Акцизний податок на пальне (паливний акциз)

Паливний акциз – один із найжорсткіших податків у частині контролю: тут важливо не лише правильно порахувати податок, а й «вписатися» в електронну систему, обсяги та строки. Помилка може виникнути на будь-якому етапі – від визначення платника до реєстрації акцизної накладної – і коштувати значно дорожче, ніж сам податок. Розберемо ключові правила, без яких працювати з пальним ризиковано.

Платники акцизного податку на пальне

До платників акцизного податку на пальне належать:

1. виробники підакцизних товарів на митній території України та імпортери пального (пп. 212.1.1, 212.1.2 Податкового кодексу України; далі – ПКУ), оскільки пальне віднесене до підакцизних товарів (п. 215.1 ПКУ);
2. суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію пального, тобто його відпуск або передачу незалежно від форми розрахунків (пп. 212.1.15 ПКУ). Саме ці особи є ключовими учасниками системи електронного адміністрування пального;
3. особи, які використовують будь-які товари як пальне для заправлення транспортних засобів або обладнання, навіть якщо такі товари не включені до переліку пального за кодами УКТ ЗЕД (крім природного газу у газоподібному стані) (пп. 212.1.16 ПКУ). Докладніше – у роз'ясненні «Акциз на пальне: коли підприємство стає платником податку за використання «непального» товару».

Податковий обов’язок виникає і у випадках порушення умов обігу пального, зокрема за недотримання вимог митних режимів або умов цільового використання товарів (пп. 212.1.6, 212.1.8 ПКУ).

Отже, платниками паливного акцизу є особи, які виробляють, ввозять, реалізують або фактично використовують пальне, а також особи, у яких податкове зобов’язання виникає через порушення умов його обігу.

На замітку! Особи, які здійснюють реалізацію пального, зобов’язані зареєструватися платниками акцизного податку до початку діяльності шляхом подання заяви не пізніше ніж за три робочі дні (пп. 212.3.4 ПКУ; наказ Мінфіну від 27.11.2020 №729)

Об’єкт та база оподаткування акцизного податку на пальне

Об’єкт оподаткування акцизом – це операції з підакцизними товарами, зокрема пальним (ст. 213, п. 215.1 ПКУ).

До них належать:

1. реалізація виробленого в Україні пального, його ввезення на митну територію України, а також інші операції, прямо визначені нормами ПКУ (пп. 213.1.1, 213.1.3 ПКУ);
2. реалізація пального понад підтверджені обсяги (за акцизними накладними або митними деклараціями) – оподатковують різницю між фактичними обсягами реалізації та підтвердженими обсягами (пп. 213.1.12 ПКУ);
3. використання товарів як пального, навіть якщо вони формально не є пальним, – податкове зобов’язання виникає через сам факт використання (пп. 213.1.13 ПКУ);
4. понаднормативні втрати пального, які прирівнюють до операцій з його реалізації (пп. 213.1.6 ПКУ).

Тобто об’єктом оподаткування акцизним податком на пальне є визначені ПКУ операції з пальним, а базою – фізичні обсяги такого пального. Податок нараховують виходячи саме з обсягу пального, приведеного до стандартних умов, а не з його вартості.

Базу оподаткування визначають у натуральних показниках. Для специфічних ставок податку базою є обсяг пального у фізичних одиницях виміру (п. 214.4 ПКУ).

Важливо! Для цілей оподаткування паливним акцизом використовують обсяг пального, приведений до температури 15°С. Такий підхід застосовують у системі електронного адміністрування, де одиницею обліку визначено саме літри, приведені до температури 15°С (п. 232.1 ПКУ) із застосуванням спеціальних нормативно-технічних стандартів, що забезпечує уніфікований і контрольований підхід до розрахунку акцизного податку

Ставки акцизного податку на пальне

Ставки акцизного податку можуть бути різними – специфічними, адвалорними або комбінованими (п. 215.2 ПКУ). Але для пального застосовують саме специфічні ставки – у євро за 1000 літрів (пп. 215.2.2 ПКУ). Перелік видів пального та відповідні ставки податку на нього наведені у пп. 215.3.4 ПКУ (див. Таблицю 1).

Ці ставки є однаковими по всій Україні (пп. 215.2.1 ПКУ) і їх застосовують залежно від класифікації товару за УКТ ЗЕД.

