запропонувавши перехід на європейську модель з рахунками-фактурами без додаткових документів.
Причини провалу законопроєкту №8125
Заперечення Мінфіну:
- Ризик зловживань – відсутність підписів може призвести до безпідставного списання витрат
- Юридична сила – рахунок-фактура може бути первинним документом, але лише з підписами обох сторін
- Персоналізація відповідальності – підписи необхідні для визначення відповідальних осіб
- Бюджетна сфера – обов’язковість підписів при використанні бюджетних коштів
Ті самі аргументи Мінфіну актуальні і для поточних законопроєктів, що знижує шанси їх прийняття.
Поточна ситуація з законопроєктами
Конфлікт позицій: існування кількох різних підходів створює складну політичну ситуацію:
- Уряд (Шмигаль) – радикальне спрощення без додаткових умов
- Мінфін – традиційно консервативна позиція щодо збереження контролю
- Гетманцев – компромісний варіант з поступовим впровадженням
Прогноз: за досвідом попередніх років, наявність кількох конкуруючих позицій зазвичай призводить до того, що жодна з них не приймається, і статус-кво зберігається.
Для чого зараз потрібні акти приймання-передачі
Три ключові функції: розуміння цілей використання актів допомагає оцінити реальний вплив пропонованих змін на бізнес-процеси.
1. Судовий захист
- Доказ виконання зобов’язань – підтвердження якісного та своєчасного надання послуг
- Захист від позовів – документальне підтвердження прийняття роботи замовником
- Урегулювання спорів – основа для вирішення конфліктних ситуацій
2. Банківський фінмоніторинг
- Підтвердження реальності діяльності – банки вимагають акти при перевірці походження коштів
- Комплаєнс-процедури – документи необхідні для виконання вимог фінансового моніторингу
- Ризик-менеджмент – банки оцінюють ризики на основі первинної документації
3. Податковий облік
- Підтвердження витрат – для ФОПів та юридичних осіб на загальній системі
- Обґрунтування операцій – документальна основа для податкової звітності
- Контроль трансферного ціноутворення – важливо для великих платників
Реальні перспективи впровадження
Повільне впровадження: навіть у разі прийняття законопроєктів, реальне впровадження змін займе значний час через інерцію бізнес-процесів.
Прогноз для актів:
- Перші роки – збереження старих практик через звичку.
- Поступова адаптація – окремі компанії почнуть експериментувати.
- Масове впровадження – може зайняти 5-10 років.
- Навіть якщо законодавчі зміни будуть прийняті, реальне життя бізнесу змінюється значно повільніше.
Висновки
- Пропоновані зміни щодо актів приймання-передачі є значно скромнішими, ніж можна зрозуміти з медійних заголовків.
- Йдеться не про повне скасування документів, а лише про відміну обов’язкового підпису замовника в окремих випадках.
- Враховуючи історичний досвід з аналогічними ініціативами та позицію Мінфіну, шанси на прийняття цих законопроєктів залишаються невисокими.
- Навіть якщо зміни будуть прийняті, їх реальне впровадження в бізнес-практиці займе багато років.
- Підприємцям варто зберігати поточні підходи до документообігу, але водночас відслідковувати законодавчі зміни та бути готовими до поступової адаптації бізнес-процесів у майбутньому.
Джерело: Команда адвокатів Богдана Янківа
Читайте більше:
Обов'язкові реквізити акту наданих послуг зміняться: законопроєкт №14023
Уряд планує скасувати акти виконаних робіт
Акт наданих послуг 2025: як скласти та що врахувати
ФОП і акт наданих послуг: чи можна обійтися публічною офертою
Чи обов’язковий акт виконаних робіт за договором надання послуг
Місце постачання послуг в акті: коли вказувати юридичну адресу, а коли фактичну
Уряд подав до Парламенту законопроєкт для гармонізації бухобліку з вимогами ЄС
Дата акту наданих послуг чи надходження коштів: що визначає дохід юрособи чи ФОП на ЄП