
Експерт
Тетяна ГульКонсультант з питань оплати праці та трудового законодавства, редактор 7еminar та kadroland
З 18 липня 2025 року до Порядку №1266 повернули норму про виключення із розрахунку повного місяця невідпрацьованого з поважних причин. Але деякі питання залишаються відкритими. Давайте розберемось, як діяти, якщо місяць був невідпрацьований не тільки з поважних, а і неповажних причин. Особливо коли ці неповажні причини – вихідні дні. А також наводимо відповідь ПФУ на запит редакції 7eminar

Кабмін постановою від 14.07.2025 №837 вніс зміни, зокрема, до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабміну від 26.09.2001 №1266 (далі – Порядок №1266).
Пункт 3 Порядку №1266 доповнено новим абзацом:
Місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (з першого до останнього числа календарного місяця), виключаються з розрахункового періоду.
Нагадаємо, що така норма була в Порядку №1266 і раніше. Проте з 1 січня 2023 року її було виключено із Порядку №1266. Але вона має велике значення, якщо місяць був повністю невідпрацьованим з поважних причин і в такому місяці була нарахована зарплатна виплата.
Проте чи все так гладко у повернутій нормі? Адже є невизначені моменти. Давайте розбиратися, але для початку згадаємо основний алгоритм розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних чи декретних.
Він прописаний в п. 3 Порядку №1266. Так, для обчислення середньоденної зарплати потрібно нараховану в розрахунковому періоді суму заробітної плати, з якої сплачено ЄСВ, поділити на кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
Причому із розрахунку виключають дні невідпрацьовані з поважних причин. До таких поважних причин відносять:
Важливо! Якщо працівник тільки частину місяця не працював з поважних причин, виключають із загальної кількості тільки ці дні. Весь місяць виключати із розрахунку не потрібно. Адже норма про виключення повного місяця стосується випадку, коли весь такий місяць не відпрацьовано з поважної причини
Приклад 1. Працівник хворів у серпні 2025. В квітні 2025 року він хворів 10 днів. Нарахований дохід за рік склав 258000 грн, в тому числі в квітні 2025 нарахована зарплата за відпрацьовані дні – 14000 грн та лікарняні за 10 днів тимчасової непрацездатності – 3500 грн.
Розрахунковий період серпень 2024 – липень 2025 року.
В розрахунку беруть участь тільки зарплата. Лікарняні не включаємо, оскільки вони не відносяться до зарплати, навіть якщо ЄСВ нарахований на ці суми.
Загальна кількість календарних днів в періоді – 365 днів. Проте із розрахунку слід виключити 10 днів тимчасової непрацездатності.
Середня зарплата буде складати: (258000 – 3500) : (365-10) = 761,90 (грн).
Зверніть увагу! Лікарняні / декретні оплачують за календарні дні, середню зарплату також визначають за 1 календарний день. Тому графік роботи працівника, зайнятість (повний чи неповний робочий час), облік робочого часу (поденний, підсумований тощо), порядок оплати його праці (місячна/погодинна, відрядна) на розрахунок середньої зарплати не впливають
В цьому випадку користуємося новою нормою – такий місяць буде повністю виключено із розрахункового періоду. Причому замінювати його іншим місяцем, чи «зсувати» розрахунковий період не потрібно.
Приклад 2. Працівник хворів у серпні 2025. В квітні 2025 року він перебував у неоплачуваній відпустці весь місяць. Нарахований дохід за рік склав 258000 грн.
Розрахунковий період серпень 2024 – липень 2025 року. Але із розрахунку повністю виключаємо квітень 2025 року. Відповідно в розрахунковому періоді залишається 11 місяців замість 12.
Середня зарплата складає: 258000 грн : (365 к.дн. – 30 к.дн.) = 770,15 (грн).
Ускладнимо ситуацію.
Приклад 3. Працівник хворів у серпні 2025. В квітні 2025 року він перебував у неоплачуваній відпустці весь місяць. Проте в такому місяці йому була нарахована премія за 1 квартал 2025 року в сумі 8000 грн. Нарахований дохід за рік склав 258000 грн.
