«Фінансовий стриптиз» & прозорість рахунків для ДПС. Додаткова звітність за невиплату зарплати понад місяць. Підсумки тижня 21.04-24.04.2025

1. Додаткова звітність для роботодавців за невиплату зарплати понад місяць
2. Запізнення із звітом навіть на 3 хвилини – штраф!
3. New Квота для працевлаштування УБД: 5% штатних посад
4. Суд підтвердив: РРО для інтернет-продавців не завжди обов’язковий
5. Більше можливостей у роботі із сервісами ПФУ для роботодавців та фізосіб
6. Оновлені акцизні заяви можна подавати онлайн
7. Захист персональних даних по-європейськи: нові драконівські штрафи

«Фінансовий стриптиз» або прозорість ваших рахунків для ДПС

Кабмін запропонував законопроєкт, який передбачає передачу податківцям інформації щодо банківських рахунків та сейфів громадян. Але про розкриття банківської таємниці не йдеться, запевняють чиновники.

Ба більше таку свою ініціативу урядовці виправдовують благородною метою – змінити українські закони, щоб вони відповідали нормам ЄС і вимогам Європейської платіжної ради. Це потрібно для того, щоб Україна приєдналася до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).

Виділимо основні зміни, які передбачає законопроєкт.

1. Реєстр банківських рахунків і сейфів. У планах – створити базу даних, де буде зберігатися інформація про всі банківські рахунки та сейфи фізичних осіб, а саме відомості про:

1. дату відкриття/закриття банківського рахунку, рахунку у цінних паперах, платіжного, іншого рахунку / електронного гаманця;
2. вид та номер рахунку, що містить номер IBAN;
3. ПІБ власника рахунку, індивідуального банківського сейфу;
4. дані про установу, в якій відкритий рахунок чи сейф;
5. номер та дату договору про надання індивідуального банківського сейфу (дату початку та строк дії, дату припинення договору, дані про осіб, які мають доступ до індивідуального банківського сейфа згідно з цим договором).

Відповідну інформацію передаватимуть до бази банки та інші фінансові установи, а доступ до неї отримають певні користувачі за спеціальними правилами. Водночас, начебто, до реєстру не передаватимуть відомості про рух і залишки коштів за рахунками громадян та про вміст сейфа. Також не передбачено обмежень або затримок у проведенні фінансових операцій фізособами у зв’язку із запровадженням реєстру. Адміністратором цього реєстру буде Державна податкова служба (ДПС).

2. Реєстр кінцевих бенефіціарів. Також створять реєстр, у якому збиратимуть дані про власників трастів та інших подібних структур. Адмініструвати цей реєстр теж буде ДПС. При цьому передбачено механізм перевірки даних, які вносять до цього реєстру.

3. Права викривачів. Закон вводить поняття «викривачів» – людей, які повідомляють про порушення, наприклад, у фінансовій сфері чи при боротьбі з відмиванням грошей. Викривачам гарантується захист їхніх особистих даних, право на безкоштовну юридичну допомогу та інші гарантії.

4. Перевірка бенефіціарів компаній. Посилять моніторинг кінцевих власників компаній і введуть штрафи за подання неправдивої інформації або за невчасне подання даних про них.

5. Фінансовий моніторинг. Лави тих, хто зобов’язаний проводити фінмоніторинг, поповнять довірчі власники трастів та торговці культурними цінностями, які проводять операції через «вільні порти» на суму понад 400 тис. грн. Вони мають затвердити внутрішні правила моніторингу. За порушення ж цих правил будуть передбачені суворі санкції.

6. Санкції за порушення. За недотримання правил фінансового моніторингу ініціатори проєкту пропонують удвічі підвищити штрафи типу як ефективні, стримуючі та пропорційні заходи впливу.

Законопроєкт викликав значний резонанс серед українців, не готових до чергової ініціативи щодо прозорості своїх статків. Однак деякі депутати, зокрема Ярослав Железняк, вважають, що в його нинішньому вигляді він, імовірно, не буде зареєстрований.

По-перше, Кабмін спробував одним проєктом змінити одразу 10 законів і 5 кодексів – включаючи Кодекс про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс. Однак змінювати кодекси через законопроєкти, які мають іншу основну мету, – заборонено. Це базове правило законодавчої техніки. Зміни до цих кодексів вносять лише окремими законами.

