Рада готує: масштабні зміни щодо ПДВ. +20% на посилки з Temu, податок на оренду – з 23% до 10%. Підсумки тижня 12.10-16.10.2026

1. 21% замість 20% поки не буде: бізнес отримав перепочинок, але не гарантії
2. Менше перевірок, автоматичні звіти, квартал замість місяця і нові податки на авто: ВРУ підтримала
3. Посилкову епопею дограли: ПДВ на закордонні покупки від 0 євро із 1 липня 2027-го
4. Нові рахунки та рядки у звітності: Мінфін перекроює спрощений бухоблік із 2027 року
5. Індексація до 253 грн у листопаді: кому збільшать виплати, а кому нарахують уперше
6. Більше виробництва – менше броні: Кабмін пропонує нові обмеження для критичного бізнесу
7. Банківська таємниця під замком? Рада готує нові правила доступу до фінансових даних
8. Заповніть лише 8 рядків: податкова уточнила звітування для роботодавців без внеску
9. Без трудової книжки й навіть без архіву: Кабмін спростив підтвердження стажу для пенсії
10. еАкциз відклали ще на 8 місяців: бізнес отримав час на підготовку до липня 2027-го
11. 30% EBITDA для всіх, «податок на вихід» і посилена боротьба з податковими схемами – з 2028-го

21% замість 20% поки не буде: бізнес отримав перепочинок, але не гарантії

Податковий зашморг поки не затягуватимуть: підвищення ПДВ із 20% до 21% відклали!

Для підприємців, які й без того працюють у режимі виживання через війну, зруйновані об’єкти, перебої з електрикою, дорогі перевезення та проблеми з логістикою, навіть один додатковий відсоток податку – це не дрібниця, а мінус із живих грошей, які потрібні на зарплати, закупівлі й відновлення.

Ідею підвищити ПДВ раніше обговорювали як спосіб наповнити спеціальний фонд для допомоги підприємствам, що постраждали від російських атак (Прим. ред. – про це ми розповідали у Підсумках тижня за 28.09-02.10.2026 та за 14.09-18.09.2026). Але тепер виникло принципове питання: чи можна рятувати бізнес, одночасно збільшуючи його податкове навантаження?

Поки що уряд відмовився від підвищення ставки, проте остаточно це питання не закрите. А разом із податковою ідеєю підвішеною залишається й доля самого фонду допомоги.

Тим часом серед пропозицій щодо державного бюджету на 2027 рік – спрямувати 50 млрд грн безпосередньо на підтримку підприємців, а кошти шукати через скорочення неефективних видатків.

Для бізнесу це принципова розвилка: або створювати умови, щоб підприємства могли працювати, платити зарплати й податки, або додатково навантажувати тих, хто й так тримає економіку на плаву. Податкову паузу можна вважати перепочинком, але ще не остаточною перемогою: тепер головне, щоб за розмовами про допомогу нарешті з’явилися реальні механізми підтримки.

Менше перевірок, автоматичні звіти, квартал замість місяця і нові податки на авто: ВРУ підтримала

Мільйон замість 100 тисяч гривень, квартальна звітність для ФОП і податкові декларації, які заповнюватиме сама система: Верховна Рада підтримала нові правила адміністрування ПДВ, які можуть змінити життя українського бізнесу.

13 жовтня парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт №16037-д, який також передбачає нові правила оподаткування продажу автомобілів.

Поріг для позапланових документальних перевірок через від’ємне значення ПДВ або бюджетне відшкодування пропонують підвищити вдесятеро – до 1 млн грн.

Водночас ФОПи – платники ПДВ зможуть обирати місячну або квартальну звітність. Змінювати період дозволять не частіше одного разу на рік: заяву потрібно подати за 15 календарних днів до початку кварталу, а новим платникам – протягом 15 днів після реєстрації.

Електронний кабінет зможе автоматично заповнювати частину декларацій і податкових накладних на основі даних ДПС.

