
На сайті СПО профспілок оприлюднено проєкт постанови КМУ «Деякі питання надання роботодавцю державної підтримки у період простою «Точка опори»».
Проєктом акта пропонується запровадити:
- надання державної допомоги роботодавцю у вигляді компенсації частини заробітної плати у період вимушеної перерви в роботі працівника, зумовленої простоєм;
- компенсації ЄСВ у період вимушеної перерви в роботі працівника, зумовленої простоєм.
Така підтримка буде надаватись за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та інших джерел, не заборонених законодавством.
Державна допомога буде надаватись за наступних умов:
- відсутності у роботодавця заборгованості із виплати зарплати та / або сплати ЄСВ, та / або сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування протягом 6 місяців, що передують місяцю оформлення простою працівників; відсутності у роботодавця заборгованості перед державним (місцевим) бюджетом понад 6 місяців, що передують місяцю оформлення простою працівників;
- сплати роботодавцем за кожного працівника ЄСВ протягом останніх 6 місяців, що передують місяцю, в якому запроваджено простій працівників, а в разі, коли протягом останніх 6 місяців до звернення про надання державної допомоги законодавством надано право окремим роботодавцям не сплачувати ЄСВ, застосовуються попередні 180 календарних днів до такого періоду;
- якщо роботодавець не утримується за рахунок державного або місцевого бюджету;
- якщо роботодавець планує відновлення виробничої (господарської) діяльності шляхом релокації підприємства або відновлення роботи за місцем провадження діяльності, крім територій тимчасово окупованих Російською Федерацією, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації;
- роботодавець не перебуває у стані ліквідації або банкрутства;
- здійснював господарську діяльність не менше 6 місяців до моменту пошкодження або знищення майна;
- підтвердив факт пошкодження або знищення майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;
- оформив простій працівників у зв’язку з призупиненням господарської діяльності внаслідок пошкодження або знищення майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;
- факт пошкодження та / або знищення майна підприємства внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених збройною агресією Російська Федерація проти України сталося після 1 січня 2026 року.
Для отримання компенсації роботодавець (уповноважена роботодавцем особа) подає особисто, протягом 90 календарних днів з дня оформлення простою працівника, до центру зайнятості, розташованого за місцем провадження господарської діяльності, заяву про надання компенсації за формою, затвердженою Державним центром зайнятості.
До заяви роботодавець подає такі документи та відомості:
- відомості про осіб, щодо яких виконуються вимоги ст. 34 Кодексу законів про працю України, за формою згідно з додатком 1; копію наказу (розпоряджень) про прийняття працівника на роботу або копію трудового договору (контракту) по кожному працівнику, для якого оформлено простій;
- відомості про нараховану заробітну плату по кожному працівнику та про виплату частини заробітної плати (не менше 2/3 тарифної ставки (окладу);
- копію наказу (розпорядження) роботодавця про оформлення простою працівників із зазначенням дати початку простою, підстав його запровадження та переліку працівників, яких він стосується;
- документи, що підтверджують факт пошкодження або знищення майна підприємства внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України – акт обстеження пошкодженого та знищеного майна за результатами комісійного обстеження державних органів, установ, організацій відповідно до їх відомчих чи інших нормативних актів;
- план відновлення роботи підприємства або релокації у довільній формі із зазначенням основних заходів та орієнтовних строків їх виконання;
- у разі планування релокації – документи або рішення щодо переміщення виробничих потужностей (за наявності).
Джерело: СПО профспілок
Читайте більше:
Чи може роботодавець у разі простою перевести працівника на іншу роботу
Чи можна запровадити простій для одного працівника
Простій і дистанційна робота: позиція Держпраці
Чи проводиться атестація робочих місць, коли на підприємстві оголошено простій
Простій vs призупинення: чому працівник не може «поставити договір на паузу»




















