У трудовій практиці часто трапляються ситуації, коли працівник виконує не лише свої прямі функції, а й роботу тимчасово відсутнього колеги – наприклад, під час його відпустки, відрядження чи хвороби. Інколи ж працівник суміщає кілька посад одночасно. Як коректно оформити таке додаткове навантаження, яким чином його оплачувати і чи може роботодавець самостійно змінювати посадову інструкцію, зобов’язуючи виконувати іншу роботу?
Трудове законодавство прямо забороняє вимагати від працівника виконання роботи, не передбаченої його трудовим договором (ст. 31 Кодексу законів про працю України, далі – КЗпП).
Отже, якщо роботодавець бажає збільшити обсяг обов’язків чи розширити сферу відповідальності працівника, він має лише два законні варіанти:
- Отримати згоду працівника на розширення кола обов’язків.
- Дотриматись процедури, передбаченої ч. 3 ст. 32 КЗпП, – тобто змінити істотні умови праці у зв’язку зі змінами в організації виробництва чи праці.
Зміна обов’язків у межах посадової інструкції
Наприклад, у посадовій інструкції водія роботодавець в односторонньому порядку хоче додати функції слюсаря з експлуатації та ремонту газового обладнання.Такі дії будуть неправомірними, адже у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників обов’язки водія не охоплюють функції, притаманні іншій професії. Тому розширити обсяг роботи можна лише за згодою працівника або через зміну істотних умов праці (за наявності передбачених законом підстав).
Способи залучення працівника до виконання додаткової роботи
1. Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника
Якщо працівник тимчасово замінює колегу, який перебуває у відпустці, відрядженні, на лікарняному або у відпустці по догляду за дитиною, – йдеться про виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. У цьому випадку працівник:
- не звільняється від виконання власних основних обов’язків;
- працює у межах звичайної тривалості робочого часу;
- тимчасово бере на себе додаткову роботу колеги, за яким зберігається посада;
- надає згоду на виконання додаткових функцій.
Алгоритм покладення обов’язків тимчасово відсутнього працівника:
- Працівник повинен подає письмову заяву про згоду виконувати обов’язки відсутнього працівника.
- На підставі заяви роботодавець видає наказ, у якому зазначає:
- посаду, за якою виконуються обов’язки;
- період заміщення;
- розмір доплати.
Запис у трудовій книжці не вноситься. Розмір доплати визначається ст. 105 КЗпП і фіксується у колективному договорі залежно від фінансових можливостей підприємства.
2. Тимчасове заступництво
Тимчасове заступництво – це виконання обов’язків за посадою тимчасово відсутнього працівника, коли цього потребує виробнича необхідність. На відміну від попереднього випадку, тимчасовий заступник повністю звільняється від виконання власних функцій і тимчасово виконує лише чужі обов’язки.
На період заступництва видається наказ і встановлюється доплата у розмірі різниці між посадовими окладами (без персональних надбавок). Запис у трудову книжку також не вноситься.
3. Суміщення професій (посад)
Суміщення відбувається тоді, коли працівник паралельно зі своєю основною роботою виконує додаткові функції за іншою професією або посадою у того самого роботодавця.
Основні риси суміщення:
- Додаткова посада має бути вакантною і внесеною до штатного розпису.
- Працівник виконує обов’язки в межах свого робочого часу.
- Роботодавець отримує письмову згоду працівника.
- Суміщення оформлюється наказом керівника, без внесення записів до трудової книжки.
Введення суміщення вважається зміною істотних умов праці, тому можливе лише за умови:
- наявності змін в організації виробництва чи праці;
- письмового повідомлення працівника не пізніше ніж за два місяці.
Якщо працівник не погоджується, трудовий договір може бути припинений за п. 6 ст. 36 КЗпП. Оплата за суміщення встановлюється за домовленістю сторін і визначається у колективному договорі.
4. Розширення зони обслуговування (збільшення обсягу роботи)
Це ситуація, коли працівник виконує більший обсяг роботи за тією ж професією або посадою, не змінюючи характеру діяльності.
Наприклад, прибиральник обслуговує більшу кількість приміщень, ніж раніше.
Відмінність від суміщення полягає в тому, що розширення зони обслуговування не передбачає виконання роботи за іншою професією. Як і у випадку суміщення, працівник має надати згоду, а роботодавець – оформити наказ. Розмір доплати встановлюється індивідуально, відповідно до колективного договору.
Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської МР
Читайте більше:
Бухгалтер додатково виконує обов’язки кадровика і відповідального за військовий облік: як оформити
Зміна істотних умов праці: огляд судової практики
Чи може роботодавець карати за завдання поза трудовим договором
Зміна істотних умов праці під час воєнного стану: як діяти роботодавцю
Як роботодавцю повідомити про зміну істотних умов праці