Також дозволять складати зведені накладні на постачання неплатникам ПДВ, зокрема після передоплати, без вимоги регулярності постачань (Прим. ред. – про ці зміни ми також інформували у Підсумках тижня 05.10-09.10.2026).

Для операцій із транспортними засобами у накладних стане обов’язковим VIN-код.

Окремо пропонують дозволити сплату податкового зобов’язання за певними рішеннями податкової без штрафів і пені протягом 30 днів, але подальше оскарження може позбавити цієї пільги (див. Інфографіку 1).

Інфографіка 1

Змінять і податки під час продажу авто. Перший продаж за рік не оподатковуватимуть, якщо власник володів транспортом понад 183 дні. За другий продаж за цієї умови передбачено 5% ПДФО, за третій і наступні – 18%. Якщо транспортом володіли менш як 183 дні, ставка становитиме 18% незалежно від черговості продажу (див. Таблицю 1).

Таблиця 2

Нові правила оподаткування продажу авто фізособою

Детальніше про всі зміни за законопроєктом №16037-д читайте у статті.

Законопроєкт ще має пройти подальший розгляд, тож запропоновані правила поки не є остаточно чинними.

Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин

Посилкову епопею дограли: ПДВ на закордонні покупки від 0 євро із 1 липня 2027-го

Закордонні посилки теж потрапили під роздачу. Законодавчий марафон із доопрацюваннями, відкладаннями й повторними заходами на коло фінішував. 15 жовтня Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт №16051-1 про ПДВ на міжнародні відправлення.

Орієнтир запуску нових правил – не раніше 1 липня 2027 року. Тож контрольна дата є, а от із практичним стартом поки без гарантій.

Суть пакета для тих, хто стежить за ним від перших серій, знайома:

1. ПДВ на імпортні посилки від 0 євро,
2. особливі правила для дистанційних покупок через маркетплейси вартістю до 150 євро;
3. пільга для некомерційних подарунків до 45 євро. Щоправда, подарунок має бути безоплатним, призначеним для особистого чи сімейного використання й не мати ознак комерційного ввезення;
4. окремі звільнення для несупроводжуваного багажу до 150 євро та визначених товарів для безпеки, оборони й енергетики.

Паралельно законопроєктом №15460 уточнює правила валютного перерахунку, декларування, митного контролю та момент виникнення обов’язку сплатити митні платежі.

Задум – зрівняти податкові умови для українських продавців та іноземних маркетплейсів. Очікуваний бонус для бюджету – близько 10 млрд грн щороку на потреби ЗСУ. Ухвалення пакета також пов’язане із зобов’язаннями перед МВФ та отриманням €4 млрд макрофінансової допомоги ЄС.

Парламентський етап позаду. Подивимось, чи не виявиться запуск нових правил складнішим та тривалішим, ніж їх ухвалення.

Нові рахунки та рядки у звітності: Мінфін перекроює спрощений бухоблік із 2027 року

Із 1 січня 2027 року малому бізнесу доведеться перебудувати бухгалтерський облік: Мінфін змінює правила спрощеної фінансової звітності та План рахунків (накази від 15.09.2026 №483 та від 02.10.2026 №520).

Нововведення стосуються малих і мікропідприємств та зачеплять не лише звітні форми, а й сам принцип відображення окремих активів, капіталу, зобов’язань, доходів і витрат.

У Балансі малого підприємства з’явиться окремий рядок для капіталу в дооцінках, а довгострокові зобов’язання, забезпечення та цільове фінансування розведуть по окремих статтях. Адміністративні витрати у Звіті про фінансові результати теж доведеться показувати окремо (див. Інфографіку 2).

Інфографіка 2

Для мікропідприємств деталізують облік нематеріальних активів, капітальних інвестицій і довгострокових біологічних активів:

Перетасують і бухгалтерські рахунки: з’являться нові позиції для нематеріальних активів, окремих складових капіталу, операційних доходів та витрат (див. Таблицю 2).

