Квартальна звітність без форми, але зі штрафом. Компенсації зарплат і ЄСВ за простої через обстріли. Підсумки тижня 06.04-10.04.2026

1. Податковий абсурд – 2026: квартальна звітність без форми і з ризиком штрафу
2. 5% замість 18%, але з тотальним контролем: що змінюють для онлайн-заробітків
3. Тимчасовий податок став постійним: військзбір продовжили ще на 3 роки після війни
4. Податкові накладні без зупинок: ДПС дала бізнесу власний GPS – «дорожні карти»
5. Платите менше податків по галузі – готуйтеся до перевірки: нові орієнтири ДПС
6. Нові критерії – від податку на прибуток до зарплат і штрафів для «Білого бізнесу»
7. Добровільний аудит замість перевірок: дерегуляція чи новий спосіб «кошмарити» бізнес
8. «Точка опори» для роботодавців: компенсації зарплат і ЄСВ за простої через обстріли
9. Від 40% до 80% компенсацій і мінус МПЗ: антикризовий пакет для аграріїв
10. Звільнення онлайн без наказу і згоди роботодавця: Уряд запускає нову функцію в Дії
11. Паспорт більше не доказ для відрядження через нові правила в’їзду до ЄС з 10 квітня
12. Інфляція по-українськи: ціни ростуть, а індекси та зарплати – ні

Податковий абсурд – 2026: квартальна звітність без форми і з ризиком штрафу

ФОПів та інших самозайнятих загнали у «податкову пастку»: подавати об’єднану звітність треба поквартально, але нової форми досі немає – і штрафи ніхто не скасовував.

ДПС дозволила тимчасовий вихід: подати розрахунок за І квартал 2026 року по-старому – за місячною формою окремо за січень, лютий і березень до 11.05.2026 (ЗІР, категорія 103.25, повідомлення ГУ ДПС у Херсонській обл.).

Ба більше, ФОПи вже масово отримують нагадування в Е-кабінеті з рекомендацією подати звітність помісячно:

Податківці приймають такі звіти, але контроль і штрафи (1020 грн за ст. 119 Податкового кодексу України, далі – ПКУ) рахуватимуть за квартал.

Парадокс у тому, що «можн­а» подати місячно – не означає «правильно» та «обов’язково»: це не відповідає ПКУ. Тому підприємці змушені обирати між двома ризиками – чекати нову форму і ризикувати штрафом або звітувати «як радять» і, ймовірно, перездавати все пізніше. У результаті замість спрощення – невизначеність і страх помилки, а система виглядає як класична ситуація «правило є, інструкції – ні». Докладніше – у матеріалах:

1. Податковий розрахунок ФОП за квартал: форми нема – що робити;
2. ФОП об’єднана звітність за 1 квартал 2026: перші офіційні роз'яснення ДПС та що робити;
3. ДПС розсилає ФОП нагадування щодо подання об’єднаної звітності за місячною формою в Е-кабінет.

На вебінарі 14 квітня «Об’єднаний звіт за місяць/квартал & Норматив інвалідності–2026 & Декларація про майновий стан: як здати без помилок, контрольні точки перевірки та штрафи» розкажемо, як правильно оформити звітність і уникнути санкцій у складних умовах нових правил

5% замість 18%, але з тотальним контролем: що змінюють для онлайн-заробітків

Доходи українців із маркетплейсів і сервісів усе ж «беруть під ковпак» – Рада дала старт новим податкам та обміну даними про заробітки з платформ через законопроєкт №15111-д.

Документ уже прийнято в першому читанні, його просувають парламент і Мінфін для імплементації правил ОЕСР і директив ЄС, щоб запустити міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи з платформ і зробити їх прозорими для податкової.

Відтак платформи стануть податковими агентами, які ідентифікуватимуть продавців, щороку до 31 січня звітуватимуть до ДПС і фактично передаватимуть дані про доходи.

Для людей обіцяють «спрощення»: 5% ПДФО замість 18%, неоподатковуваний ліміт 2 тис. євро на рік для менше ніж 30 угод із продажу товарів (разові продажі особистих чи вживаних речей узагалі не чіпатимуть), відсутність декларацій і автоматичний розрахунок платежів податковою.

При цьому немає вимоги щодо відкриття окремого спецрахунку, навіть у випадку перевищення неоподатковуваного порогу, та розкриття банківської таємниці про доходи продавців.

Скористатися таким режимом зможуть фізособи, в т. ч. самозайняті, які: працюють без найманих працівників; мають дохід у межах встановленого ліміту (до 834 мінімальних зарплат на рік); не продають підакцизні товари. Також закон спрощує звітність для платформ нерезидентів, дозволяє їм сплату у валюті. Ще усуває ризик перекваліфікації відносин у трудові, а ФОПам дозволяє отримувати через платформи доходи не за КВЕД.

