Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, у справі № 820/1864/17, висловився про відповідальність платника податків за невиконання обов’язку щодо забезпечення отримання кореспонденції за адресою місцезнаходження.
У даній справі Верховний Суд України розглядав касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду.
Спір виник на тлі оскарження проведення податкової перевірки, яка була визнана незаконною апеляційним судом через порушення процедури повідомлення платника податків про її проведення.
Обставини справи
Позивач оскаржував дії податкового органу щодо проведення документальної перевірки, яка, на його думку, була незаконною через порушення процедурних вимог, зокрема, неналежне повідомлення про її проведення. У своїх вимогах позивач вказував на те, що орган податкової служби не дотримався правил щодо повідомлення платника про проведення перевірки, що, на його думку, робить перевірку та рішення, прийняті за її результатами, незаконними.
Суди першої та апеляційної інстанцій по-різному оцінили обставини справи:
- Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, визнавши дії податкової інспекції законними.
- Суд апеляційної інстанції скасував рішення першої інстанції, погодившись із позивачем у тому, що процедура проведення перевірки була порушена, зокрема в частині повідомлення про її проведення.
Як наслідок, суд апеляційної інстанції задовольнив позов, скасувавши податкові повідомлення-рішення, прийняті на основі цієї перевірки.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд, розглянувши справу в касаційному порядку, наголосив на тому, що відповідно до норм податкового законодавства, перевірка платника податків повинна проводитися за умови належного повідомлення про її проведення. Зокрема, перед проведенням документальної планової невиїзної перевірки, платник податків має бути повідомлений про це через направлення наказу та письмового повідомлення про дату початку перевірки, при цьому таке повідомлення повинно бути надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто.
Верховний Суд зауважив, що у цьому випадку податковим органом було виконано вимоги щодо направлення відповідного повідомлення. Відповідно до Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його уповноваженому представнику.
Суд також звернув увагу на те, що платник податків не може звільнятись від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов’язань через неповідомлення, якщо він не забезпечив належне отримання кореспонденції.
Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції неправомірно скасував рішення суду першої інстанції, оскільки податковий орган належно виконав свої обов’язки щодо повідомлення платника про проведення перевірки. З огляду на це, Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу податкового органу, скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції.
Джерело: Судово-юридична газета
Читайте більше:
Камеральні перевірки: строки, штрафи та оскарження результатів
Запит ДПС: мало трудових ресурсів
Планова податкова перевірка: як діяти, якщо побачили себе у плані-графіку
Як проводять та що перевіряють під час фактичної перевірки
Коли подавати та як оформити заперечення до акта податкової перевірки
🎂Святкуємо 7EMINAR DAY разом! Даруємо найвигідніші ціни року та сюрпризи – лише раз на рік, не пропустіть!