Таблиця 2

Нові/уточнені рахунки спрощеного Плану

Щоправда, мікропідприємствам дозволять частину показників об’єднувати, тоді як малим підприємствам доведеться вести детальніший облік.

Є й додатковий обов’язок: обрані методи оцінки та порядок обліку визначених активів, витрат і дебіторської заборгованості потрібно буде закріпити в документі про облікову політику.

Оновлення зазнають також реквізити звітності: замість звичної «адреси» зазначатимемо «місцезнаходження», уточнять організаційно-правову форму, дані підписантів і вид діяльності за КВЕД-2010 та/або NACE 2.1-UA.

Тобто зміняться не лише бланки. Тому бухгалтерам варто заздалегідь перевірити облікову політику, робочий План рахунків і налаштування бухгалтерських програм, щоб зустріти 2027 рік без неприємних сюрпризів. У поміч вам – Інфографіка 3.

Інфографіка 3

Які ще зміни заховалися за новими правилами та як вони вплинуть на щоденну роботу бухгалтерії? Повний розбір усіх деталей, включно з новими рахунками й рядками звітності дивіться у нашому мінікурсі.

У перевізників теж накопичилися зміни, які краще не залишати на потім. Де приховані ризики, розберемо на вебінарі 21 жовтня «Перевезення у 2026 році: е-ТТН, первинка, зміни в оплаті праці та бронювання водіїв – що перевірити?»

Індексація до 253 грн у листопаді: кому збільшать виплати, а кому нарахують уперше

У листопаді індексація зарплати для окремих працівників зросте майже вдвічі, а для тих, кому її ще не нараховували, право на виплату виникне вперше. Водночас помилка або ігнорування індексації може обернутися для роботодавця чималим штрафом.

Поштовхом став вересневий індекс споживчих цін у 102,1%, який оприлюднив Держстат 9 жовтня. Як наслідок для працівників із базовим січнем 2026 року індексація за повний місяць зросте із 139,78 до 252,93 грн, а з базовим лютим – із 103,17 до 216,32 грн.

Уперше індексацію нараховуватимуть і за базових місяців березень – 159,74 грн, та квітень – 109,82 грн. Якщо оклади підвищували з травня по жовтень, права на поточну індексацію не виникає.

Є й спосіб обнулити індексацію: підвищити оклад на суму, більшу за належну індексацію. Наприклад, для січневого базового місяця в жовтні достатньо підвищення на 140 гривень, щоб індексацію не нараховувати до кінця року.

У 2027 році очікується нове обнулення, тож індексації може не бути щонайменше до квітня.

Натомість економія може обернутися проблемами: за ненарахування індексації загрожує штраф у розмірі двох мінімальних зарплат за кожного працівника, а посадовим особам – ще й адміністративний штраф. Якщо індексацію нарахували, але помилилися в сумі, штраф може становити одну мінімальну зарплату (див. Інфографіку 4).

Інфографіка 4

Докладніше про це – у статті. А щоб не грати в бухгалтерську рулетку, скористайтеся калькулятором індексації: він враховує базовий місяць, зарплату та фактично відпрацьований час.

Більше виробництва – менше броні: Кабмін пропонує нові обмеження для критичного бізнесу

Бізнесу потрібні люди, щоб виробляти зброю, давати світло й тепло та забезпечувати міста водою, а Кабмін готує правила, за якими захистити критично важливих працівників від мобілізації може стати складніше.

13 жовтня Кабмін схвалив із доопрацюванням зміни, якими пропонує урізати бронювання для оборонних та енергетичних підприємств зі 100% до 85%, а для теплопостачання, водоканалів і компаній із вивезення відходів – із 75% до 60%.

І це попри позицію Міноборони, яке підтримує максимальне бронювання працівників оборонно-промислового комплексу, необхідних для нарощування виробництва. Бізнес-асоціації також виступили проти запровадження нових правил без попередніх консультацій.