По-друге, створення та функціонування реєстрів рахунків, сейфів фізичних осіб, реєстрів кінцевих бенефіціарних власників трастів заплановано не пізніше 1 липня 2027 року. Але незрозуміло, чому адміністрування доручили саме податковій, якщо це могла б зробити інша установа, наприклад, Фінмон. Також у законопроєкті зазначено, що витрати на створення реєстрів покриє ДПС, але ці витрати не закладені в бюджет, що може стати проблемою.

Наділення податкової служби функціями адміністратора реєстру банківських рахунків і сейфів громадян можна розцінювати як скасування банківської таємниці, з обуренням відзначає нардеп Олексій Гончаренко.

З його слів, Уряд, через таку ініціативу, прагне встановити тотальний фінансовий контроль над громадянами. Але важливо зрозуміти: це не інструмент боротьби з корупціонерами, які ховають мільйони у своїх тумбочках. Це стосується пересічних людей.

Тож такий законопроєкт неприпустимий наголошує Олексій Гончаренко і обіцяє, що як тільки законопроєкт потрапить до Верховної Ради, він зробить усе можливе, аби його не ухвалили. Ех, побільше б таких захисників народу!..

Тож маємо батл – «Кабмін vs. Парламент» та нову дилему: чи пройде мегапроєкт зі змінами до 10 законів? Ми пильнуватимемо за ситуацією та оперативно повідомимо про будь-які зрушення (якщо такі будуть). Тож стежте за нашими оновленнями, щотижневими підсумками та листами!

Поки ж радимо взяти участь у безкоштовному вебінарі «Перевірки ДПС і звітність за 1 квартал & Авто, ПММ і е-ТТН & Щорічні відпустки – 2025 і допомога на оздоровлення». Його трансляція відбудеться 30.04.2025.

Додаткова звітність для роботодавців за невиплату зарплати понад місяць

На сайті Мінекономіки оприлюднено проєкт Закону, який зобов’язує роботодавців повідомляти про заборгованість із заробітної плати, якщо вона перевищує 30 днів.

Ця ініціатива спрямована на те, щоб скоротити кількість суб’єктів господарювання, які подають звітність про борги із зарплати, і запровадити нову процедуру подання такої інформації. Відтепер це робитимуть лише ті роботодавці, які мають заборгованість. Таким чином, зменшиться адміністративне навантаження на тих, які виплачують заробітну плату вчасно.

На сьогодні роботодавці щомісяця подають до Держстату звіт за формою №3-борг про заборгованість із зарплати. При цьому не передбачено чіткого переліку суб’єктів господарювання, зобов’язаних подавати відповідний звіт. Як і не передбачено обов’язку для фізичних осіб – підприємців подавати такі звіти, навіть за наявності найманих працівників та заборгованості із заробітної плати. Відсутність повної інформації ускладнює контроль та оперативне реагування на порушення трудових прав.

Згідно з новим законопроєктом роботодавці (у т. ч. ФОПи), які затримують виплату зарплати більше ніж на 30 днів, зобов’язані повідомити про це Держпраці. Точні строки та форму звітності має визначити Уряд.

Утім на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування штрафи до роботодавців, які несвоєчасно подали або не подали звіт, не застосовуватимуть. Але лише за умови, що роботодавець доведе:

1. затримка сталася через бойові дії чи інші обставини непереборної сили;
2. інформацію він подав протягом місяця після завершення таких обставин.

Якщо закон ухвалять, він набере чинності наступного дня після офіційного опублікування.

Не пропустіть безкоштовний вебінар «Зарплата та зміни у лікарняних з травня & Перевірки Держпраці та ПФУ», який пройде 29 квітня 2025 року.

Запізнення із звітом навіть на 3 хвилини – штраф!

Суди першої та другої інстанцій підтвердили правомірність застосування податковим органом штрафних санкцій до підприємства-позивача у сумі 68 тис. грн за порушення строків подання звітності (постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 у справі № 420/32016/23). Ідеться про звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік, які мали бути подані до 1 жовтня 2022 року.

Як з’ясувалося під час розгляду справи, компанія надіслала звіти 30 вересня 2022 року о 18:03, але на той час робочий день податкових сервісів вже завершився (о 18:00). Через це документи вважалися поданими із запізненням. Тому податкова наклала два штрафи по 34 тисячі гривень за кожне порушення.