Увага! Для оподаткування пального за конкретною ставкою має значення саме код товару, а не його комерційна назва. Оскільки ставки встановлені в євро, їх перераховують у гривні за курсом НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому відбувається реалізація пального. Цей курс застосовують протягом усього кварталу (ст. 217 ПКУ).

Наведемо узагальнені ставки акцизного податку на пальне (скорочено для зручності сприйняття). Повний перелік ставок із деталізацією за кодами УКТ ЗЕД – у пп. 215.3.4 ПКУ.

Таблиця 1

Ставки акцизного податку на пальне

Товари (продукція), що використовують як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом, коди яких згідно з УКТЗЕД не зазначені у пп. 215.3.4 ПКУ, оподатковують за ставкою акцизного податку 359 євро за 1000 літрів. Виняток – природний газ у газоподібному стані (код 2711 21 00 00 за УКТ ЗЕД), для нього діють інші правила.

Сплата акцизного податку на пальне

Строки сплати акцизного податку на пальне залежать від того, яку саме операцію здійснюють:

1. у загальному порядку – податок сплачують після подання податкової декларації з акцизного податку (далі – Декларація);
2. у разі імпорту – сплату проводять до митного оформлення;
3. у системі електронного адміністрування реалізації пального (СЕА РПСЕ) – податок сплачують наперед для формування необхідного ліміту.

Податковий період для акцизу – календарний місяць. Декларацію подають не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним (п. 223.1, п. 223.2 ПКУ). Суму податкового зобов’язання, визначену в Декларації, сплачують протягом 10 календарних днів після граничного строку її подання (п. 222.1 ПКУ).

На замітку! Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!

Для імпорту діє окреме правило: акциз потрібно сплатити до подання митної декларації, інакше митне оформлення не проводять (п. 222.2 ПКУ).

У СЕА РПСЕ працює механізм попередньої сплати: реєстрація акцизних накладних можлива лише в межах наявного ліміту. Ліміт формується, зокрема, за рахунок поповнення, яке здійснюється після попередньої сплати акцизного податку в сумі не менше розрахованої для відповідного обсягу пального (п. 232.4 ПКУ).

Для зручності унаочнимо наведене у Таблиці 2.

Таблиця 2

Строки сплати акцизного податку на пальне

Розрахунок акцизного податку на пальне

Загальний підхід до розрахунку визначає Порядком заповнення декларації акцизного податку, затверджений наказом Мінфіну від 23.01.2015 №14 (далі – Порядок №14). Податкове зобов’язання формують у додатках до Декларації, а у розділі В відображають уже підсумковий результат за відповідними операціями (п. 5 розд. IV Порядку №14).

Базою для обчислення акцизного податку є обсяг пального у літрах, приведених до температури 15°C (пп. 214.1.4 ПКУ).

Податковий кодекс прямо встановлює, що приведення літражу пального до температури 15°C здійснюють згідно з чинною нормативно-технічною документацією (пп. 214.1.4 ПКУ). На практиці це означає, що фактичний обсяг пального, визначений за поточної температури, підлягає перерахунку до умов 15°C із застосуванням стандартів і таблиць перерахунку густини. Для цього використовують, зокрема:

1. ДСТУ ГОСТ 8.599:2016 «Метрологія. Густина світлих нафтопродуктів. Таблиці перерахунку густини до 15°C»;
2. ДСТУ EN ISO 8973:2013 для скраплених газів;
3. правила обліку, встановлені Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою спільним наказом Мінпалива, Мінекономіки, Мінтрансу та Держспоживстандарту від 20.05.2008 № 281/171/578/155.

Саме приведений обсяг у тисячах літрів використовують як базу оподаткування у відповідних графах додатків Декларації.

Виробники пального, а також платники, визначені пп. 212.1.16 ПКУ, розрахунок здійснюють у додатку 1 до Декларації. У цьому додатку зазначають коди пального за УКТ ЗЕД, обсяги операцій та базу оподаткування у тис. літрів, приведених до 15°C. Далі застосовують ставку акцизного податку за пп. 215.3.4 ПКУ, перераховану у гривню за курсом НБУ. Суму податкового зобов’язання визначаютьяк добуток обсягу пального, ставки та курсу НБУ і відображають у відповідних графах додатка 1, після чого переносять до рядків В1, В3–В12 розділу В Декларації (розд. V Порядку №14).