Розрахунковий період серпень 2024 – липень 2025 року. Але із розрахунку повністю виключаємо квітень 2025 року. Причому разом із квітнем виключаємо усі зарплатні виплати, які були нараховані в ньому.
Середня зарплата складає: (258000 – 8000) : (365 – 30) = 746,27 (грн).
До речі, раніше ПФУ у своїх роз’ясненнях також наполягав, що у разі повністю невідпрацьованого місяця з поважної причини (з 1-го до 1-го числа), виплати не повинні брати участь в розрахунку середньої зарплати (див. листи ПФУ від 07.04.2023 №13488-15877/Р-03/8-2800/23, від 25.07.2024 №2800-030401-8/45327). Але листи мають тільки роз’яснювальний, консультативний характер. Тепер же цю норму чітко прописали в п. 3 Порядку №1266.
Ця ситуація на жаль чітко не прописана в Порядку №1266. З однієї сторони місяць невідпрацьований як з поважних, так і неповажних причин, до яких відносяться вихідні дні. З другої – місяць невідпрацьований повністю через поважну причину, яка просто розірвана вихідними днями. Як бути в цьому випадку: виключати тільки поважні причини, чи повністю весь місяць разом з усіма виплатами? Це має дуже суттєве значення при розрахунку середньої зарплати, особливо якщо в такому місяці нарахована зарплатна виплата (премія, систематична допомога тощо).
До повернення норми про виключення повного невідпрацьованого місяця з поважної причини, в розрахунку залишались вихідні дні та нараховані виплати в такому місяці.
Приклад 4. Працівник хворів з 30.06.2025 по 17.07.2025 р. Працівник перебував у відпустці без збереження зарплати з 1 по 30 травня 2025 року. Але згідно з умовами положення про преміювання в цьому місяці йому була нарахована щомісячна премія за результати роботи у квітні 2025 року в сумі 10000 грн. Крім того в інших місяцях розрахункового періоду нарахована зарплата склала 200 000 грн.
Страховий випадок настав до внесення змін в Порядок №1266. Тому користуємося тими правилами, які діяли до 18.07.2025 р.
Розрахунковий період червень 2024 – травень 2025 року. В травні 2025 р. працівник не відпрацював жодного дня. Проте поважна причина – відпустка без збереження зарплати – прийшлась не на весь місяць, а на 30 днів (з 1 по 30 травня). 31 травня вихідний день. За нормами пункту 3 Порядку №1266 в редакції до 18.07.2025 р. із розрахункового періоду виключають дні невідпрацьовані з поважних причин.
Таким чином із розрахунку слід виключити 30 днів неоплачуваної відпустки. Вихідний день 31 травня не відноситься до поважної причини, тому такий день залишається в розрахунку. Так само в розрахунку залишається і нарахована премія працівнику. Це підтверджував і ПФУ у листі від 21.03.2023 №10344-8077/У-03/8-2800/23.
Середня зарплата складає: (200000 + 10000) : (365 – 30) = 626,87 грн.
Але як діяти в аналогічній ситуації по тим страховим випадкам, які розпочались з 18.07.2025 – з дати коли оновили п. 3 Порядку №1266? Залишати такий вихідний день і виплати нараховані в такому місяці чи повністю виключати місяць, як невідпрацьований з поважної причини?
Цю норму ПФУ ще не коментував, адже з 01.01.2023 по 17.07.2025 її не було в Порядку №1266. Проте до 01.01.2023 така ситуація також зустрічалась на практиці і були роз’яснення відповідних відомств як діяти роботодавцю.
Так, наприклад Фонд соціального страхування (далі – ФСС) у листі від 08.10.2019 №1993-11-1 роз’яснював, що:
враховуючи норму абзацу другого пункту 3 Порядку №1266, усі календарні дні цього місяця виключаються з розрахункового періоду, оскільки застрахованою особою в такому місяці не було відпрацьовано жодного дня у зв'язку з її тимчасовою непрацездатністю (з 1 по 19 липня) та перебуванням у відпустці без збереження заробітної плати (з 22 по 31 липня), а дні 20-21 липня припали на суботу та неділю, які, відповідно, є вихідними днями для зазначеного працівника згідно графіка його роботи.
Такі ж самі висновки є в листах Мінсоцполітики від 13.10.2016 №334/18/99-16 і ФСС з тимчасової втрати працездатності від 20.09.2016 №2.4-46-1616.
