Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду залишив без задоволення касаційну скаргу фізичної особи-підприємця та підтвердив законність штрафних санкцій у сумі 375 405 грн, застосованих податковим органом (справа №300/7407/24).
Обставини справи
ФОП оскаржив податкове повідомлення-рішення, винесене ДПС за результатами фактичної перевірки магазину техніки.
Податкова встановила три групи порушень:
- Непроведення розрахункових операцій через РРО (п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», далі – Закон №265).
- Неведення належного обліку товарних запасів за місцем реалізації (п. 12 ст. 3 Закону №265).
- Ненадання документів під час перевірки (ст. 85 Податкового кодексу України).
Обставини перевірки
Перед початком фактичної перевірки податківці провели контрольні розрахункові операції:
- придбали телефон iPhone XS та чохол на 10 131 грн;
- окремо – чохол Spigen на 849 грн.
Суди встановили: розрахункові операції не були проведені через програмний РРО в момент продажу, а фіскальні чеки видані лише після пред’явлення наказу на перевірку.
Підприємець використовував програмний РРО, однак на момент продажу фіскалізація не відбулася.
ФОП наполягав:
- документи щодо походження товару були надані (договір комісії, акт приймання-передачі, форма обліку);
- контрольна закупка на 849 грн не може вважатися належною, оскільки товар не повернуто, а кошти нібито були не бюджетні;
- суд апеляційної інстанції не врахував відеозапис перевірки;
- податкова не врахувала документи, подані разом із запереченнями на акт перевірки.
Висновки Верховного Суду
1. Щодо штрафу за непроведення розрахункових операцій через РРО
Сам факт непроведення операції через РРО та невидачі чека в момент розрахунку є достатньою підставою для штрафу. Аргументи про неповернення товару чи джерело коштів не спростовують встановленого порушення.
2. Штраф за облік товарних запасів
Відповідальність настає не лише за реалізацію необлікованих товарів, а й за ненадання на початок перевірки документів, що підтверджують облік і походження товарів.
КАС ВС встановив:
- у магазині перебували 10 одиниць техніки (з IMEI) на 364 425 грн;
- договір комісії та акт приймання-передачі містили загальні дані (730 позицій), без можливості ідентифікувати конкретні товари в магазині;
- первинні документи (накладні, ТТН, документи з реквізитами постачальника та IMEI) відсутні;
- форма обліку товарних запасів не відображала коректне вибуття товару.
Тобто документи не дозволяли встановити відповідність конкретних товарів їх обліку.
Джерело: Судово-юридична газета
Читайте більше:
Що повинно бути в чеку при продажу підакцизних товарів
У фіскальному чеку порушено послідовність нумерації рядків: чи будуть штрафи
Часовий розрив між оплатою та фіскалізацією не є підставою для штрафу в 1,4 млн грн