Нові правила запрацюють із 2027 року після приєднання до угоди DPI, хоча платформи мають стати на облік уже до кінця 2026-го.

Тимчасовий податок став постійним: військзбір продовжили ще на 3 роки після війни

Військовий збір, який вводили як тимчасовий на період війни, стає «довгограючим» – його залишають ще на три роки після завершення воєнного стану.

Відповідний закон (законопроєкті №15110) 07.04.2026 Верховна Рада ухвалила одразу в двох читаннях і передала на підпис Президенту.

Документ змінює Податковий кодекс і продовжує дію чинних ставок збору:

1. для фізичних осіб – 5%;
2. для ФОПів 1, 2 і 4 груп – 10% від мінімальної зарплати;
3. для 3 групи – 1% від доходу.

Кошти йтимуть до спецфонду на потреби ЗСУ та післявоєнне відновлення.

Для бізнесу це означає збереження податкового навантаження без послаблень навіть після війни, а для платників – сигнал, що фіскальні правила воєнного часу стають новою нормою.

Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин

Податкові накладні без зупинок: ДПС дала бізнесу власний GPS – «дорожні карти»

ДПС запускає новий інструмент, який має зменшити ризики блокування податкових накладних і підсвітити бізнесу «сліпі зони» у роботі з Таблицею даних платника ПДВ (далі – Таблиця).

Ідеться про так звані «дорожні карти» – покрокові рекомендації щодо правильного заповнення Таблиці, яка включає коди видів економічної діяльності (КВЕД), коди товарів (УКТЗЕД) та послуг (ДКПП), що регулярно постачають чи реалізують. Ці карти сформовані на основі аналізу реальних кейсів платників, запитів бізнес-асоціацій і специфіки різних галузей. Їх мета – уникнення ПДВшниками типових помилок, що призводять до неврахування Таблиці.

Основними користувачами нововведення стануть виробники та переробники, будівельники, постачальники послуг та сільгосптоваровиробники.

Важливо пам’ятати, що Таблицю подають онлайн із обов’язковим поясненням, де розкривають вид діяльності з посиланням на податкову та фінансову звітність, трудові й матеріальні ресурси, дозволи та специфіку господарських операцій.

Типові помилки, через які Таблицю можуть не врахувати, включають відсутність пояснення, розбіжності з даними автоматизованих систем, недостатню кількість персоналу або зарплату нижче мінімальної, а також документи, що не підтверджують основну діяльність.

«Дорожні карти» ДПС обіцяють знизити випадки зупинення реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування та зробити роботу бізнесу більш передбачуваною, але увага до деталей залишається критичною.

Платите менше податків по галузі – готуйтеся до перевірки: нові орієнтири ДПС

Податкова визначила, скільки податків має платити бізнес, оприлюднивши показники податкового навантаження за 2025 рік, які прямо впливатимуть на перевірки і статус компаній.

Дані опубліковані 02.04.2026 на сайті ДПС і розраховані по галузях за КВЕД, показуючи середній рівень сплати податку на прибуток – тобто співвідношення податків до доходу. Саме цей показник податківці використовують для оцінки «ризиковості»: якщо компанія платить менше за середній рівень по галузі, її шанси потрапити до плану перевірок зростають.

Показник також впливає на репутацію бізнесу в очах ДПС і можливість потрапити до «Клубу білого бізнесу». Формування планів перевірок відбувається за нормами ПКУ, а саме податкове навантаження вже використовують і в автоматизованому моніторингу.

Фактично бізнесу дали орієнтир, але й сигнал: відхилення вниз можуть коштувати уваги контролерів.

Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!

Нові критерії – від податку на прибуток до зарплат і штрафів для «Білого бізнесу»

Мінфін підвищив планку для «добросовісних» платників і додав нові фільтри, через які увійти до «Клубу білого бізнесу» стане складніше навіть сумлінним компаніям (наказ Мінфіну від 24.03.2026 №168 «Про затвердження Змін до Порядку формування та оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства»).

Тепер для податку на прибуток діє жорстка умова: рівень сплати має бути не нижчим за середньогалузевий за останні чотири квартали, і одночасно об’єкт оподаткування має бути більше нуля.

Щодо ПДВ уточнили періоди розрахунку – дані беруть із декларацій за 12-місячні відрізки залежно від місяця оцінки. Для ФОПів і самозайнятих враховують квартальну звітність із розбивкою по місяцях.

Посилили і «зарплатний» критерій: тепер середня зарплата має не лише перевищувати середньогалузеву з коефіцієнтом 1,1, а й не бути нижчою за мінімальну.

Окремо зачепили штрафи – їх загальна сума за останні три місяці не має перевищувати одну мінімальну зарплату, і всі вони мають бути сплачені. Наявність несплачених санкцій (окрім оскаржуваних) автоматично вибиває з переліку.

