Переваги загальної системи оподаткування у ФОП

1. Законодавчі основи для обрання системи оподаткування ФОПом
2. Перевага 1: відсутність заборонених видів діяльності
3. Перевага 2: форма розрахунків не обмежується
4. Перевага 3: наявність податкового боргу не заважає бути на загальній системі
5. Перевага 4: відсутність обмежень щодо обсягу доходу
6. Перевага 5. Відсутність обмежень щодо кількості найманих працівників
7. Перевага 6. Особливості оподаткування
8. Висновки

Законодавчі основи для обрання системи оподаткування ФОПом

Обрати загальну систему оподаткування ФОП має право як під час реєстрації підприємцем (ст. 18 Закону від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), так і пізніше, вже у процесі ведення своєї діяльності.

Оподаткування ФОПів на загальній системі оподаткування здійснюється за правилами, встановленими розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а також, іншими нормами ПКУ. Для ФОПів на спрощеній системі оподаткування діють правила, встановлені главою 1 розділу XIV ПКУ.

Відразу зазначимо, що правила для обрання загальної системи оподаткування не обмежують ФОПів якимось критеріями та особливими умовами, як це передбачено для спрощеної системи оподаткування. Тобто, будь-який ФОП, зареєстрований відповідно діючого законодавства, має право обрати загальну систему оподаткування. Отже, це головна відмінність загальної системи оподаткування, та головна перевага для її обрання – відсутність податкових обмежень певними критеріями.

Проте, обираючи загальну систему оподаткування, ФОП повинен розуміти, що ведення обліку для «загальників» більш складне та потребує більше часу. Оскільки спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ПКУ, на сплату єдиного податку, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ПКУ).

Далі детальніше порівняємо умови ведення підприємницької діяльності на загальній та спрощеній системах оподаткування, щоб зрозуміти, у чому саме полягають переваги загальної системи.

Перевага 1: відсутність заборонених видів діяльності

Для ФОПів на єдиному податку першої – третьої групи у ПКУ є значний перелік заборонених видів діяльності, наведений він у п. 291.5 ПКУ. Крім того, для кожної з цих груп єдиного податку встановлені обмеження щодо видів діяльності, встановлені у п. 291.4 ПКУ. У разі здійснення заборонених видів діяльності, ФОП повинен перейти на загальну систему оподаткування (пп. 5 пп. 298.2.3 ПКУ).

Натомість, ФОПи на загальній системі оподаткування можуть здійснювати будь-який вид діяльності (звісно, не заборонений законодавством України). Отже, якщо ФОП планує займатися хоча б одним із заборонених для єдинників видів діяльності, йому відразу варто обирати загальну систему оподаткування.

Перевага 2: форма розрахунків не обмежується

Відповідно до п. 291.6 ПКУ платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей). Отже, для таких ФОПів під забороною бартерні договори, а також, проведення зарахування зустрічних вимог. А проведення таких розрахунків є підставою для переходу на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (пп. 4 пп. 298.2.3 ПКУ).

ФОПи на загальній системі оподаткування не обмежені у формах здійснення розрахунків, у тому числі у не грошовій формі.

Перевага 3: наявність податкового боргу не заважає бути на загальній системі

Підприємці, які мають податковий борг на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), не можуть бути платниками єдиного податку (пп. 291.5.8 ПКУ).

Відносно ж загальної системи оподаткування таких обмежень немає. Проте, ФОПам – загальносистемникам варто очікувати інших неприємностей у разі наявності податкового боргу – у вигляді податкових вимог від органу ДПС, та податкової застави.

Перевага 4: відсутність обмежень щодо обсягу доходу

Для ФОПів, платників єдиного податку 1 – 3 групи п. 291.4 ПКУ встановлені граничні обсяги річного доходу, а саме:

1 група – не більше 167 мінімальної зарплати, далі - МЗП (у 2026 році це 1 444 049 грн;

2 група – 834 МЗП (7 211 598 грн).

3 група – 1167 МЗП (10 091 049 грн).

Довідково: станом на 01.01.2026 МЗП складає 8 647 грн

Наслідки перевищення граничного обсягу доходу ФОПом-єдинником наступні (п. 293.8 ПКУ, ЗІР, категорія 107.01.01):

1. платники єдиного податку першої групи, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 %. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
2. платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 %. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
3. платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 %, а також зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування.

Проте, для ФОПів на загальній системі оподаткування ніяких обмежень щодо річного обсягу доходу законодавством не встановлено.

Перевага 5. Відсутність обмежень щодо кількості найманих працівників

Для ФОПів – платників єдиного податку першої, другої групи встановлено обмеження щодо кількості найманих працівників (п. 291.4 ПКУ):

1. перша група – не мають права взагалі мати найманих працівників;
2. друга група - кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не може перевищує 10 осіб.