Чи буде аналогічна позиція у ПФУ? Адже саме цей орган має право надавати роз’яснення стосовно розрахунку сум лікарняних та декретних.
Вважаємо, що так – буде діяти такий самий підхід. Тобто якщо поважні причини перериваються вихідними днями, то місяць буде повністю виключатися із розрахункового періоду разом з усіма виплатами нарахованими в ньому. Підтвердженням нашої думки може бути лист ПФУ від 06.04.2023 №13252-15249/У-03/8-2800/23.
Приклад 5. Страховий випадок настав у серпні 2025 року. Працівник перебував у відпустці без збереження зарплати з 1 по 30 травня 2025 року. Але згідно з умовами положення про преміювання в цьому місяці йому була нарахована щомісячна премія за результати роботи у квітні 2025 року в сумі 10000 грн. Крім того в інших місяцях розрахункового періоду нарахована зарплата склала 250 000 грн.
Страховий випадок настав після 18.07.2025 року. Тому користуємося оновленими правилами.
Розрахунковий період серпень 2024 – липень 2025 року. В травні 2025 р. працівник не відпрацював жодного дня. Проте поважна причина – відпустка без збереження зарплати прийшлась не на весь місяць, а на 30 днів (з 1 по 30 травня). 31 травня – вихідний день.
Оскільки весь місяць працівник не працював через поважну причину, яка була розірвана вихідним днем, передбаченим графіком роботи, весь такий місяць буде виключений із розрахунку. Відповідно і нарахована премія не буде включатися до розрахунку.
Середня зарплата складає: 250000 : (365 – 31) = 748,50 грн.
Проте норма про виключення повного місяця невідпрацьованого з поважної причини повернулась в трохи зміненому вигляді:
Норма про виключення повного місяця | |
до 01.01.2023 | з 18.07.2025 |
Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду | Місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (з першого до останнього числа календарного місяця), виключаються з розрахункового періоду |
А навіть одна літера, одна кома, може змінити трактування законодавчої норми догори дригом.
Тому редакція 7eminar направила запит до ПФУ і просила дати роз'яснення з наступної ситуації:
Працівник хворів у серпні 2025 (розрахунковий період серпень 2024 - липень 2025). В червні він перебував у відпустці без збереження зарплати з 2 по 30 червня (1 червня був вихідний день неділя). Проте в червні йому була нарахована премія за 2 квартал 2025 року. Чи виключати із розрахунку повністю весь червень (30 днів) та нараховану премію? Чи виключати тільки 29 днів невідпрацьованих з поважних причин та залишити премію у розрахунку?
Ми отримали відповідь ПФУ у листі від 15.08.2025 №2800-030401-8/54320:
Отже, за словами фахівців ПФУ у такому випадку весь календарний місяць, в якому застрахована особа не працювала з поважних причин з першого до останнього числа календарного місяця, виключається з розрахункового періоду. Тобто, головною ознакою для застосування норми абзацу другого пункту 3 Порядку №1266, є наявність в певному місяці розрахункового періоду невідпрацьованих з поважних причин усіх робочих днів такого місяця, незважаючи на наявність вихідних та неробочих днів в цьому місяці в яких застрахована особа не перебувала в поважній причині.
Враховуючи те, що весь червень 2025 року виключається з розрахункового періоду, то виплати нараховані у цьому місяці також виключаються із розрахунку середньої заробітної плати.
Читайте більше:
Види помилок при розрахунку лікарняних і декретних: як їх виправляти
Помилки в розрахунку лікарняних та декретних: алгоритм виправлення
Чинні з 18 липня! Зміни в Порядок розрахунку для лікарняних і декретних 2025
Діють зміни в розрахунку лікарняних / декретних: як застосовувати нові правила за Порядком №1266
Google відкрив нову хвилю реєстрації на безоплатну програму «Сертифікація Google із професійного використання ШІ» та виділив для України 20 000 ліцензій. Учасники зможуть пройти 8 онлайн-курсів, зокрема новий модуль із вайб-кодингу, і отримати сертифікати. Заявки приймають до 10 грудня 2026 року

