
- Правове регулювання щодо ЗЕД-розрахунків
- Граничні строки для ЗЕД-розрахунків
- З якої дати обчислюються граничні строки розрахунків
- Які операції потрапляють під валютний нагляд
- Які операції не підпадають під валютний нагляд
- Перевищення строків: наслідки
Правове регулювання щодо ЗЕД-розрахунків
Порядок та основні вимоги щодо здійснення таких розрахунків визначено:
- Законом України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон №2473);
- Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі – Інструкція №7);
- Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 (далі – Положення №5).
Також у період воєнного стану ці питання регламентує постанова Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова №18).
Граничні строки для ЗЕД-розрахунків
Строки здійснення ЗЕД-розрахунків – це фактично те питання, щодо якого і здійснюються заходи контролю.
Граничний строк розрахунків становить 365 календарних днів (п. 21 Положення №5).
Але наразі граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів становлять 180 календарних днів і застосовуються до операцій, здійснених із 5 квітня 2022 року (п. 142 Постанови №18).
Окрім того, для окремих товарних позицій за визначеними кодами УКТ ЗЕД НБУ визначив спеціальні строки:
- 90 днів – для поставок з 11.11.2023 по 11.07.2024 включно;
- 120 днів – для поставок з 12.07.2024 і надалі (п. 12 постанови Правління НБУ від 14.05.2019 №67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – Постанова №67)).
З якої дати обчислюються граничні строки розрахунків
У ч. 2 ст. 13 Закону №2473 вказано, що за експортними операціями виручка має надійти на рахунок резидента (експортера) не пізніше строку, встановленого НБУ, незалежно від умов договору.
Строк виплати обчислюється:
- у разі експорту товарів – з дня митного оформлення продукції, що експортується;
- у разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
За операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків. Цей строк обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (ч. 3 ст. 13 Закону №2473).
Докладніше читайте: «Відлік строку розрахунків у ЗЕД та початок нарахування пені за порушення строків».
Які операції потрапляють під валютний нагляд
Відповідно до п. 6 Інструкції №7 банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:
- операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією. Якщо перша подія – отримання передплати від нерезидента, то така операція не підлягає контролю з боку банку;
- операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару, (а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)) нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у пп. 3 п. 9 Інструкції №7, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у пп. 3, 4 п. 9 Інструкції №7, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;
- імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України. Якщо перша подія – отримання товару від нерезидента, то така операція не підлягає контролю з боку банку.
Які операції не підпадають під валютний нагляд
Граничні строки розрахунків не поширюються:
- на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією) на НЕЗНАЧНУ СУМУ (наразі – 400 000 грн), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій (пп. 1 п. 22 Положення №5);
- на окремі виняткові операції, зокрема, на послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються (пп. 2 п. 22 Положення №5, пп. 5 п. 1 Постанови №67).
Приклад 1. Підприємство відвантажило товар на експорт на суму 5 000 євро (по курсу 48 грн/євро).
Така операція не підлягає валютному нагляду, оскільки її сума не перевищує незначний розмір (5000 євро х 48 грн/євро = 240 000 грн – менше ніж 400 000 грн).
Приклад 2. Підприємство отримало від нерезидента 100% передплату за товар по експортному контракту.
Операція не підлягає валютному нагляду, оскільки на майбутню дату відвантаження товару оплата повністю отримана.
Приклад 3. ІМПОРТ. Підприємство перерахувало передплату нерезиденту по імпортному контракту на суму 20 000 євро (по курсу 48 грн/євро це 960 000 грн).
Операція підлягає валютному нагляду, оскільки на цю дату імпортний товар не надійшов (не оформлена відповідна митна декларація).
Перевищення строків: наслідки
У разі перевищення встановленого строку розрахунків за експортними та імпортними операціями резиденти притягуються до відповідальності у вигляді сплати пені.
У з пп. 4 п. 3 розд. I Інструкції №7 вказано, що порушення строку виникає з наступного дня після завершення граничного строку розрахунків, установленого НБУ.
Пеня нараховується у розмірі 0,3 % від суми заборгованості за кожен день прострочення. Але загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Про виявлених за підсумками кожного місяця порушників банк повідомляє НБУ відповідно до п. 25 Інструкції №7. Своєю чергою НБУ щомісячно (не пізніше 25 числа місяця) надає до ДПС України інформацію про виявлені порушення.
На підставі такої інформації податкові органи проводять позапланову документальну перевірку порушника – виїзну або невиїзну (пп. 75.1.2 Податкового кодексу України).
Джерело: 7eminar
Читайте більше:
ДПС і ТПП України узгодили підходи до засвідчення форс-мажору у ЗЕД
Ліквідація контрагента-нерезидента: що робити, аби не платити ЗЕД-пеню
Форс-мажор і пеня за валютні операції: чи звільняє сертифікат ТПП від відповідальності
ВС підтвердив: датою зарахування валютної виручки є надходження на розподільчий рахунок




















Коментарів поки немає
Почніть розмову…