ТОВ наполягало, що звітність подало вчасно через програму MEDOC, і затримка сталася через технічні нюанси.

Однак суд не зважив на доводи ТОВ, аргументуючи це тим, що на час подання позивачем податкової звітності операційний день для її прийняття становив з 8 до 18 години (з 17.03.2022 до 07.02.2023 згідно із пп. 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, доповненим Законом України від 15.03.2022 №2120-IX). Нагадаємо, що з 08.02.2023 Законом України від 12.01.2023 №2876-IX цей час було подовжено до 20 години.

Тому звітні документи, подані 30.09.2022 о 18:03, не вважаються своєчасними.

Відхилив суд і зауваження позивача про звільнення його від відповідальності на підставі п. 52-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (ковідні обмеження). Адже за цією нормою звільнення від штрафів можливе лише для звітів, граничний термін подання яких припадає на період із 24.02.2022 по 27.05.2022. У цьому випадку граничний термін був 1 жовтня 2022 року, тобто після зазначеного періоду. І з моменту відновлення строків для подання звітності (27 травня 2022 року) у компанії було понад чотири місяці для подання документів.

Тому суд вирішив, що податкова служба діяла законно, а штрафи накладено обґрунтовано.

Цей випадок показує, наскільки важливо дотримуватися всіх строків подання звітності. Навіть невелике запізнення, здавалося б, у 3 хвилини може призвести до значних штрафів. Зважаючи на позитивну судову практику, якою поділилися самі податківці, навіть за наявності другої квитанції про успішне прийняття звіту після спливу установленого робочого часу, ДПС може визнати такий звіт поданим з порушенням терміну подання та оштрафувати.

Ба більше, декларанту в такій ситуації може загрожувати ще й штраф від Держпраці. Адже подання звітності – це частина роботи працівника, зокрема, бухгалтера. Трудове законодавство передбачає виконання працівником своїх обов’язків винятково в робочий час із відповідною оплатою. Якщо роботодавець залучає працівника до роботи поза його робочим часом, це потрібно правильно оформити та додатково оплатити.

Якщо ж цього не зробити, Держпраці може під час перевірки притягнути роботодавця до відповідальності.

Так за порушення мінімальних гарантій в оплаті праці роботодавець може отримати штраф у розмірі двох мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого виявлено порушення (наразі – це 16 000 грн). Окрім того, на посадових осіб підприємства можуть накласти ще й адмінштраф у розмірі від 510 до 1700 грн.

Отже, дотримання вимог законодавства є обов’язковим, і недбалість у цьому питанні може обійтися значно дорожче, ніж правильна організація роботи та своєчасне оформлення і подання документації.

Працювати без стресу та судових тяганин, не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!

New Квота для працевлаштування УБД: 5% штатних посад

У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №13180, який передбачає введення обов’язкової квоти для працевлаштування учасників бойових дій (УБД).

Так, роботодавці, які мають у штаті понад 8 працівників, повинні забезпечити не менше 5% середньооблікової чисельності персоналу місцями для УБД. Винятки передбачені для військовослужбовців, які продовжують службу та за ними зберігається робоче місце.

На період дії воєнного стану та рік після його завершення квота буде знижена до 2%. Це має допомогти роботодавцям поступово адаптуватися до нових вимог.

Якщо роботодавець не виконає квоту протягом року – доведеться сплатити штраф. Сума штрафу становитиме дві мінімальні зарплати за кожного непрацевлаштованого ветерана.

Але, крім батога, ініціатори проєкту пропонують і пряники 😉.

Держава компенсуватиме 50% заробітної плати ветерана протягом шести місяців, якщо він офіційно працевлаштований мінімум на рік. Максимальна сума компенсації — дві мінімальні зарплати. А ще – тимчасово, до 2028 року, роботодавцям, які виконують квоту, зменшуватимуть ставку ЄСВ до мінімального страхового внеску.

Законопроєкт уточнює порядок звітності роботодавців, механізми оплати праці та функції територіальних центрів зайнятості, які будуть відповідальними за направлення кандидатів.

Учасники бойових дій отримають перевагу в доступі до державної підтримки у сфері підприємництва та сільського господарства.

Ветеранські ініціативи матимуть першочергове значення під час розподілу державної допомоги.

