
Експерт
Тетяна ГульКонсультант з питань оплати праці та трудового законодавства, редактор 7еminar та kadroland
З 18 липня 2025 року до Порядку №1266 повернули норму про виключення із розрахунку повного місяця невідпрацьованого з поважних причин. Але деякі питання залишаються відкритими. Давайте розберемось, як діяти, якщо місяць був невідпрацьований не тільки з поважних, а і неповажних причин. Особливо коли ці неповажні причини – вихідні дні. А також наводимо відповідь ПФУ на запит редакції 7eminar

Кабмін постановою від 14.07.2025 №837 вніс зміни, зокрема, до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабміну від 26.09.2001 №1266 (далі – Порядок №1266).
Пункт 3 Порядку №1266 доповнено новим абзацом:
Місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (з першого до останнього числа календарного місяця), виключаються з розрахункового періоду.
Нагадаємо, що така норма була в Порядку №1266 і раніше. Проте з 1 січня 2023 року її було виключено із Порядку №1266. Але вона має велике значення, якщо місяць був повністю невідпрацьованим з поважних причин і в такому місяці була нарахована зарплатна виплата.
Проте чи все так гладко у повернутій нормі? Адже є невизначені моменти. Давайте розбиратися, але для початку згадаємо основний алгоритм розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних чи декретних.
Він прописаний в п. 3 Порядку №1266. Так, для обчислення середньоденної зарплати потрібно нараховану в розрахунковому періоді суму заробітної плати, з якої сплачено ЄСВ, поділити на кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
Причому із розрахунку виключають дні невідпрацьовані з поважних причин. До таких поважних причин відносять:
Важливо! Якщо працівник тільки частину місяця не працював з поважних причин, виключають із загальної кількості тільки ці дні. Весь місяць виключати із розрахунку не потрібно. Адже норма про виключення повного місяця стосується випадку, коли весь такий місяць не відпрацьовано з поважної причини
Приклад 1. Працівник хворів у серпні 2025. В квітні 2025 року він хворів 10 днів. Нарахований дохід за рік склав 258000 грн, в тому числі в квітні 2025 нарахована зарплата за відпрацьовані дні – 14000 грн та лікарняні за 10 днів тимчасової непрацездатності – 3500 грн.
Розрахунковий період серпень 2024 – липень 2025 року.
В розрахунку беруть участь тільки зарплата. Лікарняні не включаємо, оскільки вони не відносяться до зарплати, навіть якщо ЄСВ нарахований на ці суми.
Загальна кількість календарних днів в періоді – 365 днів. Проте із розрахунку слід виключити 10 днів тимчасової непрацездатності.
Середня зарплата буде складати: (258000 – 3500) : (365-10) = 761,90 (грн).
Зверніть увагу! Лікарняні / декретні оплачують за календарні дні, середню зарплату також визначають за 1 календарний день. Тому графік роботи працівника, зайнятість (повний чи неповний робочий час), облік робочого часу (поденний, підсумований тощо), порядок оплати його праці (місячна/погодинна, відрядна) на розрахунок середньої зарплати не впливають
В цьому випадку користуємося новою нормою – такий місяць буде повністю виключено із розрахункового періоду. Причому замінювати його іншим місяцем, чи «зсувати» розрахунковий період не потрібно.
Приклад 2. Працівник хворів у серпні 2025. В квітні 2025 року він перебував у неоплачуваній відпустці весь місяць. Нарахований дохід за рік склав 258000 грн.
Розрахунковий період серпень 2024 – липень 2025 року. Але із розрахунку повністю виключаємо квітень 2025 року. Відповідно в розрахунковому періоді залишається 11 місяців замість 12.
Середня зарплата складає: 258000 грн : (365 к.дн. – 30 к.дн.) = 770,15 (грн).
Ускладнимо ситуацію.
Приклад 3. Працівник хворів у серпні 2025. В квітні 2025 року він перебував у неоплачуваній відпустці весь місяць. Проте в такому місяці йому була нарахована премія за 1 квартал 2025 року в сумі 8000 грн. Нарахований дохід за рік склав 258000 грн.