Особи, які здійснюють реалізацію пального (пп. 212.1.15 ПКУ), розраховують податок через додаток 1-1. У цьому додатку облік ведуть у розрізі акцизних складів та кодів УКТ ЗЕД. Відображають залишки пального на початок періоду, обсяги отриманого пального за зареєстрованими акцизними накладними, а також обсяги реалізації. Усі ці показники визначають у тисячах літрів, приведених до температури 15°C. Оподатковуваний обсяг визначають як різницю між обсягами реалізації та сумою підтверджених обсягів (залишки і надходження). Якщо така різниця від’ємна або дорівнює нулю, податкове зобов’язання не виникає. Якщо ж є перевищення, воно вважається базою оподаткування відповідно до пп. 213.1.12 ПКУ. Суму податку визначають як добуток цього обсягу, ставки акцизного податку та курсу НБУ, встановленого на перший день кварталу. Цю суму відображають у додатку 1-1, після чого переносять до рядка В2 Декларації (додаток 1-1 Порядку №14).

У випадках, коли застосовують спеціальні режими оподаткування, зокрема у разі реалізації пального, отриманого без застосування підвищувального коефіцієнта, використовують додаток 1-4. У ньому визначають суму доплати акцизного податку як різницю між повною ставкою (з урахуванням коефіцієнта) та пільговою ставкою. Розрахунок також здійснюють виходячи з обсягу пального, приведеного до температури 15°C, ставки та курсу НБУ (пп. 229.8.13 ПКУ, додаток 1-4 Порядку №14). Отриману суму переносять до рядка В13 Декларації.

Операції, що звільнені від оподаткування або які оподатковують за нульовою ставкою, відображають у додатку 4. У ньому зазначають обсяги пального та суми податкових пільг, які враховують під час формування підсумкових показників розділу В (п. 213.2, 213.3 ПКУ; додаток 4 Порядку №14).

Після заповнення відповідних додатків усі розраховані показники переносять до розділу В Декларації, де формується загальна сума податкових зобов’язань за звітний період. Остаточну суму податку, що підлягає сплаті до бюджету, визначають у рядку В21 як суму відповідних показників з урахуванням коригувань і пільг (п. 5 розд. IV Порядку №14).

Отже, розрахунок акцизного податку на пальне здійснюють через відповідні додатки до Декларації залежно від виду платника. При цьому ключовими елементами є обсяг пального, приведений до температури 15°C, та ставка податку, перерахована у гривні за курсом НБУ.

Відповідальність за несплату / несвоєчасну сплату, інша відповідальність щодо паливного акцизу

У сфері паливного акцизу відповідальність «б’є» одразу по кількох напрямах: строки сплати, звітність і реєстрація акцизних накладних контролюються окремо, а штрафи можуть швидко зрости від символічних сум до 100% вартості операцій. Причому значення має не лише факт порушення, а й його тривалість, повторність і навіть намір платника. Водночас у період воєнного стану діють певні послаблення для самовиправлення помилок без штрафів і пені. Деталі – у Таблицях 3–5.

Таблиця 3

Штрафи за несплату або несвоєчасну сплату акцизного податку

Таблиця 4

Штрафи за неподання або несвоєчасне подання звітності з акцизного податку

Таблиця 5

Штрафи, пов’язані з акцизними накладними та реєстрацією платника акцизного податку

Висновки

Паливний акциз – це не просто податок, а комплексна система контролю, де критичні кожен літр, кожен документ і кожен строк. Основні ризики зосереджені у невідповідності обсягів, помилках у СЕА РПСЕ та порушенні реєстраційних процедур. Водночас правильна організація обліку, контроль лімітів і своєчасне оформлення документів дозволяють мінімізувати штрафи та уникнути блокування діяльності.

Матеріали за темою:

Акцизний податок: платники, ставки та строки сплати

Чи є продаж талонів на пальне реалізацією пального: позиція ДПС

Реєстрація платником акцизу: куди подавати заяву після зміни місцезнаходження

Акцизний податок із роздрібного продажу підакцизних товарів (роздрібний акциз)

Коди бюджетної класифікації за якими сплачується акцизний податок

Декларація з акцизного податку: інструкція із заповнення за новою формою

Як надсилається другий примірник акцизної накладної отримувачу пального

Хто подає заявку на коригування залишків пального: роз’яснення ДПС

Немає ліцензії на продаж пального: чи зареєструють акцизну накладну

Понаднормове використання пального: чи потрібно коригувати акцизну накладну

Повірка рівнеміра: як заповнити довідку для податкової

Ліцензія на зберігання пального не завжди означає обов’язок звітувати з акцизу

Шаблони та зразки документів:

Податкова декларація з акцизного податку

Акцизна накладна форми «П»