У разі ухвалення законопроєкт почне діяти через три місяці після офіційного опублікування.

Суд підтвердив: РРО для інтернет-продавців не завжди обов’язковий

Маємо ще один приклад свіжої судової практики і цього разу на користь платника податків, що тішить 😊.

Суд розглянув справу про те, хто має використовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО), якщо клієнт замовляє товар через інтернет-магазин без передоплати, а доставку виконує кур’єрська служба на підставі договору з продавцем (рішення Одеського окружного адміністративного суді від 12.03.2025 у справі № 420/19624/24).

Податкова перевірка встановила, що продавець не провів операцію через зареєстрований РРО, не створив відповідних чеків у паперовій або електронній формі. За це на нього було накладено штраф у сумі 180 921,71 грн. Не погодившись із рішенням податкової, підприємець подав позов до суду.

Своєю чергою суд з’ясував, що підприємець співпрацював із кур’єрською службою «Нова Пошта» за договором на перевезення, а також із платіжною системою «НоваПей», яка перераховує кошти продавцю. Тобто продавець отримує гроші у безготівковій формі від платіжної установи, а не від клієнта напряму.

Якщо товар продається через інтернет і клієнт оплачує його при отриманні у відділенні кур’єрської служби, то РРО має застосовувати саме служба доставки, яка отримує оплату від покупця. Продавець повинен додати до посилки видаткову накладну, що підтверджує походження товару, але вона не є касовим чеком.

На такому наголосив суд, ставши на бік платника. Головний аргумент – якщо продавець продає товари лише з післяплатою через кур’єрські служби або пошту, це не є розрахунковою операцією. Оплата у таких випадках вважається безготівковою, оскільки продавець отримує кошти від фінансової установи, а не від клієнта.

Тож завжди відстоюйте свою позицію в суді у разі неправомірних дій податківців. Як-то кажуть: «Борітеся – поборете!».

Якщо ж маєте запитання з бухобліку та оподаткування, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин.

Більше можливостей у роботі із сервісами ПФУ для роботодавців та фізосіб

Пенсійний фонд оновив функціонал вебпорталу електронних послуг. Зміни торкнулися як кабінету страхувальника, так і сервісів для фізичних осіб.

Серед основних нововведень у кабінеті страхувальника:

1. Розширено права доступу. Тепер працівники відділу кадрів, які відмовилися від використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), можуть переглядати за серією, номером паспорта або ID-карткою.

2. Додано новий функціонал для заяв-розрахунків. Роботодавці можуть використовувати символ «&» у полі «Найменування страхувальника», що дозволяє коректно вводити назви юридичних осіб.

3. Виправлено помилки щодо е-лікарняних. Так у разі включення до заяви-розрахунку електронного листка непрацездатності, який має копії, більше не видає повідомлення щодо надання матеріального забезпечення лише за одним місцем роботи.

4. Коректна конвертація дат. Під час завантаження «Звіту про персоніфіковані відомості про грошове забезпечення» виправлено проблеми з некоректним відображенням дат.

Ці зміни допоможуть роботодавцям швидше і простіше взаємодіяти з Пенсійним фондом, мінімізуючи технічні складнощі.

Для фізичних осіб також передбачено низку нововведень, таких як:

1. спрощене формування заяв для отримання компенсацій, пільг і субсидій;
2. контроль примусового оновлення дати формування заяви під час роботи із чернетками;
3. автоматичне видалення чернеток заяв після подання;
4. можливість завантаження вже укладеного договору на добровільну участь;
5. виправлення технічних помилок у системі.

Завдяки цим змінам функціонал кабінетів на порталі ПФУ став зручнішим та адаптованішим до потреб їх користувачів. Це має підвищити точність поданих документів.

Оновлені акцизні заяви можна подавати онлайн

Податкова оновила електронні форми документів для суб’єктів господарювання, які працюють у сфері виробництва й обігу підакцизних товарів.

Зокрема, на вебпорталі ДПС у розділі електронної звітності уже доступні витяги з Єдиного реєстру ліцензіатів та нові шаблони заяв на отримання ліцензій на:

1. оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами (J/F1303107);
2. виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (J/F1303308);
3. роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами (J/F1303405);
4. виробництво пального (J/F1304406);
5. оптову торгівлю пальним (J/F1304306);
6. роздрібну торгівлю пальним (J/F1304505);
7. зберігання пального (J/F1304606).