Розрахунковий період серпень 2024 – липень 2025 року. Але із розрахунку повністю виключаємо квітень 2025 року. Причому разом із квітнем виключаємо усі зарплатні виплати, які були нараховані в ньому.
Середня зарплата складає: (258000 – 8000) : (365 – 30) = 746,27 (грн).
До речі, раніше ПФУ у своїх роз’ясненнях також наполягав, що у разі повністю невідпрацьованого місяця з поважної причини (з 1-го до 1-го числа), виплати не повинні брати участь в розрахунку середньої зарплати (див. листи ПФУ від 07.04.2023 №13488-15877/Р-03/8-2800/23, від 25.07.2024 №2800-030401-8/45327). Але листи мають тільки роз’яснювальний, консультативний характер. Тепер же цю норму чітко прописали в п. 3 Порядку №1266.
Ця ситуація на жаль чітко не прописана в Порядку №1266. З однієї сторони місяць невідпрацьований як з поважних, так і неповажних причин, до яких відносяться вихідні дні. З другої – місяць невідпрацьований повністю через поважну причину, яка просто розірвана вихідними днями. Як бути в цьому випадку: виключати тільки поважні причини, чи повністю весь місяць разом з усіма виплатами? Це має дуже суттєве значення при розрахунку середньої зарплати, особливо якщо в такому місяці нарахована зарплатна виплата (премія, систематична допомога тощо).
До повернення норми про виключення повного невідпрацьованого місяця з поважної причини, в розрахунку залишались вихідні дні та нараховані виплати в такому місяці.
Приклад 4. Працівник хворів з 30.06.2025 по 17.07.2025 р. Працівник перебував у відпустці без збереження зарплати з 1 по 30 травня 2025 року. Але згідно з умовами положення про преміювання в цьому місяці йому була нарахована щомісячна премія за результати роботи у квітні 2025 року в сумі 10000 грн. Крім того в інших місяцях розрахункового періоду нарахована зарплата склала 200 000 грн.
Страховий випадок настав до внесення змін в Порядок №1266. Тому користуємося тими правилами, які діяли до 18.07.2025 р.
Розрахунковий період червень 2024 – травень 2025 року. В травні 2025 р. працівник не відпрацював жодного дня. Проте поважна причина – відпустка без збереження зарплати – прийшлась не на весь місяць, а на 30 днів (з 1 по 30 травня). 31 травня вихідний день. За нормами пункту 3 Порядку №1266 в редакції до 18.07.2025 р. із розрахункового періоду виключають дні невідпрацьовані з поважних причин.
Таким чином із розрахунку слід виключити 30 днів неоплачуваної відпустки. Вихідний день 31 травня не відноситься до поважної причини, тому такий день залишається в розрахунку. Так само в розрахунку залишається і нарахована премія працівнику. Це підтверджував і ПФУ у листі від 21.03.2023 №10344-8077/У-03/8-2800/23.
Середня зарплата складає: (200000 + 10000) : (365 – 30) = 626,87 грн.
Але як діяти в аналогічній ситуації по тим страховим випадкам, які розпочались з 18.07.2025 – з дати коли оновили п. 3 Порядку №1266? Залишати такий вихідний день і виплати нараховані в такому місяці чи повністю виключати місяць, як невідпрацьований з поважної причини?
Цю норму ПФУ ще не коментував, адже з 01.01.2023 по 17.07.2025 її не було в Порядку №1266. Проте до 01.01.2023 така ситуація також зустрічалась на практиці і були роз’яснення відповідних відомств як діяти роботодавцю.
Так, наприклад Фонд соціального страхування (далі – ФСС) у листі від 08.10.2019 №1993-11-1 роз’яснював, що:
враховуючи норму абзацу другого пункту 3 Порядку №1266, усі календарні дні цього місяця виключаються з розрахункового періоду, оскільки застрахованою особою в такому місяці не було відпрацьовано жодного дня у зв'язку з її тимчасовою непрацездатністю (з 1 по 19 липня) та перебуванням у відпустці без збереження заробітної плати (з 22 по 31 липня), а дні 20-21 липня припали на суботу та неділю, які, відповідно, є вихідними днями для зазначеного працівника згідно графіка його роботи.
Такі ж самі висновки є в листах Мінсоцполітики від 13.10.2016 №334/18/99-16 і ФСС з тимчасової втрати працездатності від 20.09.2016 №2.4-46-1616.
Чи буде аналогічна позиція у ПФУ? Адже саме цей орган має право надавати роз’яснення стосовно розрахунку сум лікарняних та декретних.
