Пенсійний фонд України надав офіційне роз’яснення щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи найманим працівником у фізичної особи – підприємця у 1999–2001 роках. Відповідну позицію викладено в листі ПФУ від 11.04.2025 № 2800-030102-8/24370.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (тобто до 1 січня 2004 року) зараховуються до страхового стажу на підставі документів, передбачених чинним на той час законодавством.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи за ці періоди, є трудова книжка. Як зазначено в п. 1 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637, за відсутності записів у трудовій книжці стаж встановлюється на підставі інших документів – наказів, довідок, архівних даних тощо.
Згідно з п. 2.21-1 Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов'язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо), зберігаються безпосередньо у працівників.
Вищезазначені фізичні особи роблять записи до трудових книжок працівників про прийняття на роботу та звільнення з роботи відповідно до укладених з працівниками письмових трудових договорів, що зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості. Під час прийняття на роботу вноситься запис: «Прийнятий на роботу (далі зазначається професійна характеристика робіт) за трудовим договором (зазначаються дата та номер договору), зареєстрованим у державній службі зайнятості (зазначається повна назва центру зайнятості), при цьому у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис (дата і номер реєстрації трудового договору державною службою зайнятості: «трудовий договір (номер), зареєстрований (дата)»), а при звільненні – запис: «Звільнений з роботи (далі зазначається підстава звільнення з посиланням на відповідні статті Кодексу законів про працю України)», при цьому у графі 4 зазначається дата зняття трудового договору з реєстрації державною службою зайнятості: «трудовий договір (номер) знято з реєстрації (дата)»».
Внесені фізичною особою до трудових книжок записи підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, незалежно від місця реєстрації трудового договору, і засвідчуються його печаткою.
Джерело: лист ПФУ від 11.04.2025 №2800-030102-8/24370
Статті на тему: