Заряджайте знання – оформлюйте передплату і отримуйте павербанк🎁

Придбали або орендували земельну ділянку на протязі року: як відзвітувати з плати за землю

Придбання земельної ділянки або укладення договору оренди землі протягом року може створити для підприємства обов’язок подати декларацію з плати за землю вже посеред звітного року. При цьому порядок дій залежить від того, чи є ділянка власною або орендованою у держави чи територіальної громади, чи подавало підприємство декларацію за цією територіальною громадою раніше, а також від дати виникнення права власності або користування землею. У статті розглянемо, з якої дати потрібно нараховувати земельний податок або орендну плату, коли подавати звітну, а коли уточнюючу декларацію та який строк для цього встановлено ПКУ

Експерт:Віра Лисняк
6

9256

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


  1. Хто сплачує плату за землю
  2. Пільга для платників єдиного податку
  3. З якої дати виникає необхідність плати за землю за нову земельну ділянку
  4. Яку декларацію подавати: звітну чи уточнюючу
  5. Як заповнити декларацію/уточнюючу декларацію
  6. Висновки


Хто сплачує плату за землю


Плата за землю є складовою податку на майно та справляється у двох формах: як земельний податок або як орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності.


Згідно з п. 269.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) земельний податок сплачують, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, яким землі державної або комунальної власності надано на праві постійного користування. Орендну плату сплачують орендарі земель державної та комунальної власності.


Тому якщо підприємство протягом року придбало у власність земельну ділянку або отримало у постійне користування, у нього за загальним правилом виникає обов’язок сплачувати земельний податок. Якщо ж воно отримало в оренду земельну ділянку державної або комунальної власності, сплачувати потрібно орендну плату.

Зверніть увагу! Не слід плутати оренду комунальної/державної землі та оренду землі у приватного власника. Орендна плата, яка є складовою плати за землю за ПКУ та відображається в декларації з плати за землю, стосується саме земель державної та комунальної власності. Плата за користування приватною земельною ділянкою визначається договором між сторонами і декларація з плати за землю за таку ділянку не подається

Пільга для платників єдиного податку


Для платників єдиного податку діють спеціальні правила. Так, не є платниками земельного податку платники єдиного податку (пп. 4 п. 297.1 ПКУ):


  1. першої – третьої груп за земельні ділянки, що використовуються для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що розташоване на таких ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування);
  2. четвертої групи за земельні ділянки, що використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.


Тобто, якщо земельна ділянка придбана єдинником для використання у своїй господарській діяльності, то він звільняється від обов’язку подання декларації, нарахування і сплати земельного податку.

Важливо! Звільнення для платників єдиного податку стосується тільки земельного податку, але не орендної плати за землі державної чи комунальної власності. Тому підприємство на ЄП, яке уклало договір оренди такої землі, повинне сплачувати орендну плату та подавати декларацію з плати на землю на загальних підставах

З якої дати виникає необхідність плати за землю за нову земельну ділянку


Відповідно до п. 287.1 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.


Тут важливо орієнтуватися не лише на дату договору.


Право власності, постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації відповідного речового права. Це випливає зі ст. 125 Земельного кодексу України. ДПС також виходить із того, що визначальною є саме державна реєстрація права (див. ЗІР, категорія 111.05).


Наприклад, договір купівлі-продажу земельної ділянки укладено 10 вересня, а право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 16 вересня. Земельний податок слід нараховувати починаючи з 16 вересня.


Подібний підхід має застосовуватися й до оренди. Стаття 19 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» прямо встановлює, що право оренди виникає з моменту його державної реєстрації.


Тому дата підписання договору та дата виникнення права оренди можуть не збігатися.


Проте зазначимо, що податківці, надаючи відповідь на питання, з якої дати має нараховуватися орендна плата, рекомендують враховувати також умови договору оренди (див. відповідь у категорії 111.02 ЗІР). Так, вони зазначають, що орендна плата сплачується орендарем з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору. Тобто, якщо договором оренди передбачено, що орендна плата має сплачуватися не з дати державної реєстрації права оренди, а з дати укладення договору, то сплачувати потрібно так, як прописано в договорі оренди (тобто з дати його укладення).


Яку декларацію подавати: звітну чи уточнюючу


Вибір типу декларації залежить не просто від того, чи подавало підприємство протягом року будь-яку декларацію з плати за землю. Потрібно враховувати вид платежу та територію територіальної громади (далі – ТГ).