Вважаємо, що так – буде діяти такий самий підхід. Тобто якщо поважні причини перериваються вихідними днями, то місяць буде повністю виключатися із розрахункового періоду разом з усіма виплатами нарахованими в ньому. Підтвердженням нашої думки може бути лист ПФУ від 06.04.2023 №13252-15249/У-03/8-2800/23.
Приклад 5. Страховий випадок настав у серпні 2025 року. Працівник перебував у відпустці без збереження зарплати з 1 по 30 травня 2025 року. Але згідно з умовами положення про преміювання в цьому місяці йому була нарахована щомісячна премія за результати роботи у квітні 2025 року в сумі 10000 грн. Крім того в інших місяцях розрахункового періоду нарахована зарплата склала 250 000 грн.
Страховий випадок настав після 18.07.2025 року. Тому користуємося оновленими правилами.
Розрахунковий період серпень 2024 – липень 2025 року. В травні 2025 р. працівник не відпрацював жодного дня. Проте поважна причина – відпустка без збереження зарплати прийшлась не на весь місяць, а на 30 днів (з 1 по 30 травня). 31 травня – вихідний день.
Оскільки весь місяць працівник не працював через поважну причину, яка була розірвана вихідним днем, передбаченим графіком роботи, весь такий місяць буде виключений із розрахунку. Відповідно і нарахована премія не буде включатися до розрахунку.
Середня зарплата складає: 250000 : (365 – 31) = 748,50 грн.
Проте норма про виключення повного місяця невідпрацьованого з поважної причини повернулась в трохи зміненому вигляді:
Норма про виключення повного місяця | |
до 01.01.2023 | з 18.07.2025 |
Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду | Місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (з першого до останнього числа календарного місяця), виключаються з розрахункового періоду |
А навіть одна літера, одна кома, може змінити трактування законодавчої норми догори дригом.
Тому редакція 7eminar направила запит до ПФУ і просила дати роз'яснення з наступної ситуації:
Працівник хворів у серпні 2025 (розрахунковий період серпень 2024 - липень 2025). В червні він перебував у відпустці без збереження зарплати з 2 по 30 червня (1 червня був вихідний день неділя). Проте в червні йому була нарахована премія за 2 квартал 2025 року. Чи виключати із розрахунку повністю весь червень (30 днів) та нараховану премію? Чи виключати тільки 29 днів невідпрацьованих з поважних причин та залишити премію у розрахунку?
Ми отримали відповідь ПФУ у листі від 15.08.2025 №2800-030401-8/54320:
Отже, за словами фахівців ПФУ у такому випадку весь календарний місяць, в якому застрахована особа не працювала з поважних причин з першого до останнього числа календарного місяця, виключається з розрахункового періоду. Тобто, головною ознакою для застосування норми абзацу другого пункту 3 Порядку №1266, є наявність в певному місяці розрахункового періоду невідпрацьованих з поважних причин усіх робочих днів такого місяця, незважаючи на наявність вихідних та неробочих днів в цьому місяці в яких застрахована особа не перебувала в поважній причині.
Враховуючи те, що весь червень 2025 року виключається з розрахункового періоду, то виплати нараховані у цьому місяці також виключаються із розрахунку середньої заробітної плати.
Читайте більше:
Види помилок при розрахунку лікарняних і декретних: як їх виправляти
Помилки в розрахунку лікарняних та декретних: алгоритм виправлення
Чинні з 18 липня! Зміни в Порядок розрахунку для лікарняних і декретних 2025
Діють зміни в розрахунку лікарняних / декретних: як застосовувати нові правила за Порядком №1266
У ДПС знову виникли проблеми з надходженням квитанції №2 про прийняття повідомлення про прийняття працівника на роботу. Податківці рекомендують не подавати повідомлення повторно, а дочекатися другої квитанції. Експерт Антон Янко пояснює: дату подання фіксує перша квитанція, тому затримка з другою не означає несвоєчасного подання. Як повідомляє ДПС, що є технічні проблеми з боку ПФУ і вже завтра, 1 жовтня, обіцяють, всі отримають Квитанцію №2

