- Законодавчі підстави зміни та дата застосування
- Невідпрацьований місяць з поважних причин виключаємо із розрахунку
- Обмеження в лікарняних / декретних для резидентів Дія-Сіті
- Розрахунковий період для страхових виплат добровільно застрахованим особам
Законодавчі підстави зміни та дата застосування
Постановою Кабміну Постанова КМУ від 14.07.2025 №837 «Про внесення змін щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова №837) внесла зміни до:
- постанови КМУ від 26.09.2001 №1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» (далі – Порядок №1266).
Постанова №837 надбала чинності з 18.07.2025 р. (опубліковано в «Урядовому курʼєрі») і зміни діють саме з цієї дати. Проте для лікарняних та декретних оновлені правила розрахунку слід застосовувати по тим страховим випадкам, які настали з 18.07.2025 та пізніше
Що саме змінилося, розглянемо далі.
Невідпрацьований місяць з поважних причин виключаємо із розрахунку
Для початку нагадаємо покроковий алгоритм обчислення середньої зарплати для лікарняних / декретних.
Крок 1. Визначаємо розрахунковий період. В загальному випадку це 12 календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (п. 25 Порядку №1266).
Крок 2. Визначаємо виплати, які включають до сукупного доходу при обчисленні середньої зарплати. Це зарплата, на яку нарахований ЄСВ (п. 3 Порядку №1266).
Крок 3. Враховуємо дні до розрахункового періоду, які будуть приймати участь в розрахунку. При чому із розрахункового періоду виключають календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин (п. 3 Порядку №1266). Усі інші дні беруть будуть приймати участі у підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді.
Крок 4. Визначаємо середню зарплату діленням нарахованої зарплати на календарні дні в розрахунковому періоді.
Що ж змінилося в цьому алгоритмі?
Пункт 3 Порядку №1266 доповнено новим абзацом:
«Місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (з першого до останнього числа календарного місяця), виключаються з розрахункового періоду».
Нагадаємо, що така норма була в Порядку №1266 і раніше. Проте з 1 січня 2023 року її було виключено із Порядку №1266. І тепер вирішили знову її повернути.
В чому сенс її повернення?
Адже і зараз п. 3 Порядку №1266 містить норму щодо виключення календарних днів невідпрацьованих з поважних причин.
Справа в тому, що якщо раніше чітко читати цю норму, виключають тільки невідпрацьовані дні з поважних причин. Про виплати немає жодної згадки. Тепер же весь невідпрацьований місяць з поважних причин разом з усіма нарахованими в такому місяці виплатами, буде виключатись із розрахункового періоду.
Важливо! Порядок №1266 містить 6 поважних причин, які виключають із розрахункового періоду:
- Відпустку без збереження зарплати.
- Відпустку для догляду за дитиною до 3 / 6 років.
- Відпустку по вагітності та пологах.
- Тимчасову непрацездатність.
- Призупинення дії трудового договору.
- Військову службу без середнього заробітку.
Приклад. Працівник захворів у серпні 2025 року. В розрахунковому періоді серпень 2024 – липень 2025 нарахована зарплата склала 208300 грн. При чому з 1 по 30 червня працівник перебував у відпустці без збереження заплати, проте в червні йому була нарахована премія за 2 квартал 2025 року в сумі 15 000 грн.
Відповідно до змін місяць не відпрацьований з поважних причин (з першого до останнього числа календарного місяця), виключаються з розрахункового періоду. А разом із ним будуть виключатися усі виплати, які були нараховані в такому місяці. А значить нарахована в червні квартальна премія в сумі 15000 грн не включається до розрахунку. Так само і невідпрацьовані дні через відпустку без збереження зарплати (а це поважна в розумінні Порядку №1266 причина) виключаються із розрахунку.
Визначимо середню зарплату: (208300 – 15000): (365-30) = 577,01 грн.
Зверніть увагу! Хоча норма щодо виключення повного місяця, невідпрацьованого з поважних причин, повернулась в Порядок №1266 тільки з 18.07.2025, ПФУ і раніше наполягав, що виплати, нараховані у місяцях, які повністю невідпрацьовані з поважних причин, не враховуються до розрахунку. Відповідний висновок містить у листі від 07.04.2023 №13488-15877/Р-03/8-2800/23 та у листі від 25.07.2024 №2800-030401-8/45327
Тож тепер такий підхід законодавчо закріплений у Порядку №1266.
Проте можуть виникати питання, як розраховувати середню зарплату, якщо у невідпрацьованому місяці поважні причини переривались вихідними днями. Прямо Порядок №1266 таку ситуацію не розглядає. Але ПФУ у листі від 06.04.2023 №13252-15249/У-03/8-2800/23 фактично підтвердив, що такий місяць буде вважатися як невідпрацьований з поважної причини.
Приклад. Працівник захворів 25.07.2025. В розрахунковому періоді серпень 2024 - липень 2025 нарахована зарплата склала 125850 грн, в тому числі в травні 2025 нарахована премія за результати роботи у квітні в сумі 8000 грн. В травні 2025 року працівник не працював:
- З 1 по 16 травня через тимчасову непрацездатність
- З 19 по 31 травня через відпустку без збереження зарплати
- 17-18 травня – вихідні дні.
В даному прикладі травень вважається невідпрацьованим з поважної причини, тому весь такий місяць виключають із розрахункового періоду, разом з усіма нарахованими виплатами.