Декларації подаються окремо щодо земельного податку та орендної плати, а також окремо за кожною територіальною громадою – за відповідним кодом КАТОТТГ.


Тобто, порядок подання декларації залежить від того, подавало підприємство цього року декларацію по далі – ТГ, де розташовані новопридбані земельні ділянки, чи ні.


Так, якщо суб’єкт господарювання вже має земельні ділянки на території відповідної ТГ, тобто він подавав звітну декларацію, то наразі йому потрібно подати уточнюючу декларацію (далі – УД) і відобразити нарахування земельного податку/орендної плати за новопридбані ділянки/за новоукладеними договорами.


Якщо ж на території відповідної ТГ раніше ділянок не було, то до органу ДПС, до якого відноситься така ТГ, слід подати звітну декларацію.

У який строк потрібно подати УД або звітну декларацію?

Це слід зробити протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, в якому придбано земельну ділянку/укладено договір оренди (п. 286.4 ПКУ).


Наприклад, якщо ділянка придбана 8 вересня листопада цього року, то декларацію слід подати не пізніше 20 жовтня. Податок потрібно при цьому нараховувати з 8 вересня.

За якою формою подається УД або звітна декларація?

Звітна декларація, як і УД, подається за формою, що діє на дату її подання, тобто за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 16.06.2015 №560 (у редакції наказу Мінфіну від 18.02.2022 №83). Електронний ідентифікатор декларації – J/F0602008.

Як подати декларацію, якщо суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в органі ДПС за місцем розташування нової земельної ділянки?

Декларація з плати за землю подається за місцем розташування земельної ділянки (п. 286.2 ПКУ).


Щоб мати можливість сплачувати податки та подавати звітність, потрібно стати на облік у податковому органі, до якого відноситься територія, де розташована земельна ділянка. Так, відповідно до п. 63.3 ПКУ платники податків із метою здійснення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах, зокрема за місцем розташування об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.


Місцезнаходження таких об’єктів оподаткування, яке відрізняється від місцезнаходження самого суб’єкта господарювання, називається неосновним місцем обліку. Так, п. 7.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588), передбачено, що коли згідно із законодавством у платника податків, крім обов’язків із подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то він зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.


Процедуру взяття юридичних осіб та їхніх відокремлених підрозділів на облік у контролюючих органах прописано в Порядку №1588. Зазначимо, що є два варіанти реєстрації суб’єкта господарювання за неосновним місцем обліку.


Варіант 1. Підприємство має протягом 10 робочих днів після реєстрації майна (у нас – земельної ділянки) подати до органу ДПС Заяву про взяття його на облік за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП (додаток 9 до Порядку №1588).


Тобто заяву слід подати протягом 10 робочих днів після держреєстрації права оренди або права власності на земельну ділянку. Зробити це можна:


  1. або за місцем розташування земельної ділянки – у такому разі в розд. 3 заяви заявник може вказати контролюючий орган, до якого вона подається, та вибрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються таким органом;
  2. або за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку) – тоді в розд. 3 заяви платник може вказати всі контролюючі органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та вибрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.


Заяву можна подати і в електронній формі (у разі дотримання умови про реєстрацію електронного підпису підзвітних осіб), якщо платник податків уклав із відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів. Електронний ідентифікатор заяви – J(F)1312204.


Варіант 2. Підприємство має подати до органу ДПС за основним місцем обліку Заяву про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку №1588). Електронний ідентифікатор форми – J(F)1312007. У формі слід указати контролюючий орган, у якому підприємство бажає стати на облік за неосновним місцем обліку (за місцем розташування земельної ділянки).

Зверніть увагу! Подання заяви за формою №17-ОПП не звільняє платника від обов’язку подання форми №20-ОПП. Адже відповідно до п. 8.4 Порядку №1588 платник має подати форму №20-ОПП протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації або відкриття об’єкта оподаткування (тобто після реєстрації права оренди або права власності на земельну ділянку)

Чи потрібно подавати в ДПС витяг про нормативну грошову оцінку?

Пункт 286.2 ПКУ передбачає, що при поданні першої декларації, тобто при фактичному початку діяльності як платника плати за землю, разом із нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.


Надалі новий витяг подають у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. ДПС підтвердила це правило і в лютому 2026 року.


При цьому ПКУ не вимагає подавати виключно оригінал – ДПС допускає подання оригіналу або копії витягу.