Після хвилі обурення та критики урядовці наче відмовилися від введення однієї зі спірних норм, що могла скоротити розрахункову базу для бронювання. Ідеться про пропозицію не враховувати в 50-відсотковій квоті працівників, які вже мають відстрочку, зокрема через навчання, догляд або виховання трьох дітей.

А ось ідею створення Координаційного центру при Кабміні залишили. До нього планують залучити 17 представників, зокрема від силових структур – СБУ, ГУР, Служби зовнішньої розвідки та Нацполіції. Рекомендації центру можуть впливати на надання статусу критично важливого підприємства, бронювання понад 50% персоналу та позбавлення такого статусу. Фактично це створює додатковий рівень погодження, який може ускладнити та затягнути процедуру бронювання.

Детальніше про запропоновані зміни, можливе скорочення квот, повноваження Координаційного центру та позицію бізнесу дивіться у відеоогляді.

Виходить суперечлива конструкція: підприємства мають нарощувати виробництво, тримати інфраструктуру на плаву й шукати працівників, але водночас можуть отримати менше можливостей зберегти своїх фахівців. Відкритим залишається й питання, що робити з уже виданими бронями, якщо вони перевищать нові ліміти.

Повний текст доопрацьованої постанови очікується 18 жовтня. До його оприлюднення і затвердження остаточні умови бронювання залишаються невизначеними. А для критичного бізнесу це означає ризик кадрових втрат саме тоді, коли кожен фахівець на рахунку.

Втім, схоже, ця історія ще далека від фіналу. Нардеп Ярослав Железняк зареєстрував проєкт постанови, який пропонує скасувати рішення Кабміну від 13 жовтня, провести консультації з бізнесом, залучити його представників до Координаційного центру та залишити центру лише дорадчу функцію. Тож тепер питання не лише в тому, скільки працівників дозволять бронювати, а й у тому, чи доведеться уряду перегравати власні правила під тиском бізнесу.

Як бізнесу адаптуватися до нових ризиків бронювання та не втратити контроль над витратами на енергію й виробництво – обговоримо 23 жовтня на вебінарі «Масштабні зміни в бронюванні та ВО у жовтні & Собівартість, генератори, сонячні панелі та Starlink»

Банківська таємниця під замком? Рада готує нові правила доступу до фінансових даних

Банківську таємницю хочуть захистити від зайвих судових запитів, але чи означає це, що бізнесу стане складніше доводити свою правоту в суді?

Верховна Рада вже зробила перший крок до нових правил: 13 жовтня депутати підтримали законопроєкт №15555, який обмежує доступ до окремих банківських даних, отриманих Нацбанком від іноземних регуляторів.

Важливо! Йдеться не про всі рахунки підприємців і не про банківські виписки загалом. Під захистом опиниться конкретна інформація, якою з НБУ діляться регулятори інших країн.

У цивільних і господарських справах суди пропонують позбавити можливості витребувати такі дані, зокрема для збору доказів. Водночас передбачені винятки для кримінального й адміністративного судочинства.

Ще одна зміна: Нацбанк не зможе просто передати отриману від іноземних регуляторів банківську таємницю за власним рішенням. Потрібна буде згода органу, який надав інформацію, а використати її можна буде лише з тією метою, на яку дали дозвіл. До того ж НБУ отримає п’ять днів на оскарження судового рішення про розкриття таких даних.

Навіщо все це? Європейське банківське управління виявило три невідповідності українських правил вимогам ЄС. Через це Нацбанк має проблеми з обміном конфіденційною інформацією з європейськими партнерами, потрібною, зокрема, для банківського нагляду та боротьби з відмиванням коштів.

Що це означає для бізнесу? Не нову індульгенцію від перевірок і не заборону податковій отримувати банківські дані в передбачених законом випадках. Зміни стосуються вузької категорії інформації, а не всіх фінансових операцій підприємців.

