Відповідно до статті 36 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №1105) допомога по тимчасовій непрацездатності призначається та виплачується роботодавцем, у якого настав страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасного випадку, у розмірі 100% середньої заробітної плати (оподатковуваного доходу).
При цьому перші 17 днів тимчасової непрацездатності оплачуються цим роботодавцем за рахунок коштів підприємства, установи, організації
Оплата допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за рахунок коштів Пенсійного фонду України здійснюється з 18 календарного дня тимчасової непрацездатності.
Крім того, відповідно до розділу IV Закону №1105 у разі перебування потерпілого у трудових відносинах з іншими страхувальниками (у тому числі здійснення підприємницької чи іншої діяльності та одночасної праці на умовах трудового договору), другий роботодавець оплачує за власний кошт перші 5 днів тимчасової непрацездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати (оподатковуваного доходу), незалежно від страхового стажу.
Джерело: Держпраці
Читайте більше:
Лікарняний по вагітності та пологах за ЦПД: чи оплачувати, якщо є виплата за основним місцем
Лікарняні: призначення та виплата допомоги
Помилки в розрахунку лікарняних та декретних: алгоритм виправлення