ВС: вихідний день не рятує від прострочення, якщо дата платежу визначена договором

Касаційний господарський суд у складі ВС постановив, що чітко визначений у договорі термін виконання зобов’язання має бути дотриманий незалежно від того, чи це вихідний або святковий день. Невиконання у цю дату вважається простроченням, із якого починається нарахування 3 % річних

2

10


Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі – ВС) у постанові від 30.09.2025 у справі №927/1431/23 зробила наступний висновок:

Частина 5 ст. 254 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) щодо перенесення строку виконання зобов'язання на перший робочий день не застосовується до випадків, коли умовами договору визначено термін (конкретну календарну дату) виконання зобов'язання. У такому разі, зобов'язання має бути виконане саме у встановлений договором термін, а його невиконання в цей термін є простроченням, з якого починається нарахування 3 % річних, незалежно від того, чи припадає відповідна дата на вихідний, святковий або інший неробочий день.

ПАТ звернулося з позовом до АТ про стягнення:


  1. основного боргу;
  2. пені;
  3. штрафу;
  4. інфляційних втрат;
  5. 3 % річних.
Заявлений позов обґрунтовано тим, що відповідач порушив зобов’язання з повної та своєчасної оплати наданих йому послуг за договором про надання послуг з передачі електричної енергії, внаслідок чого утворилася відповідна заборгованість

Рішенням суду першої інстанції, залишеним постановою суду апеляційної інстанції, позов задоволено частково. Відмовляючи у стягненні частини 3 % річних, суди виходили з того, що з урахуванням визначених у ч. 5 ст. 254 ЦКУ правил, обчислення строків та умов укладеного сторонами договору, у разі, коли строк виконання зобов’язання відповідачем припадав на вихідний день, днем закінчення такого строку був перший за ним робочий день, і лише після спливу відповідного строку за наведених умов мало місце прострочення виконання зобов’язання відповідачем.


ВС зазначив, що, вирішуючи спір у цій справі, суди попередніх інстанцій не врахували, що поняття «термін виконання зобов’язання» і «строк виконання зобов’язання», які охарактеризовані у ст. 530 ЦКУ, як і поняття «строк» і «термін», не є тотожними, а тому не звернули уваги на те, що правило, передбачене ч. 5 ст. 254 ЦКУ стосується строку, тоді як умовами укладеного сторонами договору був визначений саме термін виконання відповідачем зобов’язань з оплати наданих йому послуг, оскільки відповідна оплата мала бути здійснена ним до певного числа розрахункового місяця чи певного числа місяця, наступного за розрахунковим.

За результатами розгляду справи, касаційну скаргу ПАТ задоволено, постанову апеляційного господарського суду та рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідача частини 3 % річних скасовано, і в цій частині ухвалено нове рішення – про задоволення позову

Джерело: ВС


Читайте більше:


Огляд рішень КГС ВС за вересень 2025 року

Огляд судової практики КГС ВС за серпень 2025 року

Огляд актуальної судової практики КГС ВС за липень 2025 року

Огляд актуальної судової практики КГС ВС за червень 2025 року

Верховний Суд: огляд судової практики у господарських спорах за травень 2025

🎂Святкуємо 7EMINAR DAY разом! Даруємо найвигідніші ціни року та сюрпризи – лише раз на рік, не пропустіть!

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
2

10

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇

Коментарі

5136

12

75

10

13

5497

956

10

10

8

18

1538

11

73

9

13

9

14

17150