Кошти на загальну суму понад 27, 6 млн грн вже спрямовано для 1 424 домогосподарств у межах «Зимової підтримки». Йдеться про родини, які проживають на прифронтових територіях (0-20 км), що відносяться до першого Переліку. Загалом на одноразову виплату по 19 400 грн передбачено понад 7,4 млрд грн. Розповідаємо, хто може отримати допомогу, як подати заяву та до якої дати це можна зробити

Працівник працює дистанційно з-за кордону. На підприємство надійшла повістка про його явку до ТЦК для уточнення даних. Підприємство направило працівнику на офіційно зареєстровану адресу лист-повідомлення та наказ про увільнення від роботи для явки до ТЦК, а також направило до ТЦК повідомлення з копіями квитанцій про оповіщення працівника. Згодом направлені працівнику документи повернулися на підприємство як неотримані. Як діяти підприємству в такій ситуації? Чи потрібно повідомляти ТЦК про те, що документи, направлені працівнику, повернулися як неотримані?

Працівники пройшли періодичний медогляд, який проводився за кошти підприємства згідно зі ст. 116 КЗпП, та ст. 17 Закону про охорону праці. Тобто для працівників – це безоплатно і, відповідно, не буде утримань ПДФО та ВЗ. Тож, якщо не відображати медогляд у Додатку 4ДФ, то чи будуть штрафні санкції та які?

Фізична особа підписала договір оренди землі комунальної власності у 2020 році, а у 2025 стала ФОП. Чи потрібно подавати податкову декларацію з оренди землі, якщо договір оренди підписаний ще до того, як фізична особа стала ФОП?

ДПС роз’яснила особливості оподаткування ПДВ та податком на прибуток під час облаштування індустріальних парків, зокрема в разі безоплатної передачі об’єктів інфраструктури у комунальну власність. Право на податковий кредит за придбаними товарами та послугами залежить від дотримання вимог ПКУ, а не від джерела фінансування витрат. Водночас за певних умов безоплатна передача інфраструктури звільняється від ПДВ, проте це не скасовує обов’язку нарахувати податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ. Розглянемо, які правила оподаткування застосовуються до таких операцій

Роботодавці можуть самостійно впливати на організацію робочого часу працівників, зокрема встановлювати додаткові дні відпочинку. Водночас важливо враховувати вимоги трудового законодавства щодо тривалості робочого часу та оплати праці

Розмінну монету, отриману з каси підприємства або залишену на місці проведення розрахунків із попереднього дня, потрібно проводити через РРО та/або ПРРО за допомогою операції «службове внесення». Підтвердженням такої операції є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображено відповідну суму

Відправила через Електронний кабінет повідомлення про прийняття працівника за новою формою, але отримала лише квитанцію №1. Чи достатньо цього для підтвердження виконання обов'язку перед ДПС, якщо трудовий договір вже укладено? Чи потрібно вимагати від працівника переписування заяви та повторного подання повідомлення?

Закриття ФОП у ЄДР не означає автоматичного завершення податкових зобов’язань. Після припинення діяльності підприємець зобов’язаний подати ліквідаційну звітність, сплатити податки та ЄСВ і бути готовим до можливої перевірки. При цьому строки подання декларацій відрізняються залежно від системи оподаткування. Невиконання цих вимог може призвести до штрафів, донарахувань або податкового боргу

Для забезпечення стабільного та безпечного користування Starlink під час воєнного стану в Україні запроваджено «білий список» терміналів. Тільки внесені до списку пристрої працюють без обмежень, решта – тимчасово заблоковані. Процес реєстрації триває постійно, тому власникам важливо знати правила верифікації, строки та нюанси подачі своїх терміналів

Фізичні особи можуть верифікувати термінали Starlink не лише у ЦНАПах, а й у відділеннях поштових операторів. Після перевірки пристрій вносять до білого списку, що допомагає забезпечити стабільний зв’язок і блокувати неавторизовані термінали

Роботодавець не може в односторонньому порядку встановити працівнику неповний робочий день або тиждень – за загальним правилом це потребує домовленості сторін. Водночас КЗпП визначає категорії працівників, на прохання яких роботодавець зобов’язаний встановити неповний робочий час. Розповідаємо, у яких випадках діють такі правила та як оплачується робота за неповного робочого часу

Зміна прізвища ФОП потребує оновлення інформації в усіх державних реєстрах і системах обліку. Це важливо, адже від коректності даних залежить робота електронних сервісів, подання звітності, реєстрація ПРРО/РРО, отримання витягів і навіть чинність електронного підпису. У цьому матеріалі ми розглянемо повний алгоритм дій для ФОП після зміни прізвища – від оновлення даних у ЄДР до синхронізації ПРРО та податкових реєстрів

Верховний Суд залишив у силі рішення про скасування податкових донарахувань ТОВ «Корпорація Бугські кар’єри» на понад 9 млн грн. Суди встановили, що під час перевірки ДПС не врахувала вилучення первинних документів підприємства правоохоронцями та не вжила належних заходів для їх отримання. Крім того, податківці не перенесли строки перевірки до моменту отримання документів, як того вимагає п. 85.9 ПКУ. У результаті дії посадових осіб ДПС щодо проведення та неперенесення строків перевірки визнано протиправними, а податкові повідомлення-рішення залишилися скасованими

Україна переходить на нову класифікацію видів економічної діяльності NACE 2.1-UA, яка відповідатиме сучасним європейським стандартам. Нова класифікація набере чинності з 1 січня 2027 року, однак перехід буде поступовим. До кінця 2027 року паралельно застосовуватимуться як чинний КВЕД-2010, так і нові коди NACE 2.1-UA. Держстат уже оприлюднив таблиці відповідності, а ДПС готує зміни до Податкового кодексу