Як заповнити декларацію/уточнюючу декларацію


При поданні декларації за придбані у власність ділянки заповнюється розділ І «Розрахунок суми земельного податку» декларації. А при укладенні договору оренди розділ ІІ «Розрахунок суми орендної плати».


Суб’єкт господарювання може подавати декларацію або раз на рік (у ній розраховується сума податку/орендної плати на весь рік), або щомісяця (п. 286.3 ПКУ). На нашу думку, зручніше подавати річну декларацію, а потім тільки щомісяця сплачувати земельний податок чи орендну плату.


Заповнення заголовної частини декларації


У рядку 1 заголовної частини слід указати:


  1. у полі «Порядковий номер за рік за видом декларації» – номер, який дорівнює послідовно наростаючому числу поданих відповідних декларацій. Нагадаємо, декларації з позначкою «земельний податок» нумеруються окремо від декларацій із позначкою «орендна плата». Якщо платник уперше подає звітну декларацію, то вона матиме номер «1». У разі подання УД за відповідний період, вона матиме порядковий номер «2», тому що номер «1» мала звітна декларація. Наступні УД (якщо буде потрібно їх подати) із цього податку матимуть номери «3», «4» і т. д.;
  2. полі «Тип декларації» – позначку «Х» навпроти клітинки «01 – звітна», якщо подається звітна декларація або «03 – Уточнююча», якщо подається УД. У разі подання УД у цьому полі також слід навести реєстраційний номер декларації, що уточнюється. Тут ставиться номер, за яким у контролюючому органі було зареєстровано звітну декларацію, тобто ту, показники якої уточнюються. Якщо до такої декларації вже подавалися УД, то зазначається номер попередньої УД;
  3. полі «за 20__ рік» – звітний рік, в якому придбана ділянка або укладений договір оренди, наприклад, «2026»;
  4. поле «за __ місяць» не заповнюється (його заповнюють тільки платники, які подають декларацію щомісячно);
  5. у полі «починаючи з» зазначається дата, з якої набуто право власності/право оренди на земельну ділянку. Наприклад, якщо земельну ділянку придбано 15 вересня, тут вказується «15.09»;
  6. поле «з урахуванням уточнень з» не заповнюється.


Далі в рядках 2–5 треба навести дані про платника податків, зазначивши найменування податкового органу в рядку 6.


У рядку 7 зазначається код територіальної громади згідно з КАТОТТГ, повноваження якої поширюються на адміністративно-територіальні одиниці, на території яких розташована земельна ділянка (згідно з приміткою 9 до форми декларації).

Зверніть увагу: у розрахунковій частині у розділах I (колонка 10) та II (колонка 11) наводяться коди КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці (міста, села, селища тощо), на території якої розташована земельна ділянка

Заповнення табличної частини декларації


Тут у декларації із земельного податку заповнюють розд. І «Розрахунок земельного податку», у у декларації з орендної плати – розд. II «Розрахунок орендної плати».


У розділі I наводяться дані про всі земельні ділянки, які перебувають у власності або постійному користуванні платника на території відповідної ТГ.


При цьому в колонці 7 зазначається частка володіння земельною ділянкою у місяці, в якому придбано земельну ділянку. Показник цієї колонки розраховується за формулою: кількість днів володіння земельною ділянкою у місяці/загальна кількість днів у місяці. Наводиться у форматі з чотирма десятковими знаками. Наприклад, якщо ділянку придбано 8 вересня, тобто у власності у вересні ділянка була 23 днів (з 8 по 30 вересня) тут вказується 0,7667 (23 д. : 30 д.).


У колонці 8 відображається кількість повних місяців володіння земельною ділянкою у звітному році.


У колонках 17 та 23 слід навести річну суму земельного податку за придбаною земельною ділянкою, розрахованою за період із дати придбання до кінця року за формулою, наведеною у цих колонках.


Розділ II заповнюється у разі подання декларації щодо орендної плати.


При цьому щодо земельної ділянки, на яку придбано право користування, зазначається:


  1. у колонці 8 – частка користування земельною ділянкою у місяці, в якому придбано право оренди. Показник цієї колонки розраховується за формулою: кількість днів користування у місяці/загальна кількість днів у місяці, а наводиться у форматі з чотирма десятковими знаками;
  2. колонці 9 – кількість повних місяців користування у звітному році.
  3. колонці 18 – сума орендної плати за фактичний період користування, розрахована за формулою, наведеною у цій колонці.