Перевищення ФОПом граничної кількості найманих працівників є підставою для переходу на загальну систему оподаткування (пп. 6 пп. 298.2.3 ПКУ).

Для ФОПів на загальній системі оподаткування жодних обмежень щодо кількості найманих працівників законодавством не встановлено. Вони мають право здійснювати діяльність як одноособово (без найманих працівників), так і з найманими працівниками в необмеженої кількості.

Перевага 6. Особливості оподаткування

ПДФО. ПДФО для ФОПів на загальній системі нараховується за ставкою 18% (п. 167.1, п. 177.1 ПКУ). На перший погляд, податкове навантаження для таких ФОПів значно більше, ніж для ФОПів-єдинників.

Для порівняння, у єдинників ставки єдиного податку такі (ст. 293 ПКУ):

1. перша група – фіксована ставка, встановлена сільськими, селищними, міськими радами, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць – не більше 10 % прожиткового мінімуму (у 2026 році - 332,8 грн);
2. друга група - фіксована ставка – не більше 20% розміру МЗП (у 2026 році – 1729,4 грн)
3. третя група – 3 % (у разі сплати ПДВ), або 5 % від отриманого доходу.

Проте, для ФОПів на загальній системі об’єктом оподаткування є чистий дохід, який розраховується як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю (п. 177.2 ПКУ). Тобто, ФОП на загальній системі оподаткування може зменшити свої податкові зобов’язання за допомогою витрат. Проте, для цього у ФОПа мають бути відповідні підтверджувальні документи.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів наведено у п. 177.4 ПКУ.

Крім того, підприємці за власним бажанням мають право включати до складу витрат амортизаційні відрахування (пп. 177.4.6 ПКУ). Але, такі підприємці повинні вести окремий облік таких витрат. Амортизації підлягають:

1. витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;
2. витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).

ФОПи на загальній системі зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару (п. 177.10 ПКУ).

Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет. Типову форму обліку та Порядок її ведення затверджено наказом Мінфіну від 13.05.2021 № 261.

Отже, на відміну від ФОПів-єдинників 3 групи, для ФОПів-загальносистемників об’єктом оподаткування ПДФО є чистий дохід, під час розрахунку якого враховуються документально підтверджені витрати підприємця, пов’язані з його діяльністю. Тому, у разі наявності великої кількості витрат, сума ПДФО для них може бути, навіть менше, ніж у ФОПів-єдинників.

Військовий збір. Військовий збір сплачується ФОПами на загальній системі за ставкою 5%. При цьому, базою оподаткування, так само, як і для ПДФО є чистий дохід (пп. 1.3 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Для порівняння, для ФОПів-єдинників ставки військового збору такі:

1. перша група –10% від МЗП (864,70 грн);
2. друга група – 10% від МЗП (864,70 грн)
3. третя група – 1% від доходу.

Отже, не зважаючи на те, що ставка військового збору для ФОПів на загальній системі більше, ніж для єдинників 3 групи, сума збору може бути меншою, якщо у ФОПа є відповідні витрати.

Як роз’яснює ДПС (ЗІР, категорія 126.05), ФОПи на загальній системі повинні сплачувати авансові платіжі з військового збору у порядку та у строки, визначені для сплати авансових платежів з ПДФО - до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується. При цьому, якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Висновки

1. Загальна система оподаткування для ФОПів більш складна та потребує більше часу на облік та оформлення необхідних документів, для підтвердження витрат. Проте, загальна система оподаткування має певні переваги у порівнянні зі спрощеною системою
2. Головними перевагами загальної системи є можливість здійснювати види діяльності, які заборонені для єдинників. Крім того, для ФОПів-загальносистемників немає обмежень щодо форми розрахунків (бартерні операції), кількості найманих працівників, а також обсягів річного доходу. А оподаткування ФОПа на загальній системі може бути у певних випадках нижчим, ніж у єдинників, якщо у підприємця є багато документально підтверджених витрат.
3. ФОПу, який обирає, на який системі йому зупинитися, варто проаналізувати декілька важливих факторів, таких як заплановані для ведення види діяльності, обсяг догоду, необхідність залучення найманої праці, наявність витрат, тощо, і тільки після цього приймати зважене рішення.

Читайте більше:

ФОП на загальній системі: правила оподаткування у 2026 році

Декларування доходів ФОП на загальній системі: практичні ситуації і поради

ЄСВ-правила для ФОП на загальній системі оподаткування

Мінімальне податкове зобов’язання для ФОП на загальній системі: хто і як повинен сплачувати

ФОП на тимчасово окупованій території: хто сплачує податки і штрафи

ФОПи з однієї сім’ї під прицілом ДПС: коли податкова визнає дроблення та які наслідки

Виплати ФОПам: як уникнути податкових пасток і зробити все правильно