Додано й вимогу прозорої структури власності: у реєстрі має бути вказаний кінцевий бенефіціар без «позначок недовіри» або з поясненням його відсутності.

Ще одна зміна – публікація переліку тепер відбуватиметься не в день формування, а протягом трьох робочих днів.

У підсумку «білий статус» перетворюється на майже недосяжний стандарт: більше жорстких розрахунків і контролю та мінімум шансів залишитися в переліку без бездоганної податкової історії.

Добровільний аудит замість перевірок: дерегуляція чи новий спосіб «кошмарити» бізнес

Держконтроль в Україні перевертають з ніг на голову: замість класичних перевірок запускають аудит, відеофіксацію і «цифрову» модель взаємодії з бізнесом.

Верховна Рада прийняла закон (законопроєкт №14030), який має перезапустити систему нагляду, зробивши її сервісною, ризик-орієнтованою та уніфікованою для всіх контролюючих органів.

Документ передбачає електронні кабінети для подання пояснень і заперечень із КЕП, обов’язкову аудіо- та відеофіксацію перевірок, публікацію рейтингів підприємств і даних про аудити та страхування відповідальності.

Перевірки планують проводити рідше: для низького ризику – не частіше разу на 5 років, а замість штрафного підходу пропонують добровільну самоперевірку і можливість спершу виправити порушення без санкцій.

Вводиться презумпція правомірності дій бізнесу та можливість оскарження дій контролерів у Держрегуляторній службі без суду, а також механізми відшкодування шкоди від незаконних дій інспекторів і громадський контроль через спеціальні ради.

Водночас реформа має «але»: податкова, митниця та НБУ залишаються поза повною уніфікацією, добровільний аудит ризикує стати «напівобов’язковою» платною послугою з потенційним конфліктом інтересів, а ефективність нових правил впиратиметься у спроможність судів працювати швидко.

Закон є частиною зобов’язань у межах Ukraine Facility і відкриває доступ до фінансування ЄС, але чи стане «м’який» контроль справді легшим для бізнесу – питання, на яке відповість лише практика.

Щоб не загубитися в нових підходах контролю та мінімізувати ризики донарахувань, 17 квітня розберемо практику і захист на вебінарі «Нові правила первинки 2026 & Лікарняні з 01 квітня та перевірки ПФУ: правила, перевірки і як захиститись від донарахувань та штрафів»

«Точка опори» для роботодавців: компенсації зарплат і ЄСВ за простої через обстріли

Із 8 квітня в Україні запрацювала нова урядова програма підтримки бізнесу «Точка опори», яка дозволяє роботодавцям отримувати компенсацію частини зарплат і ЄСВ працівників у разі вимушеної зупинки роботи через обстріли або пошкодження підприємств (постанова Кабміну від 01.04.2026 №449 «Деякі питання надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору «Точка опори»»).

Програма орієнтована на підприємства, що постраждали після 1 січня 2026 року, змушені оформити простій або призупинення трудових договорів, але планують відновлення діяльності.

Компенсацію надають за працівників зі стажем роботи у роботодавця не менше 6 місяців і вона покриває виплати до 2 мінімальних зарплат (до 17,3 тис. грн) на строк до 3 місяців із можливістю продовження до 6 місяців. Отримати допомогу можуть лише компанії без боргів із зарплати та податків, які працюють щонайменше пів року, не перебувають у банкрутстві та мають підтверджені пошкодження майна.

Подати заявку можна через центр зайнятості або з червня 2026-го – через портал «Дія». Рішення приймають до 10 робочих днів, але документи потрібно подати протягом 90 днів.

Від 40% до 80% компенсацій і мінус МПЗ: антикризовий пакет для аграріїв

Аграріям на прифронтових і деокупованих територіях готують фінансове «полегшення» – від компенсацій до податків: держава готова покривати до 80% витрат і знижує трохи податковий тиск.

Кабмін ухвалив пакет рішень, за якими аграрії, у яких понад 80% земель у зоні бойових дій, зможуть отримати 40% компенсації вартості української техніки (без ПДВ), решта – незмінні 25%.

Окремо держава бере на себе до 80% витрат на меліорацію – ремонт, реконструкцію і будівництво зрошувальних систем і насосних станцій у найбільш постраждалих регіонах.

Також низка агровиробників Херсонщини отримають по 4700 грн за гектар (до 2000 га) за втрачені посіви.

З 7 квітня через Державний аграрний реєстр стартували дотації на тваринництво: 7000 грн за корову (від 3 до 100 голів) і 2000 грн за кіз чи овець (від 5 до 500).

Паралельно у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15123, який пропонує майже «обнулити» мінімальне податкове зобов’язання для земель у зоні бойових дій – коефіцієнт «К» знижують до 0,025, а для частини деокупованих територій податкове навантаження взагалі можуть скасувати.

