Менше чи більше 40 млн: як дохід визначає період звітування та застосування податкових різниць

«40 мільйонів» у декларації з податку на прибуток – це не просто орієнтир, а жорсткий регулятор правил гри. Податкова експертка Мар’яна Кавин звертає увагу на два неочевидні, але критично важливі моменти: періодичність звітування не можна обирати на власний розсуд, а рішення про незастосування податкових різниць ухвалюється лише один раз і має довгострокові наслідки

2

756


Податкова експертка Мар'яна Кавин продовжує детально розповідати про тонкощі звітування та заповненню декларації з прибутку і наводить ще два неочевидні факти про «40 мільйонів».


Факт №1. Періодичність звітування – без права вибору


Норма щодо періодичності подання декларації з податку на прибуток сформульована імперативно, тобто обрати період для звітування «за бажанням» не можна.


Що це означає на практиці:


  1. Якщо дохід поточного року у рядку 01 декларації менше 40 млн грн – у наступному році звітуємо тільки за рік.
  2. Якщо дохід більше 40 млн грн – звітуємо поквартально.
Важливо! Якщо при доході менше 40 млн грн ви все ж вирішите подати квартальну декларацію, така декларація мала б бути визнана поданою «до відома», адже один з обов’язкових реквізитів – звітний період – заповнений не вірно

Це не теорія. Це реальний кейс податківців, який був розміщений у внутрішньому (непублічному) інформаційному ресурсі. Податкова знає про це і враховує у роботі.


Отже,


  1. менше 40 млн у рядку 01 – в наступному році звітність річна.
  2. більше 40 млн – звітність поквартальна.


Відмітка про незастосування податкових різниць у декларації з податку на прибуток ставиться кожного разу, але саме рішення приймається лише один раз.

Коли можна не застосовувати податкові різниці?

Якщо дохід у рядку 01 декларації не перевищує 40 млн грн.

Як оформлюється рішення?

У тому періоді, коли ви вперше прийняли рішення:


  1. складається наказ по підприємству;
  2. номер і дата наказу зазначаються у відповідному полі декларації.
Що далі?

Якщо в наступних роках дохід і надалі менше 40 млн грн:


  1. ви продовжуєте не застосовувати різниці;
  2. у кожній декларації повторюєте номер і дату того самого наказу;
  3. новий наказ щороку не потрібен.
Чи можна передумати?

Ні. Якщо ви вперше прийняли рішення про незастосування різниць (наприклад, у 2024 році), то у 2025 році при доході до 40 млн грн ви вже не можете вирішити застосовувати різниці.

Коли рішення змінюється?

Єдиний виняток – дохід перевищив 40 млн грн. У такому випадку обов’язок застосовувати податкові різниці виникає автоматично, без будь-яких рішень чи наказів.


Джерело: Податковий блог Мар'яни Кавин


Читайте більше:


Доходи підприємства перевищили 40 млн грн у 2025: чи враховувати різниці у річній декларації

Чи сплачує ПНВК резидент Дія Сіті при наданні безповоротної фінансової допомоги

Податок на прибуток банків тимчасово підвищать до 50% у 2026 році

Декларація з податку на прибуток: хто, коли і які додатки подає

Нові правила для резидентів Дефенс Сіті: як оподатковується прибуток у разі втрати статусу


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
2

756

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇

1

19

2

43

2

13

2

25

3

18

4

770

4

795

4

24

3

25

4

171

4

54

3

19

4

378

3

22

3

586

5

84

4

561

4

23

5

96

Оновлено
Зміни у законодавстві
13.03.2026

Законопроєкт про розкриття рахунків для держорганів на порядку денному у Комітета

У Верховній Раді зареєстровано альтернативний законопроєкт №14327-1, який має на меті забезпечити приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) та привести національне законодавство у відповідність до вимог ЄС і критеріїв Європейської платіжної ради. Документ зберігає концепцію базового законопроєкту, але посилює її інституційно, зокрема через прозорий конкурс на посаду керівника Держфінмоніторингу та розширення інструментів фінансового моніторингу. Законопроєкт передбачає створення нових реєстрів, розширення кола суб’єктів фінмоніторингу та запровадження додаткових обов’язків для банків, фінансових установ і бізнесу, водночас не обмежуючи проведення фінансових операцій фізичних осіб

основне зображення для Законопроєкт про розкриття рахунків для держорганів на порядку денному у Комітета
4

288