
Постанова Верховного Суду від 04.03.2026 у справі №691/1136/24 – показовий кейс для роботодавців: формальний підхід до звільнення «за статтею» може не спрацювати в суді.
Обставини справи
Працівницю звільнили за п. 3 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) – систематичне невиконання обов’язків.
Підстави:
- два накази про догани,
- службові розслідування,
- протокол зборів трудового колективу,
- пояснювальні записки,
- акти.
Здається, «комплект» повний. Але – ні, є помилки.
Висновки Верховного суду
Верховний суд став на бік працівниці. Причина – відсутність конкретики у наказах.
Судді встановили:
- у наказах не зазначено, які саме обов’язки порушено;
- є загальні формулювання без фактичних обставин;
- посилання на п. 3.1 ПВТР – без уточнення, який саме підпункт (а їх 10);
- неможливо зрозуміти, що саме зробила чи не зробила працівниця.
Висновок суду: відсутнє належне обґрунтування дисциплінарного стягнення (порушення ст. 149 КЗпП)
Додаткові важливі висновки суду:
- наказ про заборону фото- та відеозйомки визнано нікчемним (суперечити нормам ЦК України) → відповідальність за його порушення виключається;
- службові розслідування – упереджені (керівник у складі комісії + конфліктні відносини);
- «систематичність» не доведена лише фактом наявності доган – суд перевіряє їх зміст і законність.
Кожен наказ про догану або звільнення – це майбутній доказ у суді. І він має відповідати на 3 питання:
|
Джерело: Адвокат Ганна Лисенко
Читайте більше:
З 01.01.2026 нумерація наказів із №1
Накази на підприємстві: види, правила реєстрації та зберігання
Чи повинен ФОП передавати кадрові документи до архіву після закриття
ФОП і наймані працівники: обмеження, алгоритми оформлення, кадрові документи
Помилки в кадрових наказах про звільнення: як уникнути трудових спорів у 2026 році




















