Експортні розрахунки: чи можна залишити валюту за кордоном

Під час здійснення експортних операцій у резидентів-юридичних осіб часто виникає практичне питання: чи обов’язково зараховувати валютну виручку від нерезидента на рахунок в українському банку, якщо кошти надійшли на валютний рахунок за кордоном. Грошові кошти, що надійшли від нерезидента за операціями з експорту товарів, в тому числі за операціями, які не підпадають під валютний нагляд підлягають перерахуванню з валютного рахунку резидента, відкритого за межами України, на рахунок резидента – суб'єкта господарювання (юридичної особи) в банку України

4

156


Чи перераховують з валютного рахунка резидента – юрособи на рахунок в банку України кошти від нерезидента за експортними операціями?

Розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках (п. 16 р. І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, далі – Положення №5).


Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені п. 21 р. II Положення 5, та становлять 365 календарних днів.


Крім того, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року (п. 14-2 постанови Правління НБУ від 24.2.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану»).


Граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять:


  1. 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року до 11 липня 2024 року включно;
  2. 120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 12 липня 2024 року (п. 1-2 постанови Правління НБУ від 14.05.2019 №67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів»).


Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше законодавчо визначеного строку, а грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку (п. 23 р. ІІ Положення №5).


Грошові кошти від експорту товарів мають бути зараховані на відкритий у банку поточний рахунок резидента не пізніше граничних строків розрахунків (п. 19 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7).

Враховуючи зазначене, грошові кошти, що надійшли від нерезидента за операціями з експорту товарів, в тому числі за операціями, які не підпадають під валютний нагляд підлягають перерахуванню з валютного рахунку резидента, відкритого за межами України, на рахунок резидента – суб'єкта господарювання (юридичної особи) в банку України

Джерело: ДПС


Читайте більше:


Яка відповідальність чекає на платника у разі не перерахування з валютного на власний рахунок коштів отриманих від нерезидента

Розрахунки у зовнішньоекономічній діяльності: вимоги та відповідальність резидентів

Аналіз типових помилок під час обліку ПДВ зовнішньоекономічної діяльності

Митна декларація та первинні документи

Чи може ЗЕД-контракт бути лише англомовним


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
4

156

1

46

2

18

5

243

3

2870

3

34

2

18

2

32

3

158

3

15

3

1181

2

58

5

1682

6

528

Оновлено
Топ-Новина
ПДФО
09.07.2026

Працівникам у зоні бойових дій хочуть скасувати ПДФО: законопроєкт рекомендовано Комітетом

Працівники, які забезпечують роботу критичної інфраструктури та життєдіяльність населення на територіях активних бойових дій, можуть отримати нову податкову пільгу. У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15342, який передбачає звільнення від ПДФО окремих доходів таких осіб. Пільга поширюватиметься лише за умови документального підтвердження фактичної роботи в небезпечних районах. Водночас законопроєкт визначає випадки, коли податкова гарантія не застосовуватиметься. Розглянемо, хто зможе скористатися новими правилами та коли вони можуть набути чинності, адже Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного і прийняти за основу цей законопроєкт

основне зображення для Працівникам у зоні бойових дій хочуть скасувати ПДФО: законопроєкт рекомендовано Комітетом
6

194

3

369

4

322

3

1439

3

259

4

8578

5

630