Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу) (ч. 1 ст. 15 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
У разі, коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 28 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 №1266).
Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 1 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці»).
Якщо застрахована особа не відпрацювала повний календарний місяць, то у разі настання в неї страхового випадку середньоденну заробітну плату необхідно обчислювати із заробітної плати, нарахованої за фактично відпрацьований час, шляхом її ділення на кількість календарних днів в цьому періоді. При цьому сума щомісячної премії у зазначеному Вами випадку враховується в частині пропорційно відпрацьованому часу, який припадає на розрахунковий період.
У разі, якщо на час подання заяви-розрахунку для здійснення фінансування страхових виплат ПФУ ще не настав час подання страхувальником звіту про сплату єдиного внеску за фактично відпрацьований час розрахункового періоду, то до заяви-розрахунку додатково подаються бухгалтерські розрахунки зазначеної допомоги для здійснення перевірки інформації, наведеної у заяві-розрахунку.
Джерело: лист ПФУ від 09.04.2025 №2800-1302-8/23760
