Робоче місце для особи з інвалідністю: що потрібно зробити, щоб уникнути штрафу

Чи достатньо лише не знайти кандидата з інвалідністю, щоб уникнути штрафу? Житомирський окружний адміністративний суд роз'яснив, що роботодавець має не просто чекати претендентів, а підтвердити, що виконав усі передбачені законом дії. У справі №240/20518/25 ФОП не зміг довести створення робочого місця та подання форми №3-ПН, тому суд підтримав вимоги Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Водночас суд нагадав і позицію Верховного Суду: якщо роботодавець створив вакансію, повідомив службу зайнятості та вжив усіх необхідних заходів, але кандидатів не було, санкції застосовуватися не повинні

2

86


Житомирський окружний адміністративний суд розглянув адміністративну справу №240/20518/25 за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ФОП про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.


Суть справи


Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з позовом про стягнення з ФОП адміністративно-господарських санкцій у розмірі 43 040,14 грн та пені у сумі 2 733,04 грн.


Позов мотивовано тим, що роботодавець не виконав встановлений ст. 19 Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон №875) норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. За даними Фонду, у 2024 році середньооблікова чисельність штатних працівників у відповідача становила 8 осіб, що зумовлювало обов'язок забезпечити працевлаштування однієї особи з інвалідністю. Водночас фактично жодної такої особи роботодавець не працевлаштував.


Фонд у автоматизованому режимі визначив факт невиконання нормативу та сформував розрахунок адміністративно-господарських санкцій. Оскільки у добровільному порядку зазначені кошти сплачені не були, позивач звернувся до адміністративного суду.


Позиція та висновки суду


Відповідно до ст. 19 Закону №875 для роботодавців установлено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Якщо у роботодавця працює від 8 до 25 осіб, норматив становить одне робоче місце.


Суд звернув увагу, що після внесення змін до законодавства Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю більше не здійснює перевірки роботодавців щодо виконання нормативу робочих місць. Відповідні контрольні повноваження покладені на Державну службу України з питань праці та її територіальні органи.


При цьому інформація, яку Фонд отримує від Пенсійного фонду України щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, є лише підставою для проведення перевірки роботодавця, а не безумовним підтвердженням факту порушення.


На думку суду, якщо роботодавець своєчасно подав форму №3-ПН, він виконав покладений на нього законом обов'язок щодо інформування державної служби зайнятості про наявність вакансії. У такому випадку він вважається таким, що вжив усіх залежних від нього заходів для виконання нормативу, а відсутність фактичного працевлаштування особи з інвалідністю з причин, які від нього не залежали, не є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.


Водночас у цій справі матеріали не містили жодного доказу того, що відповідач подавав до центру зайнятості інформацію за формою №3-ПН у 2024 році або повідомляв про наявність вакансії для особи з інвалідністю.


Суд також установив відсутність доказів створення роботодавцем робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю та вжиття будь-яких заходів, спрямованих на забезпечення виконання нормативу.


Суд підкреслив, що відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону №875 адміністративно-господарські санкції застосовуються у випадку, коли середньооблікова чисельність працевлаштованих осіб з інвалідністю є меншою від установленого нормативу.

Разом із тим суд навів усталену практику Верховного Суду, відповідно до якої підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно створило необхідні робочі місця, своєчасно та у повному обсязі повідомило компетентні органи про наявність вакансій, але фактичне працевлаштування не відбулося з причин, що не залежали від роботодавця, зокрема через відсутність кандидатів, відмову осіб з інвалідністю від працевлаштування або бездіяльність державних органів

Однак у спірних правовідносинах відповідач не довів, що створив робоче місце для особи з інвалідністю, повідомив службу зайнятості про наявність вакансії або вжив інших передбачених законом заходів для виконання нормативу.


За встановлених обставин суд дійшов висновку, що роботодавець не виконав норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, не створив одне робоче місце, яке мав забезпечити відповідно до вимог ст. 19 Закону №875, та не сплатив адміністративно-господарські санкції у встановлений законом строк.


З огляду на це суд визнав обґрунтованими вимоги Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені.


Джерело: Судово-юридична газета


Читайте більше:


Чи врятує звіт №3-ПН від невиконання «інвалідного» нормативу

Калькулятор нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю 2026

Працівник з інвалідністю: зарплата, податки, звітність, зразки документів

До 10 березня штрафи за норматив осіб з інвалідністю: востаннє за старими правилами

10 березня перевірте у кабінеті ПФУ штраф за норматив інвалідності!


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
2

86

2

38

Стаття
Відео
Податкова та фінзвітність
20.07.2026

Квартальна декларація по єдиному податку для ФОП 1-2 групи: коли подається та приклади заповнення

ФОП 1-2 групи зазвичай подають декларацію раз на рік, однак існують випадки, коли звітування здійснюється у квартальні строки. Важливо знати про такі ситуації, щоб уникнути помилок, штрафів і порушень податкової дисципліни. У цій статті розглянемо, коли виникає обов’язок квартального звітування та які нюанси слід врахувати під час заповнення декларації платника єдиного податку. Окремо проаналізуємо практичні кейси з обліку: наведемо приклади заповнення декларацій у разі перевищення ліміту доходу, порядок подання наступних декларацій після зміни групи, а також детально розглянемо складання останньої декларації з єдиного податку при відмові від спрощеної системи оподаткування

відео прев’ю для Квартальна декларація по єдиному податку для ФОП 1-2 групи: коли подається та приклади заповнення
5

32863

4

1011

2

47

2

228

3

973

3

207

2

19

4

871

4

114

2

475

2

46

2

74

2

33

4

906

4

81

2

31

4

1609

6

819