Законопроєкт поки ухвалено лише в першому читанні. Якщо його остаточно приймуть і підпишуть, він запрацює наступного дня після опублікування, а Кабмін матиме три місяці на приведення нормативних актів у відповідність.

Детальніше ж зорієнтуватися у змінах допоможе відеостаття.

Заповніть лише 8 рядків: податкова уточнила звітування для роботодавців без внеску

Виконали норматив працевлаштування людей з інвалідністю, а звіт видає помилку через від’ємні цифри? Не поспішайте виправляти показники: можливо, ви заповнюєте те, що взагалі має залишатися порожнім.

ДПС нарешті роз’яснила правила звітування в ЗІР (категорія 135.05) і підтвердила позицію нашої редакції.

Якщо середньооблікова кількість штатних працівників становить від 1 до 7 осіб або роботодавець із більшою кількістю працівників виконав норматив працевлаштування людей з інвалідністю, він не набуває статусу платника внеску.

Тож заповнювати весь звіт не потрібно: достатньо внести дані до рядків 01–08 включно, зокрема зазначити КВЕД.

Рядки 091–093, 1–5 розділу I, 1–3 розділу II та 1–5 розділу III залишають порожніми в електронній формі або прокреслюють у паперовій.

Саме це роз’яснення важливе для роботодавців, які під час звітування за І–ІІІ квартали зіткнулися з помилкою «недопустиме значення». Коли кількість працевлаштованих людей з інвалідністю перевищувала норматив, у рядку 5 розділу I виникав мінус, а електронна система не пропускала звіт. Тепер відповідь є: якщо норматив виконано, рядок 09 і розділи I–III заповнювати не потрібно.

Але є виняток: уточнюючий звіт за ліквідованого платника може подавати його правонаступник або головне підприємство за ліквідовану філію, щоб виправити показники внеску.

Окремого порядку заповнення звіту досі не затверджено. Тому роботодавцям доводиться орієнтуватися на примітки до форми, затвердженої наказом Мінфіну від 25.08.2026 №453.

Тобто головне правило просте: виконали норматив – не шукайте, що вписати в кожен рядок, адже зайві цифри можуть стати причиною відхилення звіту. А для певності скористайтеся підказками, зразками та відеоінструкціями зі статті.

Щоб правильно обчислити норматив та внесок, уникнути помилок у звітності і підготуватися до чергових змін для роботодавців, 20 жовтнядолучайтеся до вебінару «Квота 4% від розрахунку внеску до подання звіту за 3 квартали та виправлення помилок & Зміни в бронюванні і критичності з 20 жовтня»

Без трудової книжки й навіть без архіву: Кабмін спростив підтвердження стажу для пенсії

Втратили трудову книжку, у документах помилки, а архіви згоріли чи залишилися на окупованій території? Підтвердити стаж для пенсії тепер буде простіше, а в деяких випадках можна обійтися без суду.

Із 13 жовтня діють нові правила, які розширюють можливості Пенсійного фонду підтверджувати роки роботи (постанова КМУ від 07.10.2026 №1246 «Про внесення змін до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»).

Тепер ПФУ зможе активніше використовувати дані державних електронних реєстрів. Якщо їх недостатньо, стаж можна підтвердити іншими доказами: виписками з наказів, відомостями про зарплату, особовими рахунками, банківськими даними про виплати та інформацією податкової. Також можуть враховувати судові рішення про період трудових відносин і характер роботи. А якщо документи не збереглися, допоможуть покази щонайменше двох колишніх колег.

Якщо підприємство ліквідоване або архіви недоступні, Пенсійний фонд допомагатиме шукати свідків через Реєстр застрахованих осіб.

Окремо врегулювали ситуації, коли документи пошкоджені або знищені через російську агресію, а підприємство розташоване на території бойових дій чи окупації. У таких випадках діятиме спеціальна процедура, яку визначить ПФУ за погодженням із Мінсоцполітики.

