Плата за землю – це місцевий податок у складі податку на нерухоме майно, яка є обов’язковою і запроваджується сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад та в повному обсязі зараховується до відповідних місцевих бюджетів.
Базою оподаткування є нормативно грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації (п. 271.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ)
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що та визначається за формулою відповідно ст. 289 ПКУ.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Так, згідно з інформацією, наданою Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 13.01.2025 №6-28-0.22-18/71-25 повідомлено ДПС, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2024 рік становить 1,12, який застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь.
Справляння плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено
Порядок визначення бази оподаткування земель, для яких не виконана нормативна грошова оцінка, передбачає застосування у якості бази – розмір нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області як публічного показника Оцінки зафіксованого для земель відповідної території (ст. 277 ПКУ).
Додатково повідомляємо, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки для земель (крім сільськогосподарських угідь) несільськогосподарського призначення становить:
- 1 – за 2020 рік;
- 1,1 – за 2021 рік;
- 1,15 – за 2022 рік;
- 1,051 – за 2023 рік;
- 1,12 – за 2024 рік.
Отже, якщо земельні ділянки землі не належать до сільськогосподарських угідь, то при обчисленні податкових зобов’язань з плати за землю платники зобов’язані індексувати базову величину нормативної грошової оцінки, що визначена у порядку ст. 277 ПКУ, на відповідну величину коефіцієнта індексації.
Одночасно слід зазначити. що відповідно до вимог п. 286.1 ПКУ платники плати за землю при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Джерело: ДПС
Матеріали на тему:
Коефіцієнт індексації НГО земельної ділянки: практика застосування