Безкоштовні модулі ТОПових професій доступні!

Онлайн-продажі та реклама послуг лише українською мовою: основні правила комунікації бізнесу

Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови повідомляє про значну кількість скарг від громадян щодо порушення мовного законодавства в інтернеті. Найчастіше йдеться про відсутність україномовних версій сайтів, ведення бізнес-сторінок у соцмережах російською мовою або автоматичне завантаження російськомовного контенту. Закон вимагає, щоб суб’єкти господарювання, які продають товари чи надають послуги онлайн, забезпечували інформацію та обслуговування споживачів державною мовою

4

175

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Як повідомляє Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови, то переважна більшість скарг, які надходять стосується порушень у сфері інтернет-представництв суб’єктів господарювання (сайтів, сторінок в соцмережах, ютуб-, вайбер-, телеграм-каналів, мобільних застосунків тощо).


Громадяни скаржаться на відсутність або некоректну роботу україномовних версій сайтів, ведення сторінок у соціальних мережах російською мовою (Instagram, Facebook, Telegram, TikTok, YouTube), а також на автоматичне завантаження російськомовного контенту замість українськомовного.


З огляду на таку ситуацію нагадуємо ключові норми надання послуг та продажу товарів споживачам:


  1. Підприємства, установи та організації всіх форм власності, ФОП, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами (ч. 1-2 ст. 30 Закону України від 25.04.2019 №2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної», далі – Закон №2704).
  2. Інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою, а мобільні застосунки повинні мати версію користувацького інтерфейсу державною мовою (ч. 6 та 7 ст. 27 Закону №2704).
  3. Поряд з версією інтернет-представництв, виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами, однак вони не можуть мати більше інформації за обсягом чи змістом, ніж українськомовна версія.
  4. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні. Це стосується в тому числі іноземних суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва тощо.
Отже, суб’єкти господарювання, які реалізують продукцію (тобто будь-який виріб (товар), роботу чи послугу), здійснюють обслуговування споживачів через інтернет-магазини, інтернет-каталоги або загалом з використанням мережі Інтернет повинні в обов’язковому порядку виконувати свої інтернет-представництва державною мовою

Зокрема, блогери, психологи, тренери, маркетологи, стилісти, тарологи, астрологи, майстри б’юті-сфери, фотографи, дизайнери, зареєстровані як ФОП, які через свої соціальні мережі продають певний товар чи послугу, мають робити це державною мовою.


Джерело: Уповноважений із захисту державної мови


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
4

175

1

16

27

20195

3

29

3

36

3

39

5

404

3

48

Повернення фізичній особі внеску до статутного капіталу у 2026 році: дії фізособи і юрособи

Інвестиційний прибуток фізичної особи від операцій із цінними паперами, деривативами та корпоративними правами включається до оподатковуваного доходу, якщо для нього не передбачено звільнення. Фінансовий результат таких операцій платник визначає самостійно за підсумками календарного року та відображає у річній декларації про майновий стан і доходи. Окремі правила діють і при поверненні внеску до статутного капіталу: вихід учасника, зменшення статутного капіталу або ліквідація юридичної особи прирівнюються до продажу інвестиційного активу. Водночас юрособа-емітент відображає таку виплату фізособі у 4ДФ за ознакою доходу «112», а сам інвестиційний результат розраховує вже фізична особа

основне зображення для Повернення фізичній особі внеску до статутного капіталу у 2026 році: дії фізособи і юрособи
3

16

4

376

4

245

3

10

3

685

4

398

3

19

4

50

4

49

3

68

30

88077

6

2543

16

17848