Ще одна важлива новація: якщо в трудових документах ім’я, прізвище, по батькові або дата народження не збігаються з паспортом, встановлювати належність документа зможе сам Пенсійний фонд. Тобто через помилку в записах не обов’язково доведеться йти до суду.

Менше бюрократії – більше шансів довести свій стаж і не втратити заслужену пенсію.

еАкциз відклали ще на 8 місяців: бізнес отримав час на підготовку до липня 2027-го

еАкциз знову відтермінували: замість листопада 2026 року електронний контроль за алкоголем, тютюном і рідинами для електронних сигарет планують повноцінно запустити лише з 1 липня 2027-го.

13 жовтня Верховна Рада підтримала перенесення, а закон (законопроєкт №15532) передали на підпис Президенту. Причина – система досі не готова до повноцінної роботи. Програмне забезпечення доопрацьовували протягом 2026 року, тому підприємствам потрібно заново перевірити, чи правильно працюють їхні програми з оновленою системою.

Додатковий час бізнесу хочуть дати на реєстрацію, налаштування програм, тестування, підготовку обладнання та перевірку всіх процесів. Усе це має допомогти перейти від паперових акцизних марок до електронних без збоїв у виробництві та торгівлі.

Тож запуск знову відсувають, аби нова система не підвела тоді, коли її нарешті ввімкнуть.

Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!

30% EBITDA для всіх, «податок на вихід» і посилена боротьба з податковими схемами – з 2028-го

Із 2028 року бізнесу можуть обмежити відсотки за кредитами, запровадити податок на виведення активів за кордон, нейтралізувати подвійні витрати і посилити боротьбу зі штучними схемами економії на податках.

14 жовтня 2026 року Кабмін схвалив законопроєкт Мінфіну, який наближає українські правила до стандартів ЄС. Але це ще не остаточні зміни: документ має ухвалити парламент.

Перша новація – так званий «податок на вихід» (Exit Tax). Якщо компанія переміщуватиме активи за кордон і Україна через це втратить право оподатковувати їхню вартість, фінрезультат до оподаткування збільшуватимуть на різницю між ринковою та податковою вартістю активів. Водночас передбачені винятки, зокрема для окремих тимчасових переміщень до 12 місяців і випадків, коли Україна зберігає право на оподаткування.

Другий напрям – боротьба зі штучними схемами за загальним правилом протидії податковим зловживанням (GAAR). Якщо операція формально законна, але не має обґрунтованої ділової мети й спрямована на отримання податкової вигоди, податкові наслідки визначатимуть з огляду на фактичний зміст операції. Доводити зловживання має податкова. Перевірку зможуть призначити лише за висновком спеціальної комісії. Перед її початком платнику надішлють повідомлення, щоб він міг надати пояснення та уточнюючі розрахунки.

Третя новація стосується міжнародних операцій. Якщо через відмінності в правилах різних країн компанія двічі врахує ті самі витрати або спише витрати без відповідного оподаткування доходу, такі податкові переваги планують усувати.

Окремий законопроєкт №16036, який Верховна Рада 13 жовтня підтримала за основу, передбачає нові правила врахування процентів за кредитами.

Обмеження поширять не лише на борги перед нерезидентами, як за чинними правилами, а й на зобов’язання перед резидентами. Ліміт залишать на рівні 30% EBITDA.

Водночас передбачені поріг у 500 тис. євро, окремі умови для фінансування до 3 млн євро та перенесення неврахованих витрат на майбутні періоди без обмеження строку. Невраховані проценти, накопичені за старими правилами, не згорять.

Якщо законопроєкти ухвалять, нові правила запрацюють із 1 січня 2028 року. Окремої звітності не буде: відповідні дані відображатимуть у декларації з податку на прибуток.

Бізнесу варто заздалегідь перевірити структуру фінансування, операції з активами та ділові причини угод, щоб підготуватися до нових вимог. Доведеться переглянути податкові схеми, які працювали на стику правил різних країн.