Розділ ІІІ заповнюється тільки якщо подається УД. Тут розраховується сума земельного податку (орендної плати), яка підлягає сплаті за звітний рік з урахуванням уточнень, а саме:


  1. у колонці 3 рядка 3 указується річна сума нарахованого податку/орендної плати з урахуванням уточнень. Цей показник береться з рядка 2 колонки 23 розд. І (для земельного податку) або рядка 2 колонки 18 розд. ІІ (для орендної плати). У колонках 4–15 річна сума розбивається за місяцями;
  2. рядку 4 – дані зі звітної декларації або попередньої УД, якщо УД уже подавалася у звітному році (ряд. 3 декларації, що уточнюється);
  3. рядках 5 та 5.1 – сума збільшення податку/орендної плати (ряд. 3 – ряд. 4). Рядок 5.2 не заповнюється;
  4. рядки 6 та 7 не заповнюються.


Покажемо на умовному числовому прикладі, як заповнити УД у разі укладення нового договору оренди.

Приклад

Юридична особа 8 вересня цього року уклала договір оренди земельної ділянки з органом місцевого самоврядування площею 1 500 кв м. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 1 800 350 грн. Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі прав 15 вересня. На території цієї територіальної громади підприємство вже має в оренді земельну ділянку площею 500 кв м, НГО 1 120 000 грн. Відповідно до умов договору ставка орендної плати становить 8 % НГО.


Земельні ділянки розташовані на території м. Олександрія Олександрійського району Олександрійської ТГ Кіровоградської області.


Розрахуємо суму орендної плати за нову земельну ділянку:


1) річна сума орендної плати – 144 028 грн (1 800 350 грн х 8 %);

2) місячна сума орендної плати – 12 002,33 грн (144 028 грн : 12 міс.);

3) орендна плата за 16 днів вересня – 6 401,24 грн (12 002,33 грн : 30 д. х 16 д.);

4) річна сума орендної плати за 2026 рік (за частину вересня та за жовтень-грудень) – 42 408,23 грн (6 401,24 грн + 12 002,33 грн х 3 міс.).


Оскільки право оренди зареєстроване у вересні, то УД треба подати до 20 жовтня.


У розд. II УД потрібно відобразити актуальні дані про земельні ділянки, а в розд. III – нову загальну суму орендної плати з урахуванням нової земельної ділянки.


На підставі наведених даних заповнимо УД.


Фрагмент

<…>

* 16 д. : 30 д. = 0.5333.

** 1 120 000 грн : 500 кв м = 2 240 грн.

*** 1 800 350 грн : 1 500 кв м = 30 000 грн.

Висновки


  1. Якщо підприємство протягом року придбало земельну ділянку або зареєструвало право оренди землі державної чи комунальної власності, плату за землю потрібно нараховувати з дати виникнення відповідного речового права.
  2. Якщо декларація за тим самим видом плати і тим самим кодом КАТОТТГ уже подавалася, нову ділянку відображають через уточнюючу декларацію. Якщо підприємство вперше декларує відповідний вид плати за цією територіальною громадою – подається звітна декларація.
  3. Подати декларацію потрібно протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем виникнення нового об’єкта. При цьому податкові зобов’язання сплачуються щомісяця протягом 30 календарних днів після закінчення відповідного місяця.
  4. Якщо земельна ділянка розташована за неосновним місцем обліку, необхідно також подбати про форму №20-ОПП та взяття на облік за неосновним місцем. А при першому декларуванні плати за землю слід не забути про витяг із технічної документації щодо нормативної грошової оцінки.


Шаблони та зразки документів:


Заява про взяття на облік за неосновним місцем обліку / форма № 17-ОПП

Заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність(форма 20-ОПП ідентифікатор форми J/F1312007)


Читайте більше:


Форма № 20-ОПП: алгоритм заповнення та зразки

Продаж землі або припинення оренди протягом року: як уточнити декларацію з плати за землю

Продаж нерухомості: як розрахувати податок та подати уточнюючу декларацію

Придбання нерухомості: як розрахувати податок та подати уточнюючу декларацію

Продаж землі або закінчення договору оренди протягом року: як подати уточнюючу земельну декларацію

ВЛ

Експерт

Віра Лисняк

Провідний експерт з питань ПДВ із понад 20-річним досвідом у сфері оподаткування та спеціаліст зі складних практичних податкових питань

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
6

9256

4

253

6

100

6

200

7

124

5

100

7

304

2

76

3

47

3

257

2

551

5

94

2

22

6

1036

2

34

3

25

4

239

2

32

2

36

4

518

3

7557