Застосування РРО/ПРРО при продажу квитків на культурно-спортивні заходи

Податківці пояснюють, що при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються

344


Чи застосовуються РРО/ПРРО та РК при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів?

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) встановлюються спеціальні правила, при продажу товарів (наданні послуг) у сфері:


  1. торгівлі;
  2. громадського харчування та послуг:
  3. операції з приймання готівки для виконання платіжної операції.


Такі суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Водночас, п. 4 ст. 9 Закону №265 визначено, що РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються, зокрема, при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Джерело: ДПС


Статті на тему:


Касові документи: як заповнити (зі зразками)

Робота з РРО: початок та кінець зміни

Як зареєструвати ПРРО у Електронному кабінеті

Нові реквізити нової форми фіскального чека: яким має бути ідеальний чек з 1 березня

ТОП-5 найпідступніших помилок РРО / ПРРО

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.

344

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇

2

3

3

3769

1

6

4

23

1

20

6

107

5

110

1

12

5

10306

2

36

Альтернативний законопроєкт про SEPA: що зміниться для банків, бізнесу та фінмоніторингу

У Верховній Раді зареєстровано альтернативний законопроєкт №14327-1, який має на меті забезпечити приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) та привести національне законодавство у відповідність до вимог ЄС і критеріїв Європейської платіжної ради. Документ зберігає концепцію базового законопроєкту, але посилює її інституційно, зокрема через прозорий конкурс на посаду керівника Держфінмоніторингу та розширення інструментів фінансового моніторингу. Законопроєкт передбачає створення нових реєстрів, розширення кола суб’єктів фінмоніторингу та запровадження додаткових обов’язків для банків, фінансових установ і бізнесу, водночас не обмежуючи проведення фінансових операцій фізичних осіб

основне зображення для Альтернативний законопроєкт про SEPA: що зміниться для банків, бізнесу та фінмоніторингу
1

13

4

1325

2

33

4

170

1

33

4

43

3

3140

1

179

1

1077

4

365