Нагадаємо, що нові форми акцизних заяв та порядки їх заповнення затверджено постановою КМУ від 04.04.2025 №374. Вони чинні з 08.04.2025. Із 22.04.2025 оновлені заяви вже можна подавати онлайн.

Якщо ви задіяні в сільському господарстві радимо вашій увазі безкоштовний вебінар «Оплата праці в агро- та ФГ: як платити в умовах війни й уникнути проблем із ДПС, ПФУ та Держпраці». Захід стартує вже 2 травня 2025 року.

Захист персональних даних по-європейськи: нові драконівські штрафи

Минулого року Верховна Рада підтримала у першому читанні новий законопроєкт №8153 «Про захист персональних даних», який замінить чинний закон 2010 року. Мета – наблизити українське законодавство до європейських стандартів, зокрема GDPR.

Наразі документ на доопрацюванні, але вже очевидно, що його прийняття – не за горами.

Тож окреслимо основні зміни, які планують впровадити:

1. Підзвітність. Пропонують запровадити механізм підзвітності, за яким бізнес повинен буде надавати наглядовому органу докази виконання вимог закону. Це може бути внутрішня документація, що демонструє заходи, які компанія впровадила для захисту персональних даних. Відсутність відповідної документації чи заходів можуть розцінити як порушення, що тягне за собою накладення штрафів.

2. Встановлення чітких вимог до отримання згоди на обробку. Така згода має бути письмовою, електронною або оформленою через дію (наприклад, натискання кнопки). При цьому пропонують заборонити:

1. активацію за замовчуванням чекбоксів на зразок «Я даю згоду на обробку персональних даних» у вебсайтах чи мобільних додатках;
2. включення пунктів про згоду до умов договору, коли відмова від згоди унеможливлює доступ до послуги чи товару;
3. використання згоди у випадках, коли суб’єкт знаходиться в залежному становищі (наприклад, працівники щодо роботодавця).

3. Заборона на обробку чутливої інформації, крім випадків, передбачених законом.

4. Заборона відстеження дій суб’єктів за допомогою програмного забезпечення, вебсайтів, мобільних додатків чи інших інструментів, за винятком випадків, передбачених законом.

5. Врегулювання обробки даних у роботодавця. Ідеться про дані щодо оцінки компетентності кандидатів, а також використання систем з біометричними даними працівників, наприклад, систем контролю доступу.

6. Окремі правила щодо обробки даних у правоохоронців, журналістів та при фіксації публічних подій.

7. Заборона використовувати дані з іншою метою, ніж зазначено під час збору.

8. Вимоги до відеоспостереження. Законопроєкт деталізує правила відеоспостереження. Обробка відеоданих, зібраних з камер, буде дозволена тільки в рамках цілей, задекларованих під час збору. Також такі дані потрібно буде документувати.

9. Розширення прав осіб, чиї дані обробляються, і зобов’язань тих, хто здійснює обробку (контролерів та операторів). Так, суб’єкт персональних даних матиме право звернутися до провайдерів електронних комунікацій для отримання контактних даних абонентів, які здійснюють небажані виклики чи надсилають повідомлення.

10. Необхідність призначення відповідальної особи з питань захисту даних у кожній організації.

11. Введення реєстру обробки даних. Компанії будуть зобов’язані фіксувати всі операції з обробки персональних даних у спеціальному документі – реєстрі обробок.

12. Повідомлення про порушення. Встановлено обов’язок сповіщати контролюючий орган про будь-які порушення безпеки даних протягом 72 годин із моменту їх виявлення. Суб’єктів даних потрібно інформувати без зволікань. За невиконання цих вимог передбачено штрафи.

13. Введення нових штрафів за порушення правил обробки персональних даних – значно вищих, ніж передбачено нині. Так, порушення вимог щодо обробки персональних даних тягнутимуть за собою штрафи у розмірі від 30 000 гривень до 3%, 5% або 8% річного обороту компанії залежно від виду порушення.

Ці зміни спрямовані на захист прав громадян, у т. ч. в умовах кіберзагроз, забезпечення прозорості обробки даних та адаптацію українського законодавства до європейських стандартів. Але безперечно новий закон значно ускладнить роботу бізнесу та суттєво полегшить кишені тим, хто не встигне підготуватися до новацій.