Середня зарплата складає: (125850-8000) : (365 – 31) = 351,79 грн.
Обмеження в лікарняних / декретних для резидентів Дія-Сіті
Для резидентів Дія Сіті встановлені особливі правила сплати ЄСВ, що в свою чергу впливає і на страхові виплати. Так, згідно з ч. 14-1 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» резиденти Дія Сіті нараховують ЄСВ:
- на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, – у розмірі мінімального страхового внеску (у 2025 році – 8000 х 22% = 1760 грн);
- на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами – у розмірі мінімального страхового внеску (у 2025 році – 8000 х 22% = 1760 грн).
Відповідно до абз. 4 п. 2 Порядку №1266 сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї), допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць, що виплачується працівникам та гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті, не повинна перевищувати розміру заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено страхові внески (єдиний внесок).
Проте яким чином визначити обмежуючий показник, за який період, ані в Законі України від 23.09.1999 №1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», ані в Порядку №1266 не було зазначено.
Постановою №837 це було виправлено і абз. 4 п. 2 Порядку №1266 доповнили реченням такого змісту:
«Визначене цим абзацом обмеження обчислюється шляхом ділення розміру заробітної плати (доходу) таких осіб (працівників та гіг-спеціалістів резидентів Дія Сіті), з якого фактично сплачено страхові внески (єдиний внесок) в останньому місяці розрахункового періоду, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) з подальшим множенням частки на кількість календарних днів тимчасової непрацездатності відповідного місяця».
Тож тепер резиденти Дія сіті мають більш чіткий алгоритм визначення такого обмеження.
Приклад. У працівниці Дія Сіті з 1 серпня оформлено відпустку по вагітності та пологам на 126 днів. Розрахунковий період серпень 2024 – липень 2025. Місячний оклад працівниці 90 тис. грн. Резидент Дія Сіті сплачував ЄСВ з серпня по грудень 2024 року з нарахованої зарплати (90 тис. грн х 22% = 19800 грн), а з січня по липень 2025 року – виходячи із МЗП (8000 х 22% = 1760 грн).
Середню зарплату визначають в загальному порядку – виходячи із нарахованої зарплати, з якої сплачувався ЄСВ: (90 000 грн х 5 міс + 8000 грн х 7 міс) : 365 к. дн. = 1386,30 грн.
Проте потрібно застосувати обмеження. Обмежуючий показник визначають виходячи із розміру МЗП, що діє в останньому місяці розрахункового періоду. В липні 2025 року розмір мінзарплати становив 8000 грн.
Обмежувач дорівнює: 8000 : 30,44 = 262,81 грн.
Сума допомоги по вагітності буде нарахована в сумі: 262,81 грн х 126 к.дн. = 33114,06 грн.
Зверніть увагу! Зазначене обмеження застосовують для допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах.
Як зазначали Мінсоцполітики у листі від 20.06.2025 №1390/0/196-25:
перші 5 днів тимчасової непрацездатності оплачуються відповідно до Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 №440 (далі – Порядок №440). Порядком не передбачено обмеження суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності розміром фактичної заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок, в розрахунку на місяць для працівників резидента Дія Сіті. Для гіг-спеціалістів резидента Дія Сіті, які виконують роботу за гіг–контрактом (цивільно-правовим договором), оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності Порядком №440 не передбачена. Резидент Дія Сіті може оплачувати матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги чи інші додаткові блага для гіг-спеціаліста на власний розсуд або якщо це передбачено гіг-контрактом (частина сьома статті 22 Закону №1667).
Розрахунковий період для страхових виплат добровільно застрахованим особам
Наступна зміна, внесена Постановою №837 до Порядку №1266 стосується не роботодавців, а добровільно застрахованих осіб.
Пунктом 7 Порядку №1266 було передбачено тільки один розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата добровільно застрахованим особам – це 12 календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку.
Тож якщо тимчасова непрацездатність у добровільно застрахованої особи настала раніше ніж через 12 календарних місяців з дня підписання договору, середня зарплата визначалась діленням суми, з яких сплачувався ЄСВ відповідно до умов договору про добровільну участь за період менший, ніж 12 місяців на 365 чи 366 календарні дні.
А це призводило до зменшення як середньої зарплати, так і розміру страхової виплати застрахованій особі.
Тож змінами внесеними до п. 7 Порядку №1266 запроваджено однаковий принцип визначення середньоденного доходу для добровільно застрахованих осіб, як для інших застрахованих осіб.
Тепер розрахунковий період буде визначатись таким чином (див. таблицю нижче)
Строк дії договору про добровільну участь | Розрахунковий період |
Більше 12 місяців | 12 календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку |
Менше 12 місяців | фактичний період (з першого до останнього числа календарного місяця) дії договору перед настанням страхового випадку |
Менше місяця | фактичний період (календарні дні) дії договору перед настанням страхового випадку |
Таким чином для розрахунку середньої зарплати будуть включати календарні місяці (календарні дні) дії договору про добровільну участь перед настанням страхового випадку, за які сплачено ЄСВ.
Тетяна ГУЛЬ, консультант з питань оплати праці та трудового права, редактор 7еminar
Лише раз на рік, до Дня бухгалтера й аудитора: спеціальні ціни та грандіозні розіграші! Дізнатись більше