Платникам податків легше знайти правду у суді, ніж у податковій

За результатами аудиту Рахункової палати щодо оскарження рішень ДПС, виявлено, що лише 27% рішень на користь платників податків було задоволено в адміністративному порядку, тоді як у судовому – 75%. Зупинення реєстрації ПН і включення платників до списків ризикових суб’єктів, які часто визнавалися судами необґрунтованими, створюють додатковий адміністративний тиск та втрати як для бізнесу, так і для держави, що відображається у зменшенні податкових надходжень

470

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати

Такого висновку дійшла член Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат Ніна Южаніна, ознайомившись з результатами аудиту ефективності на тему «Оскарження рішень ДПС: вплив на економічну активність платників податків», затвердженому на засіданні Рахункової палати 22 жовтня.

 

Період аудиту охоплював 2021–2023 роки та І півріччя 2024 року.

 

За цей час платники оскаржили понад 44 тис. податкових рішень в адміністративному порядку, а суди розглянули майже 73 тис. таких справ.

 

Причому результати оскарження рішень ДПС в адміністративному та судовому порядках суттєво різняться.

 

Якщо в адміністративному порядку лише 27% рішень (на 34,5 млрд грн) було задоволено на користь платників податків, то в судовому – 75% (на 127,5 млрд грн).

 

Відповідно, і податкові надходження, сплачені за рішеннями судів, поступово зменшувалися: 1,3 млрд грн у 2021 р., 0,8 млрд грн – у 2022 року, 0,5 млрд грн у 2023 року.

 

Крім того, за цей період ДПС сплачено 800 млн грн судового збору (від себе скажу, що це просто жах – бо не тільки про ефективність перевірок/доказів податкової, а й про марнотратство, про безвідповідальне витрачання коштів податковою йде мова).

 

Тобто більша частина роботи податківців у цьому напрямі лише шкодить платникам податків і, як наслідок, економіці, адже відволікає час і ресурси обох сторін.


Резюме Рахункової палати за результатами аудиту діяльності ДПС:

Відмова в реєстрації податкових накладних, включення платників податків до переліку ризикових, які у подальшому визнавалися судами як необґрунтовані, затримка у виконанні судових рішень щодо оскарження цих відмов негативно впливали на економічну активність платників податків. Це призвело до зниження рівня довіри до органів ДПС та правової системи загалом

Впродовж 2021–2023 років та І півріччя 2024 року було зупинено реєстрацію 7,7 млн податкових накладних/розрахунків коригування на суму 144,1 млрд грн.

 

Із цієї кількості 23,4% (на 39,2 млрд грн ПДВ) зупинено за критерієм ризиковості платника ПДВ на основі наявної у ДПС податкової інформації.

 

На думку аудиторів, критерій ризиковості є досить узагальненим, що надає занадто широкі дискреційні повноваження комісіям, що, у свою чергу, призводить до недостатньої обґрунтованості окремих рішень комісій центрального та регіонального рівнів.

 

Зокрема, суди скасовували ці рішення через:


  1. недоведення податковим органом підстав для застосування критерію ризиковості платника ПДВ «наявна податкова інформація»;
  2. неврахування наданих платниками ПДВ документів та письмових пояснень, яких було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК.

 

І хоча порядок зупинення реєстрації ПН/РК (Постанова КМУ №1165) постійно змінюється, нібито вдосконалюється, реальних змін на краще не відбувається.


Джерело: Ніна Южаніна

470

З 21 серпня посилено перевірки Держпродспоживслужби: що змінилося

З 21 серпня 2026 року посилено контроль за дотриманням вимог щодо цін на лікарські засоби, включені до Національного каталогу цін. Зміни передбачає наказ Мінекономіки, довкілля та сільського господарства України від 08.07.2026 № 7399, яким оновлено уніфіковану форму акта перевірки у сфері державних регульованих цін. Відтепер Держпродспоживслужба та її територіальні органи зможуть окремо фіксувати в акті результати перевірки встановлення та застосування цін на такі препарати. Відповідне питання включене до перевірок суб’єктів господарювання з високим, середнім та незначним ступенями ризику. Водночас наказ не створює окремого виду перевірок фармринку, а лише конкретизує питання, які можуть перевірятися в межах чинного державного нагляду за регульованими цінами

основне зображення для З 21 серпня посилено перевірки Держпродспоживслужби: що змінилося
1

27

3

460

1

41

1

10

Топ-Новина
Зміни у законодавстві
02.09.2026

Новий Трудовий кодекс: які зміни чекають на працівників і роботодавців за законопроєктом №16010

Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді проєкт нового Трудового кодексу України — законопроєкт № 16010. Документ має комплексно оновити законодавство про працю, дерадянізувати його та імплементувати міжнародні стандарти трудових відносин. Проєкт передбачає обов’язкову письмову форму трудового договору, визначення ознак трудових відносин, нові правила для строкових договорів, домашніх працівників та працівників через агентства тимчасового працевлаштування. Також пропонується реформувати відпустки, трудові спори й механізми їх медіації, колективні договори та нагляд за дотриманням трудового законодавства. Окремий блок змін стосується колективних трудових спорів, страйків і запровадження сучасної системи запобігання виробничим ризикам

основне зображення для Новий Трудовий кодекс: які зміни чекають на працівників і роботодавців за законопроєктом №16010
1

87

4

157

4

714

1

19

2

15

2

344

3

24

2

21

2

28

19

48803

2

23

4

260

2

73

4

99

18

83404

2

31