Суд розглянув справу про керування електросамокатом потужністю до 3 кВт у стані алкогольного сп’яніння. Суд визнав 18-річну порушницю винною за ч. 1 ст. 130 КУпАП та оштрафував на 17 000 грн, але не позбавив права керування транспортними засобами. Причина – для керування таким електросамокатом посвідчення водія не потрібне

Державна служба зайнятості пояснила, на які умови варто звертати увагу під час вибору роботи та які переваги вакансії можуть виявитися лише красивою рекламою. Серед важливих критеріїв – розмір і регулярність зарплати, умови та графік роботи, соціальний пакет і реальні можливості професійного розвитку. Натомість престижна назва посади, офісні бонуси та непідкріплені обіцянки кар’єрного зростання не повинні визначати вибір кандидата

Деменція може поступово впливати на пам’ять, мислення, поведінку та здатність людини виконувати повсякденні справи. Такі зміни нерідко помилково сприймають як звичайні вікові прояви. У матеріалі розповідаємо, на які ознаки звернути увагу та куди звернутися, якщо вони з’явилися у близьких

Чи може магазин заборонити продавцям сидіти протягом робочої зміни, навіть коли покупців немає? Правила охорони праці для об’єктів роздрібної торгівлі вимагають обладнувати робочі місця продавців зручними стільцями для відпочинку. Розбираємо, які обов’язки має роботодавець, як працівникові захистити свої права та куди звертатися в разі порушень

Нестабільна робота застосунку «Резерв+» не звільняє від обов’язку мати при собі військово-обліковий документ під час мобілізації. У разі технічних збоїв варто скористатися альтернативою – PDF-версією ВОД із QR-кодом або його паперовою копією. Відсутність документа може призвести до значних штрафів, тому важливо подбати про його наявність завчасно. Найзручніший спосіб – сформувати ВОД через портал Дія та зберегти його у доступному форматі

ФОП 3 група 5%. Декларація по єдиному податку за «9 місяців 2026» подана 16.10.2026 року, але сьогодні знайшли помилку, занизили суму доходу. Як правильно подати Уточнюючу декларацію? Чи є якісь нюанси, про які потрібно знати заздалегідь?

На підприємстві немає посади головний бухгалтер. Є лише бухгалтер, який робить звітність. Він не має права підпису за головного бухгалтера, а директор її підписує. Коли реєстрували ТОВ, податківці не захотіли залишати графу «головний бухгалтер» пустою, тому в нас стоїть в обліковій карточці ТОВ в базі податківців, що директор й гол.бухгалтер одна й та сама особа. Директор виконує функцію касира, тому в касових ордерах він ставить свій підпис за Директора та за Касира. А поле гол.бухгалтер залишається без підпису. Чи правильно так робити? Чи не буде при перевірці проблем з касовими ордерами без підпису головного бухгалтера?

Уряд оновив правила отримання та підтвердження статусу критично важливого підприємства. Перехід на нові критерії передбачає погодження та державну реєстрацію галузевих вимог, перегляд раніше наданих статусів, коригування квот на бронювання для підприємств ОПК і ПЕК, а також додаткові умови для отримання та продовження критичності. Розповідаємо деталі в інфографіці

На платформі ІТ-студій Дія.Освіта запрацювала ШІ-менторка, інтегрована в уроки інформатики для учнів 1–11 класів. Вона допомагає розібратися зі складними завданнями, підказує алгоритми та навчає формулювати запити до штучного інтелекту, але не виконує роботу замість школяра

Пенсійний фонд у картці нагадав вимоги до страхового стажу для призначення пенсії за віком у 2027 році. Зокрема, для виходу на пенсію після досягнення 60 років потрібно буде мати не менше 34 років стажу. Для виходу на пенсію у 63 та 65 років потрібний менший стаж

Під час пошуку роботи можна натрапити не лише на шахрайські вакансії, а й на пропозиції, пов’язані з ризиком примусової праці. Держпраці нагадує, які ознаки мають насторожити кандидата, як перевірити роботодавця та чому не варто платити за працевлаштування або передавати особисті дані до співбесіди

Уряд поповнив статутний капітал Фонду енергоефективності на 630 млн грн, що дасть змогу відновити прийом заявок на участь у програмах «Енергодім» та «ВідновиДІМ». Наразі Фонд очікує необхідних погоджень від ЄС і міжнародних партнерів. Втім, ОСББ вже можуть визначити потреби будинків і підготуватися до подання документів

Мінекономіки та представники Єврокомісії обговорили впровадження Нітратної директиви ЄС, яка передбачає захист поверхневих і підземних вод від забруднення нітратами із сільськогосподарських джерел. Законопроєкт №11486, який запроваджує європейські підходи до використання добрив і запобігання забрудненню вод, уже підтримано ВРУ у першому читанні

Податкова не повідомила підприємство про дату, час і місце розгляду заперечень на акт перевірки – і це стало підставою для скасування податкових повідомлень-рішень. Верховний Суд наголосив: платник має право брати участь у розгляді своїх заперечень, а контролюючий орган зобов’язаний забезпечити таку можливість у порядку та строки, визначені п. 86.7 ПКУ. Порушення цієї процедури є самостійною підставою для скасування ППР незалежно від обґрунтованості висновків перевірки

Припинення юридичної особи – це не лише формальне рішення власників, а комплексна процедура з чіткими етапами, строками та обов’язками. Від правильності дій на кожному з них залежить відсутність претензій з боку кредиторів і контролюючих органів