Попри масштабну підтримку, ключове питання – чи вистачить цих стимулів, щоб утримати виробництво там, де ризики залишаються щоденними.

Щоб не втратити гроші на практиці попри всі пільги та підтримку, розберемо ключові ризики і рішення для сільгоспників 15 квітня на вебінарі «Агрооблік і ПДВ під контролем: закриття 1 кварталу без помилок, блокувань ПН/РК і втрат прибутку»

Звільнення онлайн без наказу і згоди роботодавця: Уряд запускає нову функцію в Дії

Українцям дозволили звільнятися «в один клік» – без згоди роботодавця і навіть без наказу: уряд запустив дистанційне розірвання трудового договору через Дію для тих, чиї роботодавці залишилися на окупованих або прифронтових територіях (постанова Кабміну від 01.04.2026 №410 «Про реалізацію експериментального проекту щодо розірвання трудового договору з ініціативи працівника з роботодавцем, місцезнаходженням якого є територія активних бойових дій або тимчасово окупована Російською Федерацією територія»).

Зміни запрацюють уже з 7 липня 2026 року, але лише після технічного запуску сервісу. Йдеться про експериментальний механізм, що дозволить працівнику подати заяву на звільнення онлайн через портал Дія із використанням системи «Обрій» – із електронною ідентифікацією, заповненням заяви та підписом прямо в додатку.

Ключова новація – дата звільнення настає вже наступного дня після реєстрації заяви в системі, і згода роботодавця не потрібна. Водночас роботодавець лише отримує повідомлення про факт звільнення через електронні ресурси або email.

Але є й проблемні моменти: розрахунок і видача трудової книжки відкладаються до завершення бойових дій, деокупації або переїзду компанії, що фактично може затягнути виплати на невизначений час. У разі втрати трудової роботодавець має видати дублікат, але теж лише після відновлення роботи.

Паспорт більше не доказ для відрядження через нові правила в’їзду до ЄС з 10 квітня

Із 10 квітня ЄС фактично скасовує штампи в паспортах і переводить перетин кордону на повністю цифровий контроль – для українців це нові правила в’їзду і нові ризики для відряджень.

Йдеться про запуск системи EES (Entry/Exit System), яка починає повноцінно працювати на всіх зовнішніх пунктах пропуску Шенгену: замість штампів – автоматична фіксація кожного в’їзду і виїзду та обов’язкова біометрія. Мандрівників фотографуватимуть і зніматимуть відбитки пальців (крім дітей до 12 років), дані зберігатимуться до трьох років, а відмова від процедури означає заборону на в’їзд.

Система охопить 29 країн (Ірландія та Кіпр – поза EES) і стосуватиметься поїздок до 90 днів – як туристичних, так і бізнес-візитів.

Мета – швидший контроль і більше безпеки, але для бізнесу це сигнал: звичне підтвердження закордонних відряджень штампами зникає, тож доведеться перебудовувати документообіг і шукати інші докази поїздок.

На замітку! Як у зв’язку з цим документально підтвердити витрати на відрядження ми розповідали у мінікурсі.

Інфляція по-українськи: ціни ростуть, а індекси та зарплати – ні

Індекс інфляції за березень 2026 року не запустив індексацію зарплат, тож у квітні-травні обов’язку підвищувати виплати через індексацію не виникає.

Це стало наслідком «обнулення» розрахунку після визначення нового базового місяця – січня 2026 року, закріпленого ст. 41 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та Порядком проведення індексації, затвердженим постановою Кабміну від 17.07.2003 №1078.

Відлік індексу споживчих цін починається з місяця, наступного за підвищенням доходів, а право на індексацію виникає лише після перевищення порогу 103% наростаючим підсумком.

За офіційними даними Держстату, інфляція за лютий становила 101,0%, за березень – 101,7%, і сумарно ІСЦ за лютий–березень дорівнює 102,7%, що нижче порогового значення. Це означає, що в період січень–травень 2026 року індексація не застосовується.

Вперше підстава для її нарахування може з’явитися у червні, якщо подальше накопичення індексу перевищить встановлений поріг. Докладніше – у матеріалах:

1. Чи індексувати зарплату у квітні–травні 2026 року;
2. Чи індексувати зарплату у квітні-травні 2026 року, якщо зарплату востаннє підвищували у січні.

І поки індекс чемно «не дотягує» до 103%, реальне життя демонструє іншу арифметику: за даними «Інституту аграрної економіки», великодній кошик у 2026 році вже подорожчав на 14,4% і в середньому коштує 1903 грн. Виходить своєрідний парадокс – у статистиці індекси стримані, а в магазині рахунок росте без жодних порогів і пауз.